34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина

Елементами к-пр статусу є:

• Інститут громадянства

Правове становище конкретної особи залежить від його статусу (громадянин, іноземець, апатрид, біпатрид). Особливий статус - біженці. Великими правами наділяються громадяни держави, тому вони несуть і незрівнянно більше обов'язків. Іноземці мають паспорт своєї держави, в країні перебування їм видається дозвіл на проживання, вони не служать в армії країни перебування, не платять податки. Апатриди не користуються дипломатичної захистом будь-якої держави. Біпатриди наділені правами і несуть обов'язки відповідно до законодавства тих держав, громадянами яких вони є.

• Загальна правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність фізичної особи)

• Конституційні права та обов’язки

Конституційні права — юридично визнані можливості людини обирати вид і міру своєї поведінки, які можуть бути реалізовані лише при умови виконання відповідного юридичного обов'язку держави в особі державних органів, посадових осіб.

Конституційні свободи — такі правомочності особистості, які можуть бути реалізовані самостійно, без вступу у правовідносини з іншими органами держави, посадовими особами та іншими суб'єктами права.

Конституційні обов'язки — передбачені і закріплені в Конституції певні вид і міра необхідної поведінки

• Принципи:

• Свободи та рівності людей

Усі люди рівні і вільні у свої правах. Не може бути привілеїв/обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних чи релігійних переконань, статі, отнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови.

• Невід’ємності прав і свобод

Конституційні прва і свободи не можуть бути скасовані, бо людина має основоположні права від народження і ніхто не може позбавити її цих прав, зміни до Контитуції, нові закони – не можуть обмежувати/звужувати обсяг цих прав

• Гарантованості та вічності прав і свобод

Гарантії – засоби фактичного забезпечення реалізації прав і свобод, виконання обов’язків. Поділяються на матеріальні (економічний лад держави, що ств. умови для реалізації прав, свобод, обов’язків), політичні (умови, що забезпечують владу народу в державі на засадах подулі її на законодавчу, виконавчу і судову), юридичні (закони+нормативні акти, що визначаються гарантіїї, правомірна діяльність держ.органів)

• Невичерпності прав і свобод

• Рівноправності громадян

Здійснення прав та свобод людини і громадянина не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

• Єдності прав і обов’язків

Не повинно бути прав без обов’язків, як не повинно бути і обов’язків без прав.

• Взаємовідповідальності громадян і держави

• Недопустимості зловживання правами чи свободами

35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України

Громадянство України — це постійний правовий зв'язок між фізичною особою і Українською державою, що проявляється у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянство слід розглядати як: а) суттєву характеристику основ правового статусу особи (від наявності громадянства залежить обсяг правосуб'єктності особи, оскільки не громадяни володіють меншим обсягом прав, свобод і обов'язків); б) як суб'єктивне право особи на громадянство (має право на громадянство, тобто на постійний правовий зв'язок з відповідною державою )і в) як правовий інститут конституційного права(— це сукупність конституційних норм, які врегульовують однорідні суспільні відносини по набуттю, припиненню громадянства, процедур з питань громадянства. Предметом правового регулювання громадянства є саме ці питання).

громадянство в Україні характеризується:

а) стійким характером зв'язків Української держави і особи;

б) індивідуальним, документально юридичне оформленим громадянством кожної людини (наявність відповідного документа, який містить вказівку на громадянство); в) двостороннім зв'язком людини і держави, що проявляється у їх взаємних правах і обов'язках; г) поширенням на громадянина суверенної влади держави як всередині країни, так і за її межами.

Принципи громадянства України — це вихідні засади, керівні ідеї, які одержали закріплення в законодавстві у взаємовідносинах між державою і особою.

Конституція України (статті 4, 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) закріплюють такі принципи громадянства України:

1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Цей принцип не означає заборони біпатризму (подвійного громадянства). В окремих випадках громадянин України може перебувати одночасно і в громадянстві іншої держави. Це, наприклад, стосується:

а) дітей, які за народження одночасно з громадянством України набули також громадянство іншої держави;

б) дітей, які є громадянами України і усиновлені іноземцем та, з огляду на це, набули громадянство усиновителя;

в) громадян України, які автоматично набули громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцями;

г) громадян України, яким згідно із законодавством іншої держави надано її громадянство автоматично без їхнього добровільного волевиявлення і вони не отримали добровільно документів, що підтверджують наявність у них громадянства іншої держави. Враховуючи важливість цього принципу, Конституція України віднесла його до засад конституційного ладу (ст. 4);

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства (апат-ризму);

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід'ємності громадянства України). Цей принцип Конституція України закріплює відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Загальної декларації прав людини: «Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство»;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості екстрадиції чи депортації громадян України -громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі (ч. 2 ст. 25 Конституції України);

6) захисту державою громадян України за кордоном - громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантуються піклування та захист (ч. З ст. 25 Конституції України);

7) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;

8) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

9) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.