Відокремлення означень через тире

А) узгоджені непоширені: Перед очима лежало село – зелене, веселе, широке.

Б) неузгоджені: Перед очима лежало село – над річкою, у квітучих садах. Відокремлюється також комбінація непоширених + поширених означень, узгоджених + неузгоджених: Перед очима лежало село – зелене, веселе, широке, над річкою, обрамленою кучерявими вербами.

В) прикладкові з уточнювальним значенням у кінці речення (рідше – в середині): До мене підійшов один селянин – чоловік із нашого села. Однак прикладки–власні назви у кінці речення відокремлюються зазвичай комою: До мене підійшов один селянин, Микола Задорожний.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відокремлюються неморфологізовані обставини, серед умов відокремлення важливе значення має структура обставини – поширена / непоширена.

1. Відокремлюються завжди поширені обставини різної семантики, виражені дієприслівниковими зворотами, незалежно від позиції в реченні:

Окрім:

1) дієприслівникових зворотів (у кінці речення), на початку яких є підсилювальна частка і (й): Злочинці змогли пробратися до приміщення й не дочекавшись темноти;

2) дієприслівникових зворотів, що входить до складу стійкого словосполучення (фразеологізма): Батько ніколи не сидів склавши руки. Хлопець біг не чуючи ніг;

3) якщо є однорідними до іншої (невідокремленої) обставини і приєднується єднальним сполучником: Андрій стояв непорушно і не зводячи з нього очей;

4) якщо зворот тісно пов’язаний із дієслівним присудком, маючи чітке значення способу дії: Ходив він трохи ніби присідаючи;

5) звороти, утворені поєднанням дієприслівника із сполучним словом «який» у складі підрядного речення: Попереду виднівся ліс, сховавшись у якому можна було б врятуватися від спеки.

2. Відокремлюються непоширені обставини (одиничні дієприслівники):

Окрім дієприслівників, розташованих відразу після основного дієслова-присудка, у такому разі вони наділені чітким значенням способу дії: Він пішов не оглядаючись. Слинько, Шахматов називали їх «другорядними присудками».

3. Виражені іменником з прийменниками (субстантивовані звороти) незважаючи на, попри, завдяки, внаслідок, згідно з, у зв’язку з: Екзамен, згідно з бажанням студентів, перенесено на понеділок. Причому переважно доцільність їх відокремлення виникає у препозиції та інтерпозиції (постпозиції – ні). Порівн.: Екзамен перенесено на понеділок згідно з бажанням студентів.

4. Порівняльні звороти (обставини способу дії): Стигнуть зорі, як пшениця.

(!) Відмінність порівняльних зворотів від частини підрядного речення з пропущеним присудком.

5. Відокремлюються факультативно обставини, які логічно виділяються у структурі речення (при поєднанні двох): На березі, по коліна у траві, стоїть чоловік. Найчастіше серед таких обставин відокремлюються одиниці зі значенням часу, умови, причини, мети, способу дії.

Рекомендована література:

1. Вольська Ю. В. Основні теоретичні засади ускладнення в сучасному українському мовознавстві // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2004. - №19 – С. 230-234.

2. Гмир І. С. Вивчення дієприкметникового звороту // Українська мова і література в школі. – 1973. – №9.

3. Довженко Г.Я. Неповні підрядні речення і другорядні члени речення, виражені порівняльними конструкціями // Укр. мова і літ. в школі.  1973.  № 6.  С. 31–35.

4. Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. – К.,2010.

5. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова.  К., 1984.  С.194–253.

6. Ключковський Б.Г. Прикладка і сполучення неприкладкового характеру // Укр. мова і літ. в школі.  1976.  № 12.  С. 20–29.

7. Комарова З. І. Формально-синтаксичні і семантико-функціональні параметри дієприслівникових зворотів у структурі речення. – К., 2003 (Автореф).

8. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.  Ч.2.  Синтаксис.  К., 1965.

9. Кульбабська О. В. Вторинна предикація та засоби її вираження у простому реченні // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2006. - №27 – С. 108-111.

10. Павлович П. І. Вживання дієприслівників // Українська мова і література в школі. – 1965. – №12.

11. Сучасна українська мова: Синтаксис / За ред. О.Пономаріва.  К., 1994.

12. Шаповалова Н. П. Функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій сучасної української мови. – Дніпропетровськ, 1998.

13. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004.

14. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. – К., 1989.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ. ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕНННЯ

1. Питання про відокремлені додатки у мовознавчій літературі досі не впорядковане. Відокремлені додатки –морфологізовані, завжди непрямі, прийменниково-відмінковий спосіб вираження. Найчастіше це іменникові конструкції з лексем, які обмежують важливість об’єкта в синтаксичній функції додатка чи наголошують на ній. Означають, що предмет включений у ряд інших або ж виключений чи виділяється з ряду інших. Відокремлені додатки зумовлені вимогам стилістичного характеру – бажанням мовця. Сприяють відокремленню додатків різні фактори – слабко керовані члени речення, особливості функції і значення прийменників у сполученні з іменниковими компонентами, більша обтяженість їх пояснювальних слів. Прийменники: крім, зокрема, опріч, замість, за винятком, поряд із, на відміну від; прислівники: особливо, часто, часом, завжди; дієприслівники: починаючи з, не рахуючи, виключаючи; частки: навіть, аж; сполучники: не тільки…а й, хоч: Всі зареготали, не виключаючи й самого професора. Всі, окрім мене, зайшли до авдиторії.

Аналізовані додатки вважають додатками умовно – об’єктних відношень вони не виражають, підставою для оцінювання таких зворотів як додатків є лише те, що вони об’єднуються з реченням зв’язком керування. Вони мають відмінкове питання, але його ставимо не від присудка, а від основного додатка. Носять проміжний характер – між напівпредикативними та уточнювальними членами речення (ближче до останніх).

(!) Розділові знаки при відокремленні.

Замість + іменник: Замість канікул, ми отримали додаткову сесію. Він пішов замість мене складати іспит (залежно від позиції в реченні відокремлення носить нестабільний характер).