- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі публічного права України.
- •§ 2. Зміст та структура предмету конституційного права України.
- •§ 3Поняття та специфіка методу правового регулювання конституційного права України.
- •§ 4. Співвідношення конституційного права України з іншими галузями права.
- •§ 5. Поняття система галузі конституційного права України. Співвідношення системи Конституції і системи галузі конституційного права.
- •§ 6. Конституційно-правові інститути: поняття, особливості та види.
- •§ 7. Поняття, особливості, класифікація і структура конституційно-правових норми.
- •§ 8. Поняття форми та джерела конституційного права України: специфічні особливості та класифікація.
- •§ 9. Система джерел конституційного права України.
- •§ 10. Конституція України – основне джерело конституційного права України.
- •§ 11. Міжнародні договори як форма конституційного права України.
- •§ 12. Закони як джерела конституційного права України.
- •§ 13. Підзаконні акти – джерела конституційного права: укази Президента України, постанови Кабміну, акти органів місцевого самоврядування.
- •§ 14. Рішення ксу як джерела конституційного права України.
- •§ 15. Поняття, специфічні риси, структура та класифікація конституційно-правових відносин.
- •§ 16. Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.
- •§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.
- •§ 18. Об`єкти конституційно-правових відносин: поняття та види.
- •§ 19. Зміст конституційно-правових відносин.
- •§ 20. Юридичні факти в конституційному праві: поняття та види.
- •§ 21. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •§ 22. Методологія науки конституційного права.
- •§ 23. Система та джерела науки конституційного права.
- •§ 24. Конституційного право як навчальна дисципліна: поняття, завдання, значення і система.
- •§ 25. Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •§ 26. Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •§ 27. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.
- •§ 28. Конституційно-правові санкції: поняття, особливості та види.
- •§29. Основні теорії конституції України.
- •§ 30. Юридичні властивості конституції України.
- •30. Конституція фактична та юридична.
- •§ 31. Функції та види Конституції.
- •§ 32. Поняття та юридичні властивості Конституції України 1996р. Пряма дія норм ку.
- •§ 33. Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.
- •§ 34. Конституційна характеристика України як правової держави.
- •§ 35. Конституційна закриплення України як демократична держави.
- •§ 36. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •§ 37. Конституційна характеристика України як суверенної і незалежної держави.
- •§38. Розподіл влад як принцип основ конституційного ладу України.
- •39. Конституційне закріплення державних символів України.
- •§40. Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть.
- •§41. Конституційні основи закріплення політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
- •§42. Конституційне закріплення власності, екологічної безпеки, підприємства, соціальної спрямованості ринкової економіки.
- •§43. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •§ 44. Осови конституційного-проавовово статусу религийних организаций в украини.
- •§ 45.Поняття конституційно-правове регулювання та види информации та их конституційно-правове регулювання
- •§46. Конституційно-правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації.
- •§ 47. Поняття і сутність правового положення особи в державі. Елементи статусу.
- •48.Міжнародно-правові стандарти прав людини.Принципикон ституц-правовогостату су людини игром радянина в украини
- •49 Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •50 Поняття, зміст та ознаки громадянства. Конст принципи укр гром
- •51. Набуття громадянства
- •52 Прийняття у громадянство України
- •53 Припинення українського громадянства
- •54Особливості втрати громадянства України
- •57…Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •58.Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •59.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •60.Конституційно-правовий статус біженців
- •61Юридична природа та зміст права на притулок
- •62, 63… Умови и порядок иммиграции в украину иноземцив та осиб без громадянства
§ 28. Конституційно-правові санкції: поняття, особливості та види.
Конституційно-правові санкції є необхідним атрибутом конституційно-правової відповідальності. Санкція вказує на ті несприятливі наслідки, що застосовуються до суб'єкта конституційно-правової відповідальності. Конституційно-правові санкції - це передбачені законом примусового заходу, що тягнуть настання несприятливих наслідків морального і матеріального характеру для правопорушника, що настають за вчинення конституційно-правового делікту. Мета - попередження вчинення конституційно-правових деліктів і попередження здійснення нових деліктів. Відшкодування шкоди не є метою. Таким чином, конституційно-правові санкції, як правило, носять каральний характер. Разом з тим, конституційно-правова відповідальність - це не тільки кара за порушення конституційно-правових норм. У даному випадку має місце і правовідновлювальна функція - усуненням порушень закону і вживанням заходів по забезпеченню нормального функціонування державного апарата, діяльності депутатів, посадових осіб, тощо.
Санкції: 1) усунення Президента України з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту; 2) дострокове припинення повноважень Верховної Ради України Президентом України; 3) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України; 4) звільнення Президентом України з посади Генерального прокурора України; 5) дострокове припинення повноважень народного депутата України; 6) дострокове припинення повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою тощо; 7) скасування рішень голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України; 8) визнання Конституційним Судом України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (повністю або їх окремих положень) неконституційними; 9) накладання Президентом України вето на закони, прийняті Верховною Радою України; 10) зупинення рішень органів місцевого самоврядування тощо.
В залежності від мети і наслідків застосування санкцій: 1) правовідновлювальні санкції (визнання неконституційним закону); 2) попереджувальні санкції; 3) міри стягнення, що мають своєю метою покарати порушника (імпічмент Президента України); 4) санкції присікання (вето Президен
та України).
§29. Основні теорії конституції України.
Становлення Конституції в Україні:
Першою Конституцією України є конституція Пилипа Орлика. Пам’ятками політико-правової думки українського народу є також статті та інші акти Б. Хмельницького. Першим актом, який безпосередньо започаткував національне конституційне право України, можна вважати ІV Універсал Української Центральної Ради (1918). Він політико-правовим чином сформував, проголосив Україну як незалежну, самостійну і суверенну державу. На основі Універсалу було розроблено цілий ряд документів українського ренесансу, зокрема Конституцію УНР 1918 р., яка хоч і не була введена в дію, однак стала своєрідним акумулятором традицій надбань українського правничого досвіду.
Варто зазначити, що тогочасний український конституціоналізм досить плідно використовував прогресивні надбання світового конституціоналізму. Проте цей період розвитку тривав недовго і був перерваний затвердженням Конституції УРСР 1919 р. Ця Конституція була своєрідною рецепцією, певною мірою дублікатом Конституції РРФСР 1918 р., у сукупності з якою вона стала основним джерелом українського радянського державного права; хоча про дійсно національне конституційне право в Україні не могло бути й мови ні за формою, ні за змістом (тогочасна Україна була квазідержавою, право якої за змістом було декларативним, політичним, формальним). Панування радянської концепції конституціоналізму було припинено з прийняттям в 1990 р. Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України в 1991 р. Ці документи стали віхою, яка започаткувала народження нового українського права.
Теорії. Представники різних філософсько-правових шкіл неоднозначно ставляться до змісту конституції.
1) Так, представники природної школи права під конституцією розуміють суспільний договір, який виражає волю народу (Гобс, Руссо, Радіщев);
2) Нормативістська школа права вважає конституцію вираженням вищої правової норми;
3) інституціоналісти вважають, що конституція — це статут не лише держави, а й нації;
4) представники соціологічної (Ласальської) теорії виділяють писану (зібрані в одному документі способи здійснення представницької влади в країні) та реальну (співвідношення політичних сил в країні) Конституцію;
5) класово-вольова (марксистсько-ленінська) – економічна зумовленість Конституції, класовий підхід;
6) соціально-генетична конституційний статут, який ставить перепони до узурпації влади.
Зміст конституції — це сукупність конституційно-правових норм, принципів, що регулюють суспільні відносини, які визначають організацію державної влади, її взаємовідносини з суспільством, людиною і громадянином.
Конституція – основний закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.