103. Перший заступник і заступник голови вру

Відповідно до ст. 88 КУ ВРУ на строк її повноважень із складу народних депутатів обирає: Голову ВРУ, Першого заступника і заступника Голови ВРУ та відкликає їх з цих посад.

Обираються вони з поміж числа народних депутатів, кандидатури яких вносяться в порядку, передбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови ВРУ. Запропоновані кандидатури на посаду першого заступника і заступника голови вру попередньо обговорюються в депутатських фракціях, а згодом на пленарному засіданні. Попередня підготовка та обговорення кандидатур на посаду здійснюються в порядку, передбаченому для обговорення кандидатури на посаду голови вру з кожної кандидатури окремо або разом.

Обрання першого заступника ізаступника голови вру відбувається в порядку, передбаченому для обрання голови вру (ст. 70 регламенту вру), їх обраня оформляється за допомогою відповідної постанови.

Перший заступник і заступник голови вру можуть бути в будь який час відкликані з посад за рішенням вру в порядку, передбаченому для відкликання вру з посади голови вру.

Переобрання голови вру не є підставою для обов’язкового перегляду питання про перебування на посадах першого заступника і заступника голови вру.

Перший заступник і заступник голови вру :

1) виконують окремі повноваження голови вру за розподілом обов’язків, які визначає голова вру

2) визначають за дорученням голови вру головний комітет з опрацювання внесених до вру проектів актів відповідно до предметів відання комітетів

3) вживають заходів для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій

4) виконують інші повноваження, передбачені цим регламентом, а також виконують доручення вру україни, голови вру.

Перший заступник голови вру виконує обов’язки голови вру в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов’язків. Перший заступник голови вру за розподілом обов’язків веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії вру з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, з питань підготови і розгляду законопроекту про державний бюджет україни на відповідний рік та звіту про його виконанняЮ організовує розробку проекту кошторису вру, а також з питань здійснення вру та ї органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних функцій.

Заступник голови вру виконує обов’язки голови в разі його відсутності або неможливості івиконання ним своїх обов’язків, за відсутності або неможливості їх виконання першим заступником голови вру.

Заступник голови вру за розподілом обов’язків веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії вру з органами судової влади та інформаційного забезпечення діяльності вру.

104. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий принцип, право та інститут

Сам термін “місцеве самоврядування” (“Local Selfgovernment”) прийшов в Україну з Великої Британії через Німеччину та Росію у ХІХ сторіччі. У найбільш загальному значенні під самоврядуванням розуміють облаштування певним колективом людей власних справ, що, в свою чергу, забезпечується самостійним прийняттям членами цього колективу норм та рішень, які стосуються його життєдіяльності, а також співпадінням суб’єкту та об’єкту управління – здійснюють управління колективними справами і виступають у якості тих, ким управляють, ті ж самі особи.

Конституція України розглядає місцеве самоврядування як багатогранне та комплексне політико-правове явище, що характеризується з різних сторін. Перш за все, конституційні норми закріплюють місцеве самоврядування як важливу форму народовладдя, а принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування віднесено до засад конституційного ладу України (ст. 5, 7, 19, 38 тощо Конституції України).

Нормативне визначення місцевого самоврядування міститься в ст.. 140 Конституції, де воно характеризується як „право територіальної громади– жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста– самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи”.

Більш детальне визначення місцевого самоврядування дається в Законі “Про місцеве самоврядування в Україні”: “Місцеве самоврядування в Україні– це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади– жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста– самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”.

До основних завдань місцевого самоврядування можна віднести

зміцнення засад конституційного ладу України;забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина; створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення; розвиток місцевої демократії.

Місцеве самоврядування в Україні базується на фундаменті, який становлять правові, матеріальні, фінансові, соціальні та інші умови і можливості діяльності територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування по вирішенню питань місцевого значення (муніципальної діяльності).

Ці умови та можливості називають основами місцевого самоврядування і серед них в першу чергу можна виділити правові, матеріальні та фінансові основи.

Правові основи місцевого самоврядуванняв Україні становлять, в першу чергу, норми-принципи Конституції України, що закріплюють найважливіші відносини, які виникають в процесі організації і функціонування місцевого самоврядування в України, зокрема, територіальну організацію місцевого самоврядування, порядок та форми його здійснення, порядок формування та використання комунальної власності, гарантії самоврядних прав територіальних громад.