- •1. Конституційне право – об’єктивна суспільна необхідність чи національна правова традиція
- •2. Конституційне право України як провідна галузь права та юридична наука
- •3. Система галузі та науки конституційного права України
- •4. Принципи конституційного права
- •5. Норми конституційного права України (особливості, структура, класифікація)
- •6. Інститути конституційного права України
- •7. Конституційно-правова відповідальність
- •8. Джерела конституційного права України
- •11. Функції Конституції.
- •12. Об'єкти конституційного регулювання. Структура Конституції України
- •13. Конституціоналізм
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •15. Система правової охорони Основного Закону
- •16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
- •17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
- •18. Компетенція ксу
- •19. Акти ксу
- •20. Конституційно-правові основи суспільного ладу
- •21. Поняття конституційного ладу
- •22. Система засад конституційного ладу
- •23. Україна – суверенна держава
- •24. Україна – демократична держава
- •25. Україна – правова держава
- •26. Україна – соціальна держава
- •27. Охарактеризуйте зміст принципу політичної, економічної та політичної багатоманітності
- •28. Україна – держава з республіканською формою правління
- •29. Засада розподілу владних повноважень
- •30. Засада визнання та гарантування місцевого самоврядування
- •31. Україна – світська держава
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •37. Способи припинення громадянства України
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •41. Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина.
- •42. Особисті права та свободи.
- •43. Політичні права та свободи
- •44.Соціально-економічні та культурні права та свободи.
- •45. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •46. Конституційні засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •47.Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в Україні
- •49. Конституцційно-правовий статус іммігрантів.
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців
- •51. Поняття та принципи територіального устрою України
- •52.Система адм.-терит. Устрою України
- •53.Арк у системі адм..-територ. Устрою України.
- •54.Конституц.-правове положення міст зі спец статусом.
- •56.Державно-правові ознаки суверенітету Укр.
- •57.Понятття, система і функції держ символів України.
- •60.Поняття та види виборів. Активне і пасивне виборче право.
- •61.Принципи виборчого права України.
- •62.Поняття та види виборчих систем.Виборча система в Україні.Принципи виборчої системи в україні.
- •63.Конституційно-правові основи проведення референдумів в Україні
- •65.Поняття та види органів державної влади в Україні
- •66.Конституційні засади організації державної влади
- •67. Конституційна система органів державної влади в Україні
- •68.Особливості виборчих систем з обрання Президента України, Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •69. Поняття та види автономії. Автономія як конституційно-правова категорія
- •70.Конституційно-правові передумови відновлення Автономної Республіки Крим
- •71.Конституційно-правова природа Конституції Автономної Республіки Крим
- •72. Верховна Рада Автономної Республіки Крим - представницький орган Автономної Республіки Крим
- •73. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
- •74. Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Глава держави – особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •76. Представницький мандат глави держави – Президента України
- •79. Конституційно-правовий зміст повноважень пу. Їх класифікація за специфікою предметів відання
- •80. Припинення повноважень пу. Імпічмент пу
- •81. Інститут представника пу
- •83. Постійний Представник Президента України у Верховній Раді України
- •84. Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •85. Представник Президента України у Конституційному Суді України
- •86. Представник Президента України на Чорнобильській аес
- •87.Поняття парламенту,його правова природа
- •88.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •89. Верховна Рада України – представницький орган
- •90. Верховна Рада України – законодавчий орган
- •91. Верховна Рада України – контрольний орган
- •92. Верховна Рада України – державотворчий (установчий) орган
- •93. Парламент та парламентаризм.
- •94. Структура Верховної Ради України
- •95. Парламентська фракція. Депутатіська група
- •96.Парламентька більшість(коаліція) і меншість (опозиція)
- •97. Голова Верховної Ради України.
- •98. Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України
- •99. Комітети Верховної Ради України
- •100. Тимчасові спеціальні комісії
- •101. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •102. Конституційна реформа та реорганізація повноважень органів державної влади в Україні
- •103. Перший заступник і заступник голови вру
- •104. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий принцип, право та інститут
- •105. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •106. Конституційно-правовий статус територіальної громади
- •107. Система місцевого самоврядування
- •108. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •109. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, районних у містах рад.
- •110. Правовий статус сільського, селищного, міського голови.
- •111. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня.
- •112. Організаційно-правові форми реалізації компетенції органів місцевого Самоврядування
- •113. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування України
- •114. Гарантії місцевого самоврядування
6. Інститути конституційного права України
Конституційно-правовий інститут – це функціонально відокремлена, внутрішньо стабільна підсистема взаємозв’язаних правових норм. Це – головний підрозділ конституційної галузі права, що є системою інститутів права і охоплює не один, а декілька різновидів правовідносин, однорідних за своїм змістом і методами правового впливу.
Конституційні інститути у своїй сукупності утворюють струнку систему, яка є основою Конституції України. Інститути розташовані в певному порядку, належним чином включені до тексту Конституції. Загальне уявлення про систему цих інститутів дає зміст Конституції. Це Інститут народовладдя; Інститут конституційного оформлення народовладдя ; Інститут правового статусу людини; Інститут державного будівництва
Загальні – мають комплексний характер і складають значні масиви правових норм, які регулюють великі сфери (або кілька сфер) суспільних відносин. Наприклад - основи правового статусу людини і громадянина; загальних засад конституційного ладу України; прямого волевиявлення (вибори, референдум); конституційної системи органів державної влади; територіального устрою України; конституційно-правових основ місцевого самоврядування
Головні – об`єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин, виступають структурними підрозділами загальних інститутів, характеризуються вужчою предметною і функціональною спеціалізацією. Наприклад, головні інститути: - громадянства України, принципів правового статусу людини і громадянина, основних прав, свобод і обов`язків людини і громадянина; гарантій основних прав і свобод; правового статусу іноземців в Україні; політичного притулку
Початкові – які в межах головних інститутів об`єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин. Наприклад інститут втрати громадянства України
7. Конституційно-правова відповідальність
Цей інститут є особливим видом соціальної відповідальності. Вона має складний політико-правовий характері настає за конституційний делікт. Така відповідальність виражається в особливо негативних наслідках для суб’єкта. Останніми можуть бути вищі посадові особи, органи державної влади. Формами конституційної відповідальності є відміна чи припинення антиконституційного акта, усунення від посади у порядку імпічменту, визнання виборів чи результатів рефернуму недійснимиЮ офіційне визнання роботи державних органів чи вищих посадових осіб незадовільною, дострокове розформування підзвітного органу.
Варто зауважити, що порушення конституційно-правових норм можде тягти за собою як конят-прав відповід, так галузеву відповідальність. Це можна відрізнити за видом санкцій: якщо вона відсильна, то відповідальність є галузевою, якщо ж ні, то така санкція передбачає конкретну форму конституційно-правої відповідальності.
8. Джерела конституційного права України
Джерело конституційного права – це зовнішня форма, в якій знаходять свій вираз норми, які регулюють конституційно-правові відносини.
Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя – надзвичайно складний комплекс економічних, політичних, соціальних, соціально-психологічних та інших відносин. Такі відносини виникають при безпосередній реалізації національного, державного та народного суверенітету народу. В таких джерелах втілюються основи конституційного ладу, взаємовідносини особи й держави, національного і адміністративно-територіального будівництва, побудови органів державної влади.
Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини – відносини влади.
Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми.
1.Конституція України
2.Закони України (конституційні, звичайні, надзвичайні)
3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
4.Акти всеукраїнського референдуму
5.Акти Конституційного Суду України
6. Акти Кабінету Міністрів України
7. Укази Президента України.
9.Міжнародні договори й угоди
10.Інші джерела конституційного права, які не застосовуються судові прецеденти; наукові доктрини – думка авторитетних науковців, існує за прецедентного права; релігійні джерела.
9. Поняття та сутність конституції
Конституція України – основне джерело конституційного права України. Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України. Конституція має абсолютну вищу юридичну силу, а всі інші акти повинні беззастережно їй відповідати. Конституція – особливий акт в системі джерел конституційного права. Конституція – це акт установчого характеру, акт установчої влади, який започатковує підвалини, основи конституційного ладу, на ґрунті якого будуються і функціонують усі інші відгалуження влади. З одного боку, Конституція – це надзвичайно постійний, стійкий політико-правовий документ, про що свідчить, зокрема, порядок зміни її положень. З іншого – Конституція не може враховувати розвиток суспільних відносин. Завдання полягає в дотриманні раціонального співвідношення між стабільністю і динамізмом Конституції.
Конституція вносить системність у право, закріплює вихідні засади формування і дії національного права, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями. Норми Конституції “вливаються” в норми інших галузей права, є їхнім джерелом. Роль Конституції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у праві насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соціальну спрямованість (функцію) держави тощо. Цим самим Конституція закладає основи цивільного права. Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право є його основною галуззю.
10. Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону Властивості Конституції України - це її специфічні риси, які відрізняють Конституцію від інших нормативно-правових актів, характеризують її сутність і зміст. Зазвичай виділяють юридичні, політичні та ідеологічні властивості Конституції України. Юридичні властивості виражають правову природу Конституції та визначають її місце у правовій системі держави, в системі національного законодавства. Основні юридичні властивості Конституції України:
1. Конституція України як Основний Закон є головним джерелом національного права України, ядром усієї правової системи, юридичною базою чинного законодавства. Ця властивість обумовлена тим, що Конституція України визначає сфери суспільних відносин, які підлягають правовому (зокрема законодавчому) регулюванню, встановлює ієрархію нормативно-правових актів. 2. Конституція України характеризується юридичним верховенством, що означає її пріоритетне становище в системі національного законодавства України, вищу юридичну силу щодо всіх інших правових актів. Принцип верховенства Конституції є проявом загальнішого принципу верховного права як необхідної ознаки правової держави. 3. Важливою юридичною властивістю Конституції України є її стабільність, яка забезпечується особливим, ускладненим порядком внесення до неї змін і доповнень. Так, розділ XIII Конституції встановлює досить складну процедуру зміни Конституції України, яка пов'язана з тим, що, по-перше,.вона не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. 4. До юридичних властивостей Конституції України можна також віднести пряму дію її норм, що згідно з ч. З ст. 8 Конституції України означає можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. 5. Юридичною властивістю Конституції України є особливий правовий захист, який має на меті забезпечення дотримання конституційних положень, захист від порушень як «знизу» - фізичними і юридичними особами, так і «згори» - різними гілками державної влади. Правові засоби захисту Конституції передбачають застосування органами державної влади, посадовими особами з метою дотримання Конституції України форм і методів діяльності в рамках наданої компетенції.