56.Державно-правові ознаки суверенітету Укр.

Суверенітет-не лише властивість держ,а й здатність держ влади юути верховною і незалежною всередині країни. Конст-пр ознаками сувер держ є: 1)наявність верховенства держ влади всередині країни,як результат самовизначення укр нації, усього укр. народу, проголошення народовладдя,забезпечення верховенства КУ і законів на своїй території. 2)територіальне верховенство, яке було сформульоване Декларацією про деж суверен. Територ Укр в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути зміненою та використаною без її згоди, держава самостійно визначає свій ад-територ устрій. Сувер кр пошир на всю її територ.3)наявність свого громадянства і права самостійно вирішувати питання про громадянство. Україна своє громадянство, всім громадянам гарантуються права і свободи,які передбачені укр.конст. і нормами між нар права,визначеними Укр. 4) наявність фін-кредит системи,що гарантує ек самостійність держ. Укр самостійно визначає свій ек статус і закріплює його в законах, створюючи банкову,цінову,фінансову, митну,податкову системи.5)самостійне здійснення зовнішньополіт. діяльності державою. Відносини Укр з іншими держ буд на засадах рівноправності,взаємоповаги і невтручання у внутр. справи. Укр самост вступає у відносини з інозем держ, укладає з ними договори,угоди,обмінюється дипломатичними і консульськими представниками. 6)наявність Збройних сил Укр,інших військових формувань,на які накладаються оборона Укр,захист її сувер,територ цілісності і недоторканності. Зовн проявом сувер Укр. є її держ символи:Держ прапор, Держ Герб і Держ гімн.

57.Понятття, система і функції держ символів України.

Державні символи- це умовні знаки державності та суверенітету, частина більш широкого поняття «атрибути державності». В ост поняття ще крім герба,гімну,прапору включають конст,парламент,уряд,столицю,законодавство,держ мову,печатки,нац. пісні,почесні значки та ін.. Держ символи- це закріплені в конст праві Укр. офіційні знаки чи звукові вираження,які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей політ та іст хар-ру і символізують суверенність держ. Основними функціями жерж символів є політична, дипломатична, ідеологічна та соціальна. Державними символами Укр є Держ Прапор,Герб та Гімн.вони затверджуються ВРУ. Держ Герб – це закріплений в законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політ хар-ру та символізує сувер держ. В КУ сказано,що великий герб встановл з урахуван малого герба та герба війська запорізького законом,що приймається не менш як двома третинами від конст складу ВРУ.Зображення держ герба розміщ на печатках органів держ влади, держ управл, суд органів, грошових знаках і знаках поштової оплпти,служб посвідч,штампах,бланках держ установ. Держ Гімн-закріплена в законодавстві країни музично-поетична емблема держави,яка через систему музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політ хар=ру та символізує сувер держ. Це нац.гімн на музику М.Вербицького. Його викон під час підняття Держ прапора,відкриття спортивних змагань,відкритті урочистих засідань,на поч. офіц. Зустрічей на найвищому рівні. Приймається так само як і герб. Держ Прапор- закріплене в законодавсті офіц. Полотнище держ,в якому шляхом добору певних кольорів виражено ідеї полвт хар-ру. Це стяг з двох рівновеликих горизонт смуг синього і жовтого кольорів.він піднімається на будинках орг. Держ влади і управл.,орг. Місц само вряд,дипломат і консульських представництв Укр.,на прикордон заставах та митницях, на засобах пересуван 1осіб та дипломат представників і консулів Укр. 58. Конст-правовий статус нац. меншин Укр.

Правовий статус нац. меншин в Укр. регулюється КУ,ЗУ»про нац. меншини в Укр». до нац. меншин належать групи громадян укр.,які не є укр. за нац.,виявляють почуття нац. самоусвідомлення та спільності між собою.

Правовий статус нац. меншин- сукупність юр чинників, які сприяють збереженню її нац. самобутності,зумовлюють її існування,безпосередньо і суттєво впливають на подальший розвиток нац. меншини як усталеної соц. Спільности,що склалась історично.

До правового статусу нац. меншини входять такі елементи: принципи пр..статусу нац. меншин- провідні,основоположні, засадничі,фундаментальні ідеї,згідно з якими і в межах яких здійсн визнання і формально-юр визначення в між нар-пр. док та НПА нац. законодавство окремих держав.ними є:1)визнання та повага прав окремої особи,прав нац. меншин та пра б-я інш нац.-етніч спільнот;2)рівноправності осіб,що належності до нац. меншинА;3)неприпустимості дискримінації нац. меншин,проявів расизму;4)взаємопов*язаності та взаємозалежності прав та обов*язків нац. меншин;5)універсальності та неподільності прав нац. меншин;6)невід*ємності прав нац. меншин. Основні права нац. меншин; основні обов*язкі нац. меншин- не порушувати права і обов2язки інш людей,зобов»*язуються доримуватись КУ,ЗУ,оберігати держ суверенітет і територ цілісність,поважати мову,культуру,традиції,релігію і т.д.гарантії реалізації прав нац. меншин-сукупність взаємоузгоджених політ,економ та соц.-культур чинників,які створ необхідні умови для збереження нац. самобутності і розвитку певної нац. меншини як єдиного органу.

59.Поняття та форми народного волевиявлення в Україні. демократичність держ в сусп. визначається рівнем розвитку народовладдя,тобто тим,наскільки реально наявні процедури виявлення та здійснення волі народу впливають на управління держ та сусп. справами. Народовладдя означає:1)приналежність усієї сусп. влади народові;2)вільне здійснен цієї влади народом відповідно до його суверен волі в інтересах як усього сусп., так і кожної людини та громадянина. носієм сувер і єдиним джерелом влади в укр.. є народ.Народ здійснює владу безпосередньо і через органи держ влади та органи місц само вряд. Є дві форми демократії:1)пряма(безпосередня);2)здійснювана через відповідні органи,насамперед через представницькі установи та інші виборні органи. Народне волевиявлення здійсн через вибори, референдуми та ін.. форми без посеред демократії. До інших форм прям народовладдя відносять: народні обговорення, плебісцит, відкликання депутатів, заг збори нас. Форми без посеред демократії класифікують:1)за результатом діяльності(імператив,консультатив,правотворчі);2)за механізмом діяльності-пряма,опосередкована і не пов»язана з представ демократ);3)за правовими засадами(ті,що діють на підставі прав норм і ті,що на традиціях);4) за територ ознакою(нац.,місц);5)за суб*єктами(все народ,групові,індивідуал). Народне представництво- являє собою систему влади народу, яка здійснюється через виборних представників. Вибори як форма нар волеявилення є одним зі способів формування народом орг. Держ влади і місц само вряд. Референдум- все народ опитування з найважливіших питань держ життя, в якому беруть участь усі громадяни,котрі мають виборчі права. Своєрідною формою референдуму є плебісцит,тобто опитування населення про політ долю території,на якій воно проживає.