§ 2. Зміст та структура предмету конституційного права України.

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України. Проте глибше змалювати предмет КПУ не вдається по сьогоднішній день, оскільки між галузями права взагалі не існує чітких меж – одні й ті ж суспільні відносини регулюються декількома галузями права (напр. реалізація конституційних прав і свобод людини і громадянина), а також через те, що основне джерело конституційного права (Конституція), є також основним джерелом інших галузей права, ну і відносини, які регулюються КПУ важко відокремити від відносин, що регулюються іншими галузями права.

Предмет галузі конституційного права складають такі групи суспільних відносин:

а) суспільні відносини, що визначають устрій конституційної держави, належну організацію державної влади та основи місцевого самовря­дування; б) суспільні відносини, що виникають між людиною, колекти­вами людей та дер­жавою.

Структуру предмета галузі конституційного права України складають:

1. відносини політичного характеру, що характеризують якісні риси держави - державний суверенітет, форму правління, форму державного устрою, державний режим, належність і суб'єкти дер­жавної влади, форми та механізм її здійснення, загальні засади ор­ганізації та функціонування політичної системи;

2. найважливіші економічні відносини, що є основою економіч­ної системи держави і характеризують наявні в суспільстві форми власності, ступінь гарантованості захисту прав власника, способи господарської діяль­ності, систему забезпечення соціальних потреб членів суспільства в галузях освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

3) відносини, що характеризують принципові взаємозв'язки держави з особою і становлять основи правового статусу людини і громадянина. Зокрема, це відносини, що визначають: а) належність особи до громадянства України; б) характер становища особи в суспільстві та принципи її взаємозв'язків із державою; в) основні права, свободи та обов'язки особи і ступінь їх гарантованості з боку держави тощо;

4. відносини з приводу організації і діяльності органів держав­ної влади України, взаємодії найголовніших ланок державного апарату;

5. відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з територіальним та адмі­ністративно-територіальним устроєм України; 6) відносини, що визначають основи місцевого самоврядування в Україні, систему місцевого самоврядування, принципи організа­ції та діяльності органів місцевого самоврядування, їхніх взаємо­відносин з органами державної влади тощо.

§ 3Поняття та специфіка методу правового регулювання конституційного права України.

Конституційне право впливає на суспільні відносини за допо­могою притаманних йому способів і засобів, які називаються мето­дами конституційного права (методи конституційно-правового ре­гулювання).

Отже, Метод конституційно-правового регулювання - це сукупність способів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що складають предмет галузі конституційного права.

Цей метод характеризується:

— колом суб'єктів, яких держава визнає правоздатними і дієздатними;

— порядком формування, встановлення юридичних прав і обов'язків суб'єктів;

— ступенем визначеності змісту юридичних прав і обов'язків;

— співвідношенням основних регулятивних засобів впливу на поведінку повноважень (дозволів), обов'язків та заборон; порядком (процедурою) здійснення юридичних прав і обов'яз­ків; способами примусового забезпечення прав і обов'язків.

Специфіка конституційного методу правового регулювання полягає в тому, що він є сукупністю способів регулювання політико-правових суспільних відносин, які становлять предмет саме конституційного права.

Тому для розкриття сутності методу конституційного ре­гулювання слід з'ясувати його співвідношення з предметом конституційного права. Якщо предмет розкриває сут­ність конституційного регулювання, то метод стосовно пред­мета має підпорядковане значення: це істотне відображення предмета його основних рис. На відміну від предмета метод виступає як внутрішньогалузева система засобів впливу на суспільні відносини. Можна виділити такі види методу кон­ституційного регулювання. Перш за все, слід враховувати ту обставину, що внаслі­док свого призначення, місця і ролі конституційного права в системі національного права України, необхідно розрізняти методи, які притаманні виключно конституційному праву, і методи, які властиві як усім галузям, так і певною мірою га­лузі конституційного права.

До першого виду методів, властивих лише конституцій­ному праву, належать такі методи: Метод владного впливу, який застосовується щодо суб'єктів правовідносин у конституційному праві. Метод загального (конституційного) нормування, який є характерним для закріплення правового статусу осо­би у межах та обсязі консти­туційного закріплення. Метод конкретного регулювання, притаманний для регулювання більшості конституційно-правових відносин.

Що стосується другого виду методів, то, як і реалізація правових норм взагалі, вони здійснюються у конституційно­му праві у формі додержання, виконання, використання і застосування. Крім безпосередньої реалізації конституцій­них норм, частина їх реалізується у поєднанні з поточним законодавством. Метод конституційного регулювання має свої особливості: конституційне регулювання здійснюється спеціальними юридичними засобами.

Разом з тим у конституційному праві України застосову­ються такі типові для інших галузей права прийоми, як доз­віл, заборона, покладення обов'язків. Діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість усіх цих способів і прийомів, форм впливу на суспільні відносини характеризує метод конституційного права України в цілому.