§ 23. Система та джерела науки конституційного права.

Наука конституційного, як і всяка інша, являє собою певну систему знань, елементами яких є: відносно відокрем­лені теоретичні положення, висновки, що зроблені на підста­ві пізнання сутності та закономірностей розвитку різноманітних сторін суспільних відносин, які регулюються нормами конституційного права. Згадані положення науки не лише тісно пов'язані між собою на підставі єдності предмета галу­зі, а й перебувають у певній підпорядкованості, тобто одні теоретичні висновки є основою для інших.

Таким чином, система науки конституційного права — це упорядкована сукупність відносно самостійних комплек­сів теоретичних положень, яку побудовано на підставі логічного зв'язку між ними, її основу становить струк­турність самого предмета наукового пізнання, обумовлена предметом галузі конституційного права. Тому кожному з елементів системи галузі відповідає певний розділ конституційно-правової теорії, яка повинна досліджувати загальні проблеми, що притаманні галузі в цілому, специфіку і харак­тер її предмета; різновидності її норм; засоби їх реалізації; особливості суспільних відносин, які виникають на їх основі; її джерела; систему.

Джерелами науки конституційного права є об’єктивні факти, що впливають на ті суспільні відносини, які відносяться до предмету її вивчення. Традиційно в якості джерел науки конституційного права виділяють:

1. праці вітчизняних і зарубіжних вчених, які містять правові, історичні та філософські думки, що безпосередньо або опосередковано стосуються проблем, пов’язаних з предметом науки конституційного права – підручники, статті, монографії та ін. Деякі вчені дане джерело науки КП називають конституційно-правовою доктриною (під доктриною розуміють вчення, конкретна наукова чи філософська теорія), але не всі праці як зарубіжних так і вітчизняних вчених містять доктрину.;

2. праві акти (чинні і такі, що вже втратили чинність, проекти НПА як ті що розглядались законодавчим органом так і ті, що зняті з розгляду);

3. матеріали практики застосування КПН як вітчизняної так і закордонної є важливим джерелом науки КП. Кожна держава має свої специфічні особливості, історичні закономірності розвитку державного ладу, територіального устрою, політичної системи, відповідно і практика застосування КПН має свою специфіку. До джерел науки можна віднести судову практику, насамперед по захисту конституційних прав громадян України, практику Європейського суду по правам людини як по позовах у відношенні України так і по інших позовах, практика КСУ. Саме судова практика заповнює прогалини законодавчого регулювання, дає поштовх новим теоріям та теоретичним доктринам;

4. правові експерименти. Не новина для вітчизняної практики, але їхнє проведення ніколи не стосувалось базових конституційно-правових відносин. Прикладом можуть слугувати “Праймеріз” застосовані на виборах президента;

5. зарубіжний практичний досвід.

§ 24. Конституційного право як навчальна дисципліна: поняття, завдання, значення і система.

Як навчальна дисципліна конституційне право Украї­ни є певною сукупністю знань, які випливають із систе­ми науки цієї галузі, а також практики реалізації науко­вих досягнень.

Конституційне право України як нормативний курс, на­вчальна дисципліна вивчається у всіх юридичних закладах, а також майже у всіх інших вищих і середніх навчальних за­кладах. Ця навчальна дисципліна покликана допомогти сту­дентам здобути комплекс знань про зміст конституційного права, зокрема про поняття, предмет, методи, норми цієї га­лузі, правовідносини, джерела, систему конституційного права.

Конституційне право України вивчає основні положення науки конституційного права, зокрема: 1) зміст предмета галузі конституційного права; 2) основні положення вчення про конституцію; 3) засади конституційного ладу України, конституційно-правове закріплення суверенітету Українського народу, форми Української держави; 4) питання прав і свобод людини і громадянина, відповідність конституційно-правового регулювання основ правового статусу людини і громадянина міжнародним нормам прав людини; 5) форми здійснення народовладдя, предмет і види референду­мів в Україні, виборче право та виборча система України; 6) конституційна система, принципи організації та діяльності органів державної влади, правовий статус Верховної Ради Украї­ни, Президента України та Кабінету Міністрів України; 7) конституційні принципи територіального устрою України; 8) конституційно-правові засади організації та функціонування місцевого самоврядування.

Глибоке засвоєння студентами положень науки конституційного права, конституційного законодавства України має важливе значення для формування у них належної професійної культури юриста. Засвоєнню курсу конституційного права допоможуть під­ручники, видані останніми роками в Україні.