73. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим як орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим формується Верховною Радою Автономної Республіки Крим на термін її повноважень, відповідальна перед нею і очолюється Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.

З метою забезпечення виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень Автономній Республіці Крим передаються фінансові, матеріальні кошти і об'єкти державної власності, необхідні для виконання зазначених повноважень.

Організація, порядок виконання зазначених функцій і повноважень республіканськими органами Автономної Республіки Крим визначаються нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

. Законами України та прийнятими на їх основі та на їх виконання нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть визначатися окремі умови виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень, реалізації загальнодержавних і регіональних програм; координуватися діяльність у боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями та епізоотіями, щодо ліквідації їх наслідків, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації та розвитку освіти, науки і культури, фізичної культури та спорту, забезпечення правопорядку і громадської безпеки, здійснення спільних проектів у регіоні, а також вирішення інших питань, віднесених до компетенції виконавчих органів.

З питань виконання державних функцій і повноважень Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, його заступники, керівники відповідних міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України, а керівники місцевих державних адміністрацій - Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

74. Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України

V розділ КУ визначає конституційно-правовий статус ПУ, характерною рисою якого є те, що на нього покладено виконання функції глави держави. Глава держави – посадова особа чи державний орган, який посідає найвище місце в ієрархії інститутів влади. Згідно із ст. 102 ПУ є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання КУ, прав і свобод Л і Г. На сьогодні незалежно від того, чи це держава з монархічною формою правління чи республіканською, глава держави концентрує в своїх руках лише ті повноваження, які забезпечують йому можливість виконувати функцію лідера держави, символа держави та влади. Характеризуючи конституційно-правову природу повноважень глави держави, конституційні акти наголошують на тому факті, що він є символом держави, втіленням національної єдності, політичним лідером, арбітром, гарантом правонаступності, державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання прав і свобод Л і Г. У науці КПУ розрізняють «інститут президента» та «інститут президентства». «Інститут президентства» є інститутом конституційного права, оскільки його правовий зміст охоплює систему конституційно-правових норм, що регулюють суспільні відносини виборів, вступу на посаду, припинення повноважень, відповідальність, здійснення повноважень ПУ. Ці норми визначають його місце в системі органів публічної влади, статус допоміжних органів при главі держави. «Інститут президента» розглядається як орган державної влади. Характеризуючи правовий статус президента, слід розмежовувати його статус від глави держави. Нерідко функції глави держави і президента сконцентровані в одному органі. Проте бувають випадки, коли глава держави ніколи не зможе виконувати функцію президента. Це й пояснюється тим, що правовий зміст поняття «інститут президента» є вужчий ніж поняття «інститут глави держави». (Наприклад: Ірак – з липня 1258-лютий 1963 – глава держави – Державна рада у складі 3-х членів, один з яких – Президент.) Президент – стосовно глави держави є титулом найвищої посадової особи держави, зазвичай з республіканською (тобто не монархічною чи іншою) формою правління.