- •1. Конституційне право – об’єктивна суспільна необхідність чи національна правова традиція
- •2. Конституційне право України як провідна галузь права та юридична наука
- •3. Система галузі та науки конституційного права України
- •4. Принципи конституційного права
- •5. Норми конституційного права України (особливості, структура, класифікація)
- •6. Інститути конституційного права України
- •7. Конституційно-правова відповідальність
- •8. Джерела конституційного права України
- •11. Функції Конституції.
- •12. Об'єкти конституційного регулювання. Структура Конституції України
- •13. Конституціоналізм
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •15. Система правової охорони Основного Закону
- •16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
- •17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
- •18. Компетенція ксу
- •19. Акти ксу
- •20. Конституційно-правові основи суспільного ладу
- •21. Поняття конституційного ладу
- •22. Система засад конституційного ладу
- •23. Україна – суверенна держава
- •24. Україна – демократична держава
- •25. Україна – правова держава
- •26. Україна – соціальна держава
- •27. Охарактеризуйте зміст принципу політичної, економічної та політичної багатоманітності
- •28. Україна – держава з республіканською формою правління
- •29. Засада розподілу владних повноважень
- •30. Засада визнання та гарантування місцевого самоврядування
- •31. Україна – світська держава
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •37. Способи припинення громадянства України
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •41. Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина.
- •42. Особисті права та свободи.
- •43. Політичні права та свободи
- •44.Соціально-економічні та культурні права та свободи.
- •45. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •46. Конституційні засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •47.Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в Україні
- •49. Конституцційно-правовий статус іммігрантів.
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців
- •51. Поняття та принципи територіального устрою України
- •52.Система адм.-терит. Устрою України
- •53.Арк у системі адм..-територ. Устрою України.
- •54.Конституц.-правове положення міст зі спец статусом.
- •56.Державно-правові ознаки суверенітету Укр.
- •57.Понятття, система і функції держ символів України.
- •60.Поняття та види виборів. Активне і пасивне виборче право.
- •61.Принципи виборчого права України.
- •62.Поняття та види виборчих систем.Виборча система в Україні.Принципи виборчої системи в україні.
- •63.Конституційно-правові основи проведення референдумів в Україні
- •65.Поняття та види органів державної влади в Україні
- •66.Конституційні засади організації державної влади
- •67. Конституційна система органів державної влади в Україні
- •68.Особливості виборчих систем з обрання Президента України, Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •69. Поняття та види автономії. Автономія як конституційно-правова категорія
- •70.Конституційно-правові передумови відновлення Автономної Республіки Крим
- •71.Конституційно-правова природа Конституції Автономної Республіки Крим
- •72. Верховна Рада Автономної Республіки Крим - представницький орган Автономної Республіки Крим
- •73. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
- •74. Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Глава держави – особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •76. Представницький мандат глави держави – Президента України
- •79. Конституційно-правовий зміст повноважень пу. Їх класифікація за специфікою предметів відання
- •80. Припинення повноважень пу. Імпічмент пу
- •81. Інститут представника пу
- •83. Постійний Представник Президента України у Верховній Раді України
- •84. Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •85. Представник Президента України у Конституційному Суді України
- •86. Представник Президента України на Чорнобильській аес
- •87.Поняття парламенту,його правова природа
- •88.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •89. Верховна Рада України – представницький орган
- •90. Верховна Рада України – законодавчий орган
- •91. Верховна Рада України – контрольний орган
- •92. Верховна Рада України – державотворчий (установчий) орган
- •93. Парламент та парламентаризм.
- •94. Структура Верховної Ради України
- •95. Парламентська фракція. Депутатіська група
- •96.Парламентька більшість(коаліція) і меншість (опозиція)
- •97. Голова Верховної Ради України.
- •98. Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України
- •99. Комітети Верховної Ради України
- •100. Тимчасові спеціальні комісії
- •101. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •102. Конституційна реформа та реорганізація повноважень органів державної влади в Україні
- •103. Перший заступник і заступник голови вру
- •104. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий принцип, право та інститут
- •105. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •106. Конституційно-правовий статус територіальної громади
- •107. Система місцевого самоврядування
- •108. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •109. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, районних у містах рад.
- •110. Правовий статус сільського, селищного, міського голови.
- •111. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня.
- •112. Організаційно-правові форми реалізації компетенції органів місцевого Самоврядування
- •113. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування України
- •114. Гарантії місцевого самоврядування
69. Поняття та види автономії. Автономія як конституційно-правова категорія
Термін «автономія» у його найзагальнішому значенні використовується в праві для характеристики певного ступеня самостійності органів, організацій, територіальних, національних та інших спільнот у вирішенні питань їхньої життєдіяльності. Залежно від суб'єкта, характеру та мети надання такої самостійності виділяють конкретні типи, види та форми автономії.Так, залежно від суб'єкта виділяють два типи автономії:
1) автономія установ (органів, організацій тощо): можна зазначити такі види автономії установ, як адміністративну (організаційну), фінансову та матеріальну (економічну), що надаються окремим органам та установам з огляду на особливості їхніх функцій, реалізація яких потребує прийняття оперативних рішень (це, наприклад, державні підприємства, наукові установи тощо).
2) автономія спільнот (територіальних, національних тощо).
-Територіальна автономія - це самоврядування певної частини території держави, тобто її право (точніше, право громадян, що проживають на цій території та органів, які вони обирають) самостійно вирішувати окремі питання організації та здійснення влади в межах повноважень, установлених конституцією та законами держави. При цьому територіальна автономія може надаватись окремій частині території держави (наприклад, Аландські острови -Фінляндія), кільком таким частинам (наприклад, Придністров'я та Гагаузія - Молдова), всім однопорядковим територіальним одиницям держави (наприклад, області в Італії, суб'єкти федерації у федераціях), всім територіальним одиницям (наприклад, Японія). У більшості випадків під територіальною автономією розуміють самоврядування однієї або кількох територіальних одиниць держави, які характеризуються особливостями національного складу населення, культури, традицій, побуту тощо1.
Територіальні автономії теж класифікують за такими критеріями:
1) за підставами, що спонукали до їх утворення:
- автономії, утворені за національно-лінгвістичними ознаками (етнотериторіальні або національно-територіальні). Подібні автономії утворюються на територіях з особливостями національного складу населення, наявністю місцевих діалектів (Велика Британія, Іспанія, Індія тощо);
- автономії, що були утворені внаслідок певних історичних подій та обставин, наприклад, автономія на територіях, що характеризуються особливостями політичних та економічних відносин (Гонконг і Макао в КНР);
- автономії, що утворилися внаслідок реалізації загального принципу територіальної організації влади. До них можна віднести суб'єктів федерації, області в Італії, всі територіальні одиниці в Японії та Коста-Риці;
2) за обсягом повноважень територіальні автономії поділяються на: державну (політичну або законодавчу)- (це державо-подібне утворення у складі відповідної держави, органи якого мають право видавати закони з питань місцевого значення. В такій автономії створюється парламент, вона має свій орган місцевої виконавчої влади, інколи - свою конституцію, громадянство, інші атрибути державності) та адміністративну (місцеву).вляє собою територіальну одиницю держави, органи якої не мають права видавати закони, але наділяються ширшими правами у галузі управління, ніж органи в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.
Екстериторіальна автономія(культурна (національно-культурна)поширюється не на певну територіальну одиницю держави, а на представників певного етносу (національності), що проживають у межах всієї державної території:
- персональна автономія,утворюється у випадках розрізненого проживання відповідних етнічних груп чи національних меншин. Ці групи та меншини створюють свої об'єднання, що займаються питаннями культури, побуту, мови і можуть мати своє представництво (з правом дорадчого голосу) при деяких центральних органах державної влади;
- корпоративна автономія, яка утворюється з огляду на існування лінгвістичних спільнот, для яких резервуються місця в державному апараті. Крім того, на місцевій мові здійснюється судовий процес, викладання в школах тощо