- •1. Конституційне право – об’єктивна суспільна необхідність чи національна правова традиція
- •2. Конституційне право України як провідна галузь права та юридична наука
- •3. Система галузі та науки конституційного права України
- •4. Принципи конституційного права
- •5. Норми конституційного права України (особливості, структура, класифікація)
- •6. Інститути конституційного права України
- •7. Конституційно-правова відповідальність
- •8. Джерела конституційного права України
- •11. Функції Конституції.
- •12. Об'єкти конституційного регулювання. Структура Конституції України
- •13. Конституціоналізм
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •15. Система правової охорони Основного Закону
- •16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
- •17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
- •18. Компетенція ксу
- •19. Акти ксу
- •20. Конституційно-правові основи суспільного ладу
- •21. Поняття конституційного ладу
- •22. Система засад конституційного ладу
- •23. Україна – суверенна держава
- •24. Україна – демократична держава
- •25. Україна – правова держава
- •26. Україна – соціальна держава
- •27. Охарактеризуйте зміст принципу політичної, економічної та політичної багатоманітності
- •28. Україна – держава з республіканською формою правління
- •29. Засада розподілу владних повноважень
- •30. Засада визнання та гарантування місцевого самоврядування
- •31. Україна – світська держава
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •37. Способи припинення громадянства України
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •41. Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина.
- •42. Особисті права та свободи.
- •43. Політичні права та свободи
- •44.Соціально-економічні та культурні права та свободи.
- •45. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •46. Конституційні засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •47.Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в Україні
- •49. Конституцційно-правовий статус іммігрантів.
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців
- •51. Поняття та принципи територіального устрою України
- •52.Система адм.-терит. Устрою України
- •53.Арк у системі адм..-територ. Устрою України.
- •54.Конституц.-правове положення міст зі спец статусом.
- •56.Державно-правові ознаки суверенітету Укр.
- •57.Понятття, система і функції держ символів України.
- •60.Поняття та види виборів. Активне і пасивне виборче право.
- •61.Принципи виборчого права України.
- •62.Поняття та види виборчих систем.Виборча система в Україні.Принципи виборчої системи в україні.
- •63.Конституційно-правові основи проведення референдумів в Україні
- •65.Поняття та види органів державної влади в Україні
- •66.Конституційні засади організації державної влади
- •67. Конституційна система органів державної влади в Україні
- •68.Особливості виборчих систем з обрання Президента України, Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •69. Поняття та види автономії. Автономія як конституційно-правова категорія
- •70.Конституційно-правові передумови відновлення Автономної Республіки Крим
- •71.Конституційно-правова природа Конституції Автономної Республіки Крим
- •72. Верховна Рада Автономної Республіки Крим - представницький орган Автономної Республіки Крим
- •73. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
- •74. Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Глава держави – особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •76. Представницький мандат глави держави – Президента України
- •79. Конституційно-правовий зміст повноважень пу. Їх класифікація за специфікою предметів відання
- •80. Припинення повноважень пу. Імпічмент пу
- •81. Інститут представника пу
- •83. Постійний Представник Президента України у Верховній Раді України
- •84. Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •85. Представник Президента України у Конституційному Суді України
- •86. Представник Президента України на Чорнобильській аес
- •87.Поняття парламенту,його правова природа
- •88.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •89. Верховна Рада України – представницький орган
- •90. Верховна Рада України – законодавчий орган
- •91. Верховна Рада України – контрольний орган
- •92. Верховна Рада України – державотворчий (установчий) орган
- •93. Парламент та парламентаризм.
- •94. Структура Верховної Ради України
- •95. Парламентська фракція. Депутатіська група
- •96.Парламентька більшість(коаліція) і меншість (опозиція)
- •97. Голова Верховної Ради України.
- •98. Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України
- •99. Комітети Верховної Ради України
- •100. Тимчасові спеціальні комісії
- •101. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •102. Конституційна реформа та реорганізація повноважень органів державної влади в Україні
- •103. Перший заступник і заступник голови вру
- •104. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий принцип, право та інститут
- •105. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •106. Конституційно-правовий статус територіальної громади
- •107. Система місцевого самоврядування
- •108. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •109. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, районних у містах рад.
- •110. Правовий статус сільського, селищного, міського голови.
- •111. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня.
- •112. Організаційно-правові форми реалізації компетенції органів місцевого Самоврядування
- •113. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування України
- •114. Гарантії місцевого самоврядування
76. Представницький мандат глави держави – Президента України
Характерною ознакою конст.-пр. статусу ПУ є те, що він – представницький орган, мандат якого формується через проведення всенародних виборів. ПУ обирають громадяни У-ни, на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Вибори ПУ є загальними. Право голосу мають громадяни У-ни, яким на день виборів виповнилося 18р. ЗУ «Про вибори ПУ» робить посилання на те, що може бути наявний документ, який підтверджує громадянство У-ни. Новообраний ПУ вступає на пост не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні ВРУ. Склавши присягу, ПУ підтверджує свої конституційні обов’язки, які зумовлені змістом представницького мандату: дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу,обстоювати права і свободи громадян, виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників, підносити авторитет У-ни в світі.
Повноваження ПУ:
- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
- звертається з посланнями до народу та із щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- виносить рішення про визнання іноземних держав;
- призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;
- припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
- призначає, за згодою Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;
- припиняє повноваження Прем'єр-міністра України, виносить рішення про його відставку та ін.
За загальним правилом ПУ як глава держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недоторканості (ст. 5 КУ), а політична – інститутом контрасігнатури, під чим розуміють скріплення акту ПУ підписом прем’єр-міністра та міністра відповідального за акт та його виконання. Проте в особливих випадках П підлягає відповідальності, що передбачено ст.111 КУ – він може бути усунутий з поста Верховною Радою У-ни в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Інститут імпічменту виступає надійною гарантією проти зловживання владою та порушення главою держави конституцій – законів держави. ПУ може бути обраний: громадянин У-ни, 35р., має право голосу, проживає на території У-ни 10 останніх років,володіє держ. мовою. Одна і та сама особа не можу бути ПУ більше, ніж 2 строки підряд. ПУ не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах держ. влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Обраним у ПУ вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. За посягання на честь і гідність ПУ винні особи притягуються до відповідальності на підставі закону. Звання ПУ охороняється законом і зберігається за ним довічно,якщо тільки він не був усунений з поста в порядку імпічменту.
77. ПУ – голова Ради національної безпеки та оборони У-ни
ПУ очолює Раду національної безпеки та оборони У-ни (РНБО) (ст 106 КУ). РНБО – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при ПУ (ст 107 КУ). Координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборони України. РНБО У-ни: - здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері нац Б та О, - подає ПУ відповідні висновки та пропозиції, - залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій всіх форм власності, - ініціює розроблення нормативних актів та документів з пит нац Б і О, - узагальнює практику їхнього застосування та результати перевірок їх виконання, - координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіку У-ни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Відповідно до КУ до складу РНБО за посадою входять: П-М У-ни, Міністр оборони У-ни, Голова СБУ, Міністр внутрішніх справ У-ни, Міністр закорд. справ У-ни. Персональний склад РНБО формує ПУ, видаючи відповідні укази «Про склад РНБО У-ни».
КУ передбачила, що у засіданнях РНБО У-ни може брати участь Голова ВРУ + Генпрокурор У-ни та Голова Нацбанку У-ни. ПУ як Голова РНБО спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво над її роботою. Він затверджує перспективні та поточні плани роботи РНБО, час і порядок проведення її засідань, особисто головує на засіданнях. ПУ дає доручення членам РНБО, пов’язані з виконанням покладених на неї функцій та заслуховує поточну інформацію секретаря РНБО про хід виконання її рішень у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень РНБО на її засіданні. Своїми актами він затверджує положення про апарат РНБО, його структуру і штат. Основною організаційною формою діяльності РНБО є засідання. Рішення РНБО приймається не менш як 2/3 голосів її членів. Голова ВРУ може висловлювати думку щодо прийнятих рішень, яка протоколюється. Прийняті рішення вводяться в дію указами ПУ.
78. ПУ – Верховний Головнокомандувач Збройними Силами У-ни
ЗСУ – це військове формування, на яке відповідно до КУ покладені оборона У-ни, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти У-ни та відсіч їй, охорону повітряного простору д-ви та підводного простору у межах територіального моря У-ни; у випадках передбачених законом беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. Відповідно до указів ПУ, що затверджуються ВРУ, з’єднання, військові частини і підрозділи ЗСУ можуть бути залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону У-ни і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу У-ни та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам,а також взяття участі у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів У-ни та в порядку і на умовах, визначених законодавством У-ни. Керівництво ЗСУ в межах, передбачених КУ здійснює ПУ як Верховний Головнокомандувач ЗСУ (ст 100 п 17 КУ). В особливий період керівництво ЗСУ та іншими військовими формуваннями ПУ може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб ЗСУ. Безпосереднє керівництво ЗСУ у мирний час та воєнний здійснює Головнокомандувач ЗСУ. Головнокомандувач ЗСУ є за посадою Міністр оборони У-ни, якщо він військовослужбовець, а в разі, коли Міністром оборони У-ни призначається цивільна особа – начальник Генерального штабу ЗСУ.