- •1. Конституційне право – об’єктивна суспільна необхідність чи національна правова традиція
- •2. Конституційне право України як провідна галузь права та юридична наука
- •3. Система галузі та науки конституційного права України
- •4. Принципи конституційного права
- •5. Норми конституційного права України (особливості, структура, класифікація)
- •6. Інститути конституційного права України
- •7. Конституційно-правова відповідальність
- •8. Джерела конституційного права України
- •11. Функції Конституції.
- •12. Об'єкти конституційного регулювання. Структура Конституції України
- •13. Конституціоналізм
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •15. Система правової охорони Основного Закону
- •16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
- •17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
- •18. Компетенція ксу
- •19. Акти ксу
- •20. Конституційно-правові основи суспільного ладу
- •21. Поняття конституційного ладу
- •22. Система засад конституційного ладу
- •23. Україна – суверенна держава
- •24. Україна – демократична держава
- •25. Україна – правова держава
- •26. Україна – соціальна держава
- •27. Охарактеризуйте зміст принципу політичної, економічної та політичної багатоманітності
- •28. Україна – держава з республіканською формою правління
- •29. Засада розподілу владних повноважень
- •30. Засада визнання та гарантування місцевого самоврядування
- •31. Україна – світська держава
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •37. Способи припинення громадянства України
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •41. Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина.
- •42. Особисті права та свободи.
- •43. Політичні права та свободи
- •44.Соціально-економічні та культурні права та свободи.
- •45. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •46. Конституційні засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •47.Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в Україні
- •49. Конституцційно-правовий статус іммігрантів.
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців
- •51. Поняття та принципи територіального устрою України
- •52.Система адм.-терит. Устрою України
- •53.Арк у системі адм..-територ. Устрою України.
- •54.Конституц.-правове положення міст зі спец статусом.
- •56.Державно-правові ознаки суверенітету Укр.
- •57.Понятття, система і функції держ символів України.
- •60.Поняття та види виборів. Активне і пасивне виборче право.
- •61.Принципи виборчого права України.
- •62.Поняття та види виборчих систем.Виборча система в Україні.Принципи виборчої системи в україні.
- •63.Конституційно-правові основи проведення референдумів в Україні
- •65.Поняття та види органів державної влади в Україні
- •66.Конституційні засади організації державної влади
- •67. Конституційна система органів державної влади в Україні
- •68.Особливості виборчих систем з обрання Президента України, Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •69. Поняття та види автономії. Автономія як конституційно-правова категорія
- •70.Конституційно-правові передумови відновлення Автономної Республіки Крим
- •71.Конституційно-правова природа Конституції Автономної Республіки Крим
- •72. Верховна Рада Автономної Республіки Крим - представницький орган Автономної Республіки Крим
- •73. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
- •74. Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Глава держави – особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •76. Представницький мандат глави держави – Президента України
- •79. Конституційно-правовий зміст повноважень пу. Їх класифікація за специфікою предметів відання
- •80. Припинення повноважень пу. Імпічмент пу
- •81. Інститут представника пу
- •83. Постійний Представник Президента України у Верховній Раді України
- •84. Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •85. Представник Президента України у Конституційному Суді України
- •86. Представник Президента України на Чорнобильській аес
- •87.Поняття парламенту,його правова природа
- •88.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •89. Верховна Рада України – представницький орган
- •90. Верховна Рада України – законодавчий орган
- •91. Верховна Рада України – контрольний орган
- •92. Верховна Рада України – державотворчий (установчий) орган
- •93. Парламент та парламентаризм.
- •94. Структура Верховної Ради України
- •95. Парламентська фракція. Депутатіська група
- •96.Парламентька більшість(коаліція) і меншість (опозиція)
- •97. Голова Верховної Ради України.
- •98. Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України
- •99. Комітети Верховної Ради України
- •100. Тимчасові спеціальні комісії
- •101. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •102. Конституційна реформа та реорганізація повноважень органів державної влади в Україні
- •103. Перший заступник і заступник голови вру
- •104. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий принцип, право та інститут
- •105. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •106. Конституційно-правовий статус територіальної громади
- •107. Система місцевого самоврядування
- •108. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •109. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, районних у містах рад.
- •110. Правовий статус сільського, селищного, міського голови.
- •111. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня.
- •112. Організаційно-правові форми реалізації компетенції органів місцевого Самоврядування
- •113. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування України
- •114. Гарантії місцевого самоврядування
40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
Будь-яка держава регламентує та забезпечує права й свободи особистості за допомогою норм національного права, різноманітних внутрішніх механізмів і процедур. Проте силами однієї держави важко їх захистити, тому необхідні міжнародні гарантії.
У 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй, яка в своєму статуті сформулювала принцип поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо. В ході своєї діяльності ООН прийняла і проголосила ряд міжнародно-правових актів у галузі прав людини, зокрема:
Загальну декларацію прав людини (10 грудня 1948 p.), що має основоположне значення для міжнародної регламентації прав і свобод людини. Це перший міжнародний документ, який найповніше виклав перелік прав людини на основі християнських заповідей;
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (16 грудня 1966 p.); - прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН право на самовизначення; право на працю; право на справедливі і сприятливі умови праці; право на створення профспілок і страйки; право кожної людини на соціальне забезпечення; захист сім'ї, материнства і дітей; право на достатній життєвий рівень (включає право на житло і на харчування); право на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я; право кожної людини на освіту; план дій щодо введення обов'язкового безкоштовного загальної початкової освіти; право на участь у культурному житті, користування результатами наукового прогресу та захистом інтересів, пов'язаних з власною творчістю.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (16 грудня 1966 р.) Ці два Пакти та Декларація стали складовими частинами Хартії прав людини. На відміну від Декларації, кожен Пакт має обов'язкову силу для держав, які його підписали. За обсягом - Пакти не відрізняються від Декларації, а лише розширюють та конкретизують її положення;
Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод (прийнята Рада Європи у 1950 p.) (Після її ухвалення було створено два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини
Конвенцію про права дитини (1989 р.) та ряд інших - як уряд кожної країни має дбати про дітей (про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії, щодо участі у збройних конфліктах)
41. Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина.
Конституційні норми різних країн щодо прав, свободи і обов’язків людини і громадянина можна поділити на
1) громадянські і політичні права й свободи, проголошені буржуазними революціями;
2) соціально-економічні права, які ґрунтуються на соціалістичному вченні;
3) колективні, або солідарні, права, проголошені головним чином країнами третього світу. Права й свободи, які стосуються перших двох позицій, це права й свободи, що належать кожному індивідові. Права третьої позиції можна назвати правами людини і народів (право на здорове навколишнє середовище, право на страйк, громадянську непокору, право політичної опозиції). За іншою класифікацією можливе виділення загальних і особливих прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Критерієм класифікації тут слугує те, що в одних випадках вони стосуються всіх громадян (право на відпочинок), а в інших – тільки певних (окремих) груп громадян (жінок, дітей). І насамкінець: права й свободи людини і громадянина можуть бути згруповані за сферами життєдіяльності індивіда. Такого роду класифікація уявляється особливо важливою, бо вона показує межі охорони прав людини і громадянина у різних сферах. Критерієм тут є однорідність матеріального змісту прав, свобод і обов’язків та однотипність норм, що її закріплюють. За цією класифікацією у Конституції України виділяють три основні групи прав і свобод та одну групу обов’язків. 1. Громадські права і свободи людини. 2. Політичні права і свободи громадян України. 3. Економічні, соціальні та культурні права й свободи людини і громадянина. 4. Конституційні обов’язки людини і громадянина. Класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків будується не довільно, а із врахуванням наявності в суспільстві різних сфер діяльності, якісно різних за змістом суспільних відносин; взаємовідносин держави і громадянина у сфері правоохоронної діяльності держави, спрямованої на захист життя, здоров’я, індивідуальної свободи і безпеки, честі й гідності людини, взаємовідносин у політичній, соціальній, економічній та культурній сферах. Беручи до уваги окремі сфери діяльності держави і громадян та керуючись відомими міжнародними пактами й чинною Конституцією України, можна виділити такі групи основних прав та свобод громадян України: 1) громадянські права й свободи; 2) політичні права і свободи; 3) економічні права і свободи; 4) соціальні права і свободи; 5) культурні права та свободи.