54.Конституц.-правове положення міст зі спец статусом.

Спеціальний статус міста Києва визначається Законом України "Про столицю України — місто-герой Київ" від 15 січня  1999 р.Згідно з цим Законом місто Київ як столиця України є:

• політичним та адміністративним центром держа­ви;

• місцем розташування резиденції глави держави — Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Су­ду України, Верховного Суду України, централь­них органів державної влади;

• духовним, культурним, історичним, науково-освіт­нім центром України;

• місцем розташування дипломатичних представ­ництв і міжнародних організацій.

Місто-герой Київ є також місцем розташування Київ­ської обласної ради та обласної державної адміністрації таїх органів. Систему адміністративно-територіального устрою міста Києва складають райони в місті. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.Органи місцевого самоврядування і виконавча влада у місті Києві здійснюють у межах своїх повноважень зокре­ма такі функції:

• створення належних умов для діяльності у місті Президента, Верховної Ради та Кабінету Мініст­рів України, центральних органів державної вла­ди, представництв іноземних держав, міжнарод­них організацій, установ і закладів науки, осві­ти, охорони здоров'я, культури і спорту;

• здійснення заходів щодо збереження та віднов­лення пам'яток історії, культури, релігії, архі­тектури та містобудування, заповідних і природ­них зон і ландшафтів, що мають національне значення.

Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні (в місті) ради та їх виконавчі органи.Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтроль­ні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Система місцевого самоврядування у місті Києві включає:

• територіальну громаду міста;

• міського голову;

• міську раду;

• виконавчий орган міської ради;

• районні ради;

• виконавчі органи районних у місті рад;

• органи самоорганізації населення.

Члени територіальної громади мають право в установ­леному порядку організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у раді будь-якого питання місцевого самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення.Київська міська рада та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Ки­ївською міською радою, районними в місті радами, під­звітні та підконтрольні відповідним радам.

Київський міський голова обирається на основі загаль­ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Міський голова орга­нізує роботу Київської міської ради та її виконавчих органів, підписує рішення ради та її виконавчого органу, здійснює керівництво апаратом ради, видає розпорядження в межах своїх повноважень, бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються міста Києва, у вирішенні питань щодо проведення у місті заходів загальнодержав­ного та міжнародного характеру, дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств і міських органів виконавчої влади подвійного підпорядкування.

Голови районних у місті Києві державних адмініст­рацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.Матеріальною і фінансовою основою місцевого самовря­дування у місті Києві є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Спеціальний правовий статус міст Києва та Севастополя зумовлюється особливим порядком здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у цих містах. Згідно з ч. З ст. 133 Конституції України, спеціальний статус міст Києва та Севастополя має бути врегульований спеціальними законами України. Якщо особливий статус м. Києва регулюється Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ", то закон України, який би регулював особливий статус м. Севастополя до сьогодні знаходиться на стадії свого розроблення.

Спеціальний статус міста Севастополя як міста загальнодержавного значення обумовлений:

1) географічним розташуванням та особливостями історичного,соціально-економічного і культурного розвитку;

2) особливостями адміністративно-територіального устрою якміста-регіону, до складу якого входять три міста, селище міського типу і 29 сіл;

3) наявністю на території міста великої кількості унікальнихпам’яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, що мають загальнонаціональне значення;

4) розташуванням у ньому командування та основної частиниВійськово-Морських Сил України;

5) виконанням загальнодержавних функцій з використанняакваторії Чорного моря в державних інтересах;

6) тимчасовим розташуванням на території міста військовихчастин і підрозділів Чорноморського флоту Російської Федерації.

Стаття 2. Адміністративно-територіальний устрій міста

Севастополя

1. Систему адміністративно-територіального устрою міста Севастополя, як адміністративно-територіальної одиниці, що входить до складу України, складають:

райони в місті (в разі їх утворення),

місто Інкерман;

населенні пункти, що входять до Андріївської,Верхньосадўвсько?, Орлинівської, Тернівської сільських рад та Качинської селищної ради.

55.Поняття суверенітету в конст праві. У справжньому десократичному сусп. первинним і єдиним суверенітетом є сувер народу. Це його повновладдя,закріплене держ-пр. актами, тобто володіння народом соц.-ек та політ.засобами,які всебічно й послідовно забезпечують реальну участь усіх громадян в управлінні справми сусп. Та держ. Суверенітет держ- це верховенство держ влади всередині країни та її незалежність у зовн-політ сфері. Це самостійність і незалежність від інших держ у здійсненні своїх функцій. Як у межах держ,так і в зносинах з інш держ. На сувер народу грунтується КУ:носій сувер.і єдине джерело влади в Укр.-народ. формами здійснення народ сувер є пряма і представницька демократія.У КУ зафіксовано: народ здій владу безпосередньо і через органи держ влади та органи місц само вряд. ВРУ проголошує держ сувер як верховенство,самостійність,повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовн відносинах. Отже, першочергово, підґрунтям держ суверенітету є сувер народу. Звідси,держ сувер є верховною владою, що виходить від народу, і полягає у самостійному здійсненні держ завдань і функцій в межах нац. І міжнар права. Сувер нації означає її повновладдя, політ свободу, володіння реальною можливістю визначати хар-тер свого нац. життя,включаючи здатність політичного самовизначення аж до відокремлення і створення самостійної держави.