§ 21. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.

Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище. Наука, зокрема наука конституційного права, вар­та чогось, якщо вона розуміється як галузь виробництва нових знань і водночас належить до числа галузевих наук, основною ознакою яких є те, що їх предметом, є вивчення однойменної галузі права.

Отже, наука конституційного права являє собою систему ідей, теорій, концепцій про конституційне право як галузь національного права України. Предметом же дослідження науки конституційного права є вивчення цього права як галузі. Так, предметом її дослідження є в цілому вся сфера політико-правових суспільних відносин, які підлягають конститу­ційно-правовому регулюванню.

Наука КПУ виконує такі функції:

• Аналітична (аналіз діяльності предметів науки КПУ).

• Критична (критична оцінка функціонування інститутів КПУ).

• Прогностична.

• Пізнавальна (осмислення пізнання предмету науки КПУ).

• Практична (вивчення розвитку науки КПУ, його інститутів, практики застосування в Україні, вивчення досвіду зарубіжних країни, вироблення пропозицій по застосуванню законодавства).

Спірним є виділення ще 2 функцій:

• Ідеологічна.

• Виховна.

§ 22. Методологія науки конституційного права.

Метод науки конституційного права - це сукупність правил, засобів, принципів наукового пізнання, які забезпечують отриман­ня об'єктивних достовірних знань.

В залежності від сфери поширення і охоплення досліджуваних об’єктів, а також від їх специфіки та характеру всі методи поділяються на декілька груп: 1. Всезагальні або філософські методи; 2. Загальні методи; 3. Спеціальні методи; 4. Приватні методи.

Філософськими методами є діалектичний, матеріалістичний, метафізичний, метод об’єктивного ідеалізму, суб’єктивного ідеалізму, агностицизм. Ці методи використовуються всіма без виключення науками і на всіх стадіях пізнання.

Агностицизм – виходить з неможливості взагалі пізнання людиною дійсності.

Об’єктивний ідеалізм – існування і розвиток держави і права пов’язується з волею божества, ідеї, духу, інших незалежних від людини факторів.

Суб’єктивний ідеалізм – держава і право обумовлюється свідомістю людини, її переживанням.

Метафізичний метод виходить з неможливості пізнання дійсності органами чуття, пізнання дійсності є умоглядним. Основними філософськими методами є діалектичний і матеріалістичний.

Діалектичний метод базується на наступних законах діалектики: перехід кількісного стану в якісний, заперечення заперечення, закон єдності і боротьби протилежностей). При використанні даного методу відбувається поглиблення знання про конституційно-правові явища та накопичення теоретично і практично значимої для них і про них інформації.

Матеріалістичний метод (довгий час був пануючим у науці нашої країни) виходить з того, що сутнісні, головні сторони конституційного права визначаються економікою, існуючими у суспільстві формами власності. Економіка являє собою базис, а право є надбудовою над економікою.

Загальні методи використовуються не тільки наукою конституційного права, але й іншими науками. До таких методів можна віднести метод порівняння (явище досліджується шляхом його порівняння відносно іншого явища), логічний метод, в якому використовуються такі прийоми як аналіз (дослідження предметів, явищ шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини), синтез (дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин), абстрагування (відокремлення одних (окремих) аспектів, сторін явищ чи властивостей предметів від інших), системного і структурного підходів, методи узагальнення (на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне - індукція) і сходження від абстрактного до конкретного (окреме пізнається на основі знання загального - дедукція), історичний – дослідження явищ в їх історичному розвитку (наприклад теорія народного представництва протягом всього часу свого існування зазнавала багато змін), аксіологічний – ціннісний підхід, тобто дослідження конституційно-правових явищ з позиції моральних, духовних і соціальних цінностей, функціональний метод – вивчення конституційно-правових явищ з огляду на виконувані ними функції, у з’ясуванні їхніх функцій стосовно інших явищ, системно-структурний та інші. Загальні методи як і філософський метод використовуються у всіх без виключення науках, але на відміну від філософського методу, вони використовуються не на всіх стадіях пізнання. Сфера їх застосування обмежується вирішенням конкретних пізнавальних задач.

Спеціальні методи розробляються в рамках окремих спеціальних наук і запозичуються для використання іншими науками. Зокрема, для дослідження конституційно-правових явищ запозичуються такі спеціальні методи як математичний, статистичний (вивчення кількісних показників), психологічний, кібернетичний, конкретно-соціологічний (спостереження, аналіз письмових джерел, анкетування), метод соціального експерименту (для попередньої перевірки обґрунтованості тих чи інших пропозицій щодо прийняття, зміни чи скасування КПН), синергетичний метод (дозволяє визначити ефективність взаємодії конституційно-правових інститутів, здатних до саморегуляції, пояснює суб’єктивні фактори у конституційному праві), метод моделювання (створення моделі, близький до соціального експерименту, але проводиться лише в думці), герменевтичний метод (метод тлумачення текстів, використовується при тлумаченні КПН

Приватні методи, особливість їх полягає в тому, що вони створюються самою юридичною наукою і використовуються тільки в межах юридичної науки. До таких методів можна віднести порівняльно-правовий метод та формально-догматичний метод (визначення юридичних понять, категорій, правових конструкцій).