РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
Питання:
Причини та умови відокремлення членів речення.
Напівпредикативні та уточнювальні відокремлені члени речення.
Речення з відокремленими означеннями. Умови відокремлення: залежно від структури означення (поширене / непоширене), позиції щодо означуваного слова (препозиція / постпозиція), способу вираження означення (узгоджене / неузгоджене, прикладкові). Способи відокремлення означень (кома, тире), обов’язкове / факультативне відокремлення:
А) відокремлення узгоджених означень;
Б) відокремлення прикладкових означень;
В) відокремлення неузгоджених означень.
4. Речення з відокремленими напівпредикативними обставинами: умови відокремлення залежно від позиції та способу вираження.
Відокремлення пов’язане з актуальним членуванням речення. Це інтонаційне виділення одного члена речення для підсилення його смислової ролі у порівняння з іншими членами речення або для уточнення чи пояснення окремих частин висловлювання. Відокремлення пов’язане з тим, що для другорядних членів речення надається більше самостійності і виразності у порівняння з іншими членами речення. В усному мовленні – паузи, інтонація, на письмі – кома або тире.
Причини: бажання мовця підсилити або актуалізувати смислові значення того чи іншого члена речення на фоні загальної семантики висловлювання.
Засоби: , –.
Умови (на наявність чи відсутність відокремлення впливають:
Позиція члена речення стосовно пояснювального слова;
Смислове навантаження другорядного члена речення;
Ступінь поширеності члена речення;
Синтаксична сполучуваність / не сполучуваність пояснювального слова з пояснюючим;
Наявність інших груп відокремлених членів;
Уточню вальний або пояснювальний характер 1-го з членів речення.
За семантикою речення з відокремленими членами поділяються на речення:
З напівпредикативними відокремленими компонентами (напр., означення, обставини містять елементи додаткового повідомлення, яке накладається на зміст основного. Оскільки мають відповідники серед простих речень, то є напівпредикативними: Ясний місяць поблід, засоромившись зір = Ясний місяць поблід, бо засоромився зір).
З уточнювальними відокремленими компонентами.
Відокремлені означення
Узгоджені означення
ПОСТПОЗИЦІЯ |
|
ПОШИРЕНІ |
НЕПОШИРЕНІ |
Завжди: Нема полону й рабства для душі, нескутої нікчемним страхом смерті.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Не відокремлюються непоширені означення, якщо означуване слово є інформативно недостатнім: Він мав вигляд зосереджений і діловий.
ПРЕПОЗИЦІЯ |
|
ПОШИРЕНІ |
НЕПОШИРЕНІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Виділення означень, що стосуються власних назв та особових займенників, має логічно-змістові засади. Як відомо, «семантичний трикутник» онімів та займенників «порушений»: у семній структурі таких слів відсутній сигніфікат, на відміну від загальних іменників та інших субстантивів, наявний лише денотат, відтак значення дейктичності = вказівності виступає ядерним, комунікативно увиразненим у реченні у порівнянні з іншими словами у реченні.
НЕУЗГОДЖЕНІ
Якщо стосуються кількох, виражене них іменниками у непрямих відмінках з прийменниками, що логічно акцентуються (причому таке виділення стосується тире (про це також див. нижче): І вся природа схожа на циганку – в червоному намисті з горобини, з горіховими бубнами в руках.
Коли стосуються особового займенника: Із сірими прудкими оченятами, вона справляла приємне враження.
Виражені порівняльним зворотом, з додатковим обставинним відтінком: Дівчина була гарна, як калина.
Виражені інфінітивом (рідко): Беркут отримав наказ – затримати зловмисника.
ПРИКЛАДКОВІ
(Прикладка – різновид означення, який, вказуючи на якусь ознаку предмета, водночас дає йому 2-гу назву, виражається іменником, субстантивованою частиною мови або нерозкладним словосполученням; пов’язаний з іменником способами синтаксичного зв’язку – кореляцією або (рідше) приляганням; синтаксичні відношення між іменником та таким означенням – апозитивні).
(!) Повторити відмінність прикладкових сполук від неприкладкових: сон-трава / місяць-пастух.
(!) Із Правопису повторити написання прикладок-іменників залежно від їх розташування щодо означуваного слова (через тире або окремо: красуня осінь / осінь-красуня).
Після означуваного слова завжди: Нехай мене, Кармалюка, в світі споминають. І на оновленій землі врага не буде, супостата. Такі прикладкові означення можуть приєднуватись за допомогою слів чи, або, тобто, а саме, на ім’я, родом, за походженням тощо (у такому разі вони завжди постпозиційні): Дикий кабан, або вепр, водиться в середній смузі України. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок.
(!) Відмінність прикладкових означень від однорідних членів речення при сурядних розділових сполучниках чи, або: Крижні або чирята водяться у плавнях. / Крижні або дикі качки водяться у плавнях.
Перед означуваним словом мають такі ж у мови відокремлення, як поширені узгоджені означення, а саме:
А) якщо мають відтінок причини: Вільний син поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником…(чому?).
Б) стосуються особового займенника: Хоробрий воїн, він ніколи не розгублювався в бою.
Якщо приєднуються за допомогою сполучника як і мають відтінок причини: Я, як постійний член комісії, мав право на безплатну відпустку (чому?).
(!) Якщо прикладка не має відтінку причини, то не відокремлюється: Ми послухали розповідь про Шевченка як художника = Ми послухали розповідь про Шевченка «в ролі» художника.