- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі публічного права України.
- •§ 2. Зміст та структура предмету конституційного права України.
- •§ 3Поняття та специфіка методу правового регулювання конституційного права України.
- •§ 4. Співвідношення конституційного права України з іншими галузями права.
- •§ 5. Поняття система галузі конституційного права України. Співвідношення системи Конституції і системи галузі конституційного права.
- •§ 6. Конституційно-правові інститути: поняття, особливості та види.
- •§ 7. Поняття, особливості, класифікація і структура конституційно-правових норми.
- •§ 8. Поняття форми та джерела конституційного права України: специфічні особливості та класифікація.
- •§ 9. Система джерел конституційного права України.
- •§ 10. Конституція України – основне джерело конституційного права України.
- •§ 11. Міжнародні договори як форма конституційного права України.
- •§ 12. Закони як джерела конституційного права України.
- •§ 13. Підзаконні акти – джерела конституційного права: укази Президента України, постанови Кабміну, акти органів місцевого самоврядування.
- •§ 14. Рішення ксу як джерела конституційного права України.
- •§ 15. Поняття, специфічні риси, структура та класифікація конституційно-правових відносин.
- •§ 16. Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.
- •§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.
- •§ 18. Об`єкти конституційно-правових відносин: поняття та види.
- •§ 19. Зміст конституційно-правових відносин.
- •§ 20. Юридичні факти в конституційному праві: поняття та види.
- •§ 21. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •§ 22. Методологія науки конституційного права.
- •§ 23. Система та джерела науки конституційного права.
- •§ 24. Конституційного право як навчальна дисципліна: поняття, завдання, значення і система.
- •§ 25. Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •§ 26. Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •§ 27. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.
- •§ 28. Конституційно-правові санкції: поняття, особливості та види.
- •§29. Основні теорії конституції України.
- •§ 30. Юридичні властивості конституції України.
- •30. Конституція фактична та юридична.
- •§ 31. Функції та види Конституції.
- •§ 32. Поняття та юридичні властивості Конституції України 1996р. Пряма дія норм ку.
- •§ 33. Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.
- •§ 34. Конституційна характеристика України як правової держави.
- •§ 35. Конституційна закриплення України як демократична держави.
- •§ 36. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •§ 37. Конституційна характеристика України як суверенної і незалежної держави.
- •§38. Розподіл влад як принцип основ конституційного ладу України.
- •39. Конституційне закріплення державних символів України.
- •§40. Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть.
- •§41. Конституційні основи закріплення політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
- •§42. Конституційне закріплення власності, екологічної безпеки, підприємства, соціальної спрямованості ринкової економіки.
- •§43. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •§ 44. Осови конституційного-проавовово статусу религийних организаций в украини.
- •§ 45.Поняття конституційно-правове регулювання та види информации та их конституційно-правове регулювання
- •§46. Конституційно-правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації.
- •§ 47. Поняття і сутність правового положення особи в державі. Елементи статусу.
- •48.Міжнародно-правові стандарти прав людини.Принципикон ституц-правовогостату су людини игром радянина в украини
- •49 Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •50 Поняття, зміст та ознаки громадянства. Конст принципи укр гром
- •51. Набуття громадянства
- •52 Прийняття у громадянство України
- •53 Припинення українського громадянства
- •54Особливості втрати громадянства України
- •57…Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •58.Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •59.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •60.Конституційно-правовий статус біженців
- •61Юридична природа та зміст права на притулок
- •62, 63… Умови и порядок иммиграции в украину иноземцив та осиб без громадянства
§ 7. Поняття, особливості, класифікація і структура конституційно-правових норми.
Конституційно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права. Вони становлять собою особливий різновид норм системи національного права.
Конституційно-правові норми характеризуються загальними рисами, притаманними всім видам правових норм, зокрема:
вони виступають регулятором суспільних відносин;
встановлюють загальнообов'язкові правила поведінки;
мають формально визначений, державно-владний, загальнообов’язковий характер;
мають двосторонній характер(встановлюють права і обов’язки)
передбачають наявність механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, психологічні, правові чинники.
Мають ситуаційний характер;
Визначають можливість багатоваріантної поведінки;
Є цілеспрямованими і гарантованими;
мають письмову, документальну форму, містяться в нормативно-правових актах;
їх виконання забезпечується примусовою силою держави.
Водночас, конституційно-правовим нормам властиві й деякі специфічні риси. Так, від інших правових норм вони відрізняються:
змістом, оскільки регулюють особливе коло суспільних відносин, що становлять предмет КПУ
установчим характером приписів, що містяться в цих нормах,- вони визначають систему органів державної влади, встановлюють форму правових актів (закони, укази, постанови, розпорядження), порядок їх прийняття і оприлюднення тощо;
джерелами, в яких вони виражені,- найважливіші норми закріплені в Конституції України і мають найвищу юридичну силу;
особливостями структури, оскільки для них не є характерною класична тричленна структура (гіпотеза, диспозиція і санкція).
особливостями кола суб'єктів, відносини між якими вони регулюють;
ступенем визначеності приписів - значна частина конституційно-правових норм має загальнорегулятивний характер
Характер суспільних відносин, врегульованих нормами конституційного права, визначає їх композицію, тобто структуру. Звичайно, класична модель правової норми передбачає обов’язкову наявність трьох взаємозв’язаних ланок: гіпотези, диспозиції й санкції. Для конституційного права такі норми скоріш виняток, ніж правило. Більшість з них містять лише саме правило поведінки – диспозицію. Надзвичайно рідко трапляються в них гіпотеза й санкція.
Найбільш поширеною є класифікація конституційно-правових норм за їх змістом: 1)норми, які визначають основні засади конституційного ладу України; 2) норми, які закріплюють основи правового статусу людини і громадянина; 3) норми, які закріплюють систему органів державної влади.
В залежності від призначення у механізмі правого регулювання, норми конституційного права поділяються на матеріальні (передбачають вплив на суспільні відносини безпосереднім правовим регулюванням) і процесуальні (визначають форми, в яких реалізуються матеріальні норми).
За юридичною силою вирізняють норми, що містяться в Конституції та законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, актах органів місцевого самоврядування тощо.
За ступенем визначеності припису, що міститься в нормі, вирізняють диспозитивні (надають суб'єктам можливість вільного вибору виду поведінки на їх розсуд) та імперативні (навпаки, передбачають чітко визначену поведінку суб'єктів за відповідних обставин) конституційно-правові норми.
За функціональним спрямуванням розрізняють регулятивні та охоронні норми. Це – головний розподіл норм конституційного права, який відповідає поділові спеціально-юридичних функцій на регулятивні і охоронні.
У свою чергу, регулятивні норми можуть бути зобов’язуючими (встановлюють обов`язок вчинити певні позитивні дії), забороняючими (забороняють вчиняти певні дії) та уповноважуючими (надають право здійснити певні дії).
За сферою дії норми бувають загальні і локальні; за тривалістю дії – постійні й тимчасові (не мають визначеного строку). Їх можна класифікувати також за органами що видають нормативні акти, можна розрізняти норми, видані Верховною Радою України, Президентом України, місцевою радою або іншим органом місцевого самоврядування тощо.
Серед конституційних норм немало спеціалізованих норм: загальних, дефінітивних, норм-принципів, установчих, гарантуючих, оперативних, колізійних та інших.