§ 16. Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.

Під суб'єктами конституційно-правових відносин розуміють їх учас­ників, які виступають як сторони.

Суб'єктами цих відносин є: 1Український народ — носій повновладдя; 2Українська держава; 3нації, корінні народи, національні меншини, що населяють Україну; 4фізичні особи; 5юридичні особи; 6громадяни України; 7в деяких випадках іноземці і особи без громадянства; 8політичні партії і громадські організації; 9державні органи та органи державної влади; 10ви­борці, що об'єднані у виборчі округи; 11комітети та комісії Вер­ховної Ради України; 12депутати; 13службові особи державних органів і громадських об'єднань; 14адміністративно-територі­альні одиниці; 15територіальні громади та інші елементи систе­ми місцевого самоврядування.

Суб'єкти конституційно-правових відносин - це особи, спіль­ноти людей, органи, організації тощо, які згідно з приписами кон­ституційно-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами конституційного права зазначені особи, організації можуть стати лише за умови їхньої правосуб'єктності, яка містить правоздатність і дієздатність. Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нор­мою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правоздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері настає від моменту її на­родження і припиняється після її смерті. Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. У повному обсязі дієздатність фізичної особи в конс­титуційно-правовій сфері виникає з досягненням нею вісімнадцяти років.

Особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає у тому, що вони мають різні за обсягом права та обов'язки, тобто різну за змістом правоздатність — власти­вість володіти правами та обов'язками відповідно до норм конституційного права. Неоднакова вона, наприклад, у наро­ду України і Української держави. Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відносин є особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається наро­дом) або через норми інших галузей права. Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише як учасники конституційно-право­вих відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (територіальні утворення).

§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.

Правосуб'єктність юридичних осіб (колективних суб'єктів правовідносин) — це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій, державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних (господарських) корпорацій, релігійних організацій та ін.

Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правоздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері настає від моменту її народження і припиняється після її смерті.

Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. У повному обсязі дієздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері виникає з досягненням нею 18 років. В окремих випадках закон передбачає деякі винятки. Так, наприклад, зміна громадянства дітей у разі зміни громадянства їхніх батьків, а також у разі усиновлення, може відбуватися тільки за згодою дітей, які досягли 15 років (ст. 16 Закону України «Про громадянство України»); засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які також досягли 15-річ-ного віку (ст. 11 Закону України «Про об'єднання громадян»).