30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину

Визначені у КК окремими нормами (див. ст. 29 та ст. 30 КК), в яких вказані вимоги щодо кваліфікації дій співучасників.

• Так, дії виконавця (співвиконавця) слід кваліфікувати за ст.. О.Ч. КК, яка передбачає вчинений ним злочин (якщо особа вчинила умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин, її слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК).

Дії організатора, пособника, підбурювача підлягають крим. відповідальності за відповідними частинами ст. 27 КК (ч. 3 - організатор, ч. 4 – підбурювач, ч. 5 – пособник) і тією статтею (частиною статті) ОЧ КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем (напр.., К. – ч.3 ст. 27 КК, ч. 1 ст. 185 КК; Ю. – ч. 5 ст. 27 КК, ч. 1 ст. 212 КК; С. – ч. 4 ст. 27 КК, ч. 2 ст. 194 КК).

• При призначенні покарання та кваліфікації вчинених дій співучасників слід ознаки, що характеризують особу окремого співучасника ставити в вину лише йому. Інші обставини, що обтяжують відповідальність, передбачені в статтях ОЧ КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться у вину лише тому співучаснику, який усвідомлював їх.

• Якщо виконавцем вчинено незакінчений злочин, інші співучасники несуть відповідальність за співучасть у незакінченому злочині (напр., К. – ч.5 ст. 27 КК, ч. 1 ст. 14 КК, ст. 113 КК – диверсія).

• При ексцесі виконавця співучасники не підлягають крим. відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалось їх умислом.

31. Причетність до злочину та її види

Це дія (чи бездіяльність), яка хоч і пов’язана з вчиненим злочином, але не є співучастю

За КК можна виділити такі форми причетності (ч. 6, 7 ст. 27 КК):

1.

• Заздалегідь не обіцяне приховування злочину (активна діяльність особи, спрямована на приховування злочинця, засобів, знарядь злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом (напр.., ст.. 396 КК – мова йде про можливість притягнення до крим. відповідальності за приховування лише тяжких чи особливо тяжких злочинів, див. також ч. 2 ст. 396 КК – не підлягають крим. відповідальності за приховування злочину члени сім’ї, або близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначено законом

Близькі родичі – батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати, сестри, дід, баба, онуки

Члени сім’ї – особи, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, а також особи, які перебувають на вихованні чи утриманні.

• В КК передбачено самостійною нормою крим. відповідальність за найбільш небезпечний вид причетності (ст.. 256 КК) – заздалегідь необіцяне сприяння учасникам злочинних організацій чи укриття їх злочинної діяльності. (якщо такі дії були заздалегідь обіцяні, то їх слід кваліфікувати як співучасть у злочині у виді пособництва).

2. Іншою формою (видом) є придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом – активна діяльність, що виявляється у купівлі чи інший оплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберігання такого майна (ст.. 198 КК).

3. Виділяють ще такий вид причетності як потурання - виражається в тому, що особа, яка зобов’язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, не зробила цього, і злочин було здійснено (напр.., працівник міліції знає, що готується злочин, але не припиняє його) На практиці питання про відповідальність у потуранні вирішується так:

- якщо потурання було заздалегідь обіцяним, воно стає пособництво ( у формі сприяння переховуванню чи усунення перешкод)

- заздалегідь не обіцяне потурання утворює собою у випадках, передбачених КК, службовий злочин (зловживання службовим становищем чи службова недбалість).

4. Крим. закон (ч. 7 ст. 27) до причетності відносить обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи несуть крим. відповідальність лише у випадках, коли вчинене діяння містить ознаки іншого складу злочину (див. ч. 3 ст. 243 КК)