- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі публічного права України.
- •§ 2. Зміст та структура предмету конституційного права України.
- •§ 3Поняття та специфіка методу правового регулювання конституційного права України.
- •§ 4. Співвідношення конституційного права України з іншими галузями права.
- •§ 5. Поняття система галузі конституційного права України. Співвідношення системи Конституції і системи галузі конституційного права.
- •§ 6. Конституційно-правові інститути: поняття, особливості та види.
- •§ 7. Поняття, особливості, класифікація і структура конституційно-правових норми.
- •§ 8. Поняття форми та джерела конституційного права України: специфічні особливості та класифікація.
- •§ 9. Система джерел конституційного права України.
- •§ 10. Конституція України – основне джерело конституційного права України.
- •§ 11. Міжнародні договори як форма конституційного права України.
- •§ 12. Закони як джерела конституційного права України.
- •§ 13. Підзаконні акти – джерела конституційного права: укази Президента України, постанови Кабміну, акти органів місцевого самоврядування.
- •§ 14. Рішення ксу як джерела конституційного права України.
- •§ 15. Поняття, специфічні риси, структура та класифікація конституційно-правових відносин.
- •§ 16. Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.
- •§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.
- •§ 18. Об`єкти конституційно-правових відносин: поняття та види.
- •§ 19. Зміст конституційно-правових відносин.
- •§ 20. Юридичні факти в конституційному праві: поняття та види.
- •§ 21. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •§ 22. Методологія науки конституційного права.
- •§ 23. Система та джерела науки конституційного права.
- •§ 24. Конституційного право як навчальна дисципліна: поняття, завдання, значення і система.
- •§ 25. Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •§ 26. Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •§ 27. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.
- •§ 28. Конституційно-правові санкції: поняття, особливості та види.
- •§29. Основні теорії конституції України.
- •§ 30. Юридичні властивості конституції України.
- •30. Конституція фактична та юридична.
- •§ 31. Функції та види Конституції.
- •§ 32. Поняття та юридичні властивості Конституції України 1996р. Пряма дія норм ку.
- •§ 33. Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.
- •§ 34. Конституційна характеристика України як правової держави.
- •§ 35. Конституційна закриплення України як демократична держави.
- •§ 36. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •§ 37. Конституційна характеристика України як суверенної і незалежної держави.
- •§38. Розподіл влад як принцип основ конституційного ладу України.
- •39. Конституційне закріплення державних символів України.
- •§40. Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть.
- •§41. Конституційні основи закріплення політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
- •§42. Конституційне закріплення власності, екологічної безпеки, підприємства, соціальної спрямованості ринкової економіки.
- •§43. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •§ 44. Осови конституційного-проавовово статусу религийних организаций в украини.
- •§ 45.Поняття конституційно-правове регулювання та види информации та их конституційно-правове регулювання
- •§46. Конституційно-правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації.
- •§ 47. Поняття і сутність правового положення особи в державі. Елементи статусу.
- •48.Міжнародно-правові стандарти прав людини.Принципикон ституц-правовогостату су людини игром радянина в украини
- •49 Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •50 Поняття, зміст та ознаки громадянства. Конст принципи укр гром
- •51. Набуття громадянства
- •52 Прийняття у громадянство України
- •53 Припинення українського громадянства
- •54Особливості втрати громадянства України
- •57…Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •58.Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •59.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •60.Конституційно-правовий статус біженців
- •61Юридична природа та зміст права на притулок
- •62, 63… Умови и порядок иммиграции в украину иноземцив та осиб без громадянства
§ 8. Поняття форми та джерела конституційного права України: специфічні особливості та класифікація.
Джерело права – це форма (спосіб) існування правових норм, яка перетворює право (як волю) в об’єктивовану реальність. Це акти-документи, традиції, правові (в тому числі й конституційні) звичаї, правові прецеденти. Все це повною мірою стосується й конституційного права, яке також має відповідну систему джерел.
Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Одна з особливостей джерел конституційного права полягає в тому, що значна їх частина має політичний характер. І це цілком природно, оскільки конституційне право – найбільш “політизована” галузь національної системи права. Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини – відносини влади. Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми. І нарешті, варто мати на увазі, що більшість джерел конституційного права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (програми діяльності політичних партій), соціальні (соціальна громадських об’єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль).
Ознаки:
визначеність
загальнообов’язковість
загальновідомість
Джерела конституційного права України досить різноманітні. Їх класифікують за характером (сутністю) волевиявлення, змістом, формою, територією дії, часом дії, чинністю, національною приналежністю тощо.
Основним критерієм розмежування джерел конституційного права є їх характер, сутність.
За сутністю джерела конституційного права поділяються на ті, що є безпосереднім волевиявленням усього українського народу, ті, що є волевиявленням держави та органів державної влади, а також ті, що є волевиявленням територіальних громад та інших суб'єктів місцевого самоврядування.
За формою:
- нормативно-правові акти;
- договори;
- судові прецеденти (в Україні діють лише на рівні застосування Європ. суду з прав людини як джерела права. КСУ та ВСУ в певній мірі теж застосовують НПА, тому їх акти тлумачення – квазі-прецеденти)
- акти інших соц. форм (звичаї, мораль, справедливість і т.д.).
За змістом (за низхідною юр. силою):
1) конституційні – власне Конституція, наділена найвищою юр. силою, є актом прямої дії, а всі НПА України мають їй відповідати, поширює свою дію на всю територію Україну та на всіх осіб в її межах (крім особливостей екстериторіальності), вступає в дію з моменту прийняття (28.06.1996);
2) законодавчі:
- акти референдуму, які, відповідно до ЗУ «Про Всеукр. та місц. референдум», мають вищу юр. силу, ніж закони – мають імперативний х-р (КСУ – 27.03.2000);
- закони України – визначають права та обов’язки людини, їх правосуб’єктність, гр-во та інші найважливіші сфери. Мають меншу юр. силу від КУ та актів референдуму. Бувають:
а) конституційні (від 8.12.2004 р.) – ті, що вносять зміни до КУ + Про гімн, бо прийнятий двома третинами;
б) органічні (прямо передбачені в КУ) – Про гр-во, Про місц. самовряд. в Україні та ін.;
в) звичайні;
г) міжнародні договори (відповідно до ст.9 КУ, є частиною укр. з-давства). Особливу увагу слід приділити Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – підґрунтя Конституції.
3) підзаконні НПА:
- укази ПУ;
- постанови ВРУ та КМУ;
- накази міністерств і відомств (напр., МВС з питань гр-ва чи біженців).
4) локальні – перш за все – це статути громад.
За часом дії
постійні акти
тимчасові акти
За чинністю
чинні
нечинні (історичні)
За територією дії
загальнодержавні акти
локальні акти
За національною належністю
національні джерела
міжнародні джерела