§ 37. Конституційна характеристика України як суверенної і незалежної держави.

Означає верховенство, повноту і самостійність державної влади в середині країни та рівноправність і незалежність держави у відносинах з іншими державами.

Розрізняють суверенітет внутрішній і зовнішній. Внутрішній суверенітет - це насамперед суверенітет у внутрішньополітичній сфері, який означає незалежність держави від інших суб'єктів політичної системи, насамперед від політичних партій та їхніх блоків. Держава залежить лише від українського народу. Зовнішній суверенітет - рівноправність з іншими суб'єктами на міжнародній арені.

Суверенітет є якісною ознакою держави, його невід'ємною властивістю, обов'язковою умовою його міжнародної правосуб'єктності. Суверенітет Української держави виходить із суверенітету народу, оскільки народ є творцем і носієм суверенітету держави, волевиявлення народу породжує державну владу. У той же час народ виступає як своєрідний гарант державного суверенітету, тому що будь-яке обмеження незалежності держави, применшення верховенства влади означає порушення корінних інтересів народу, створює джерела внутрішніх або міжнародних конфліктів.

Суверенітет - невід'ємний атрибут держави, основа ефективної реалізації ним своїх багатогранних функцій. Із суверенітету України випливає її незалежність, самостійність органів державної влади в рішенні внутрішніх і зовнішніх проблем. Державний суверенітет і незалежність - основні ознаки держави, без яких воно не може функціонувати.

Незалежність держави в його зв'язках з іншими державами не носить абсолютного характеру, оскільки воно є елементом міжнародної системи, і не можна бути членом світового співтовариства і бути незалежним від нього. Незалежність України в зовнішніх зв'язках виявляється в її самостійності при здійсненні зовнішніх функцій, у визначенні зовнішньої політики.

Ознаками суверенітету Української держави є: 1) верховенство державної влади на всій території України; 2) єдність і неподільність державної влади; 3) незалежність і самостійність державної влади.

§38. Розподіл влад як принцип основ конституційного ладу України.

Правова держава діє на основі принципу поділу влади. Саме за допомогою цього принципу, закріпленого ст. 6 Конституції України, держава функціонує в правовому режимі, забезпечується збалансованість і рівновага.

Першочергове значення у становленні і функціонуванні демократичної держави має порядок формування органів державної влади (державного апарату).

Ряд органів державної влади України формується окремо представницьким органом державної влади – парламентом України (обираються безстроково судді судів загальної юриспруденції тощо) чи Президентом як главою держави (перше призначення на посаду професійного судді на п’ять років суду загальної юрисдикції) або спільно, за взаємною участю: за поданням, згодою одного органу державної влади щодо іншого, на паритетних засадах тощо.

Зокрема, Прем’єр-міністр і Генеральний прокурор призначаються Президентом України за згодою Верховної Ради.

Судді Конституційного Суду України (18 суддів) призначаються Президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів України на паритетних засадах (по шість суддів).

Виборними органами державної влади в Україні є Верховна Рада і Президент.

Виборним представницьким органом державної влади є лише один орган державної влади – Верховна Рада України.

Виборними представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні та міські ради.