Стаття 458. Право на наукове відкриття

PublishedbyJuristonПт, 12/05/2008 - 10:28

1. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. 2. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

1. Проблема надання правової охорони відкриттям справді досить складна. З одного боку, відкриття не може бути об'єктом виключного права, — воно визнається надбанням людства І може використовуватися кожним, хто забажає, без будь-якого дозволу і без виплати винагороди Отже, саме відкриття не може бути чиєюсь власністю — це власність усього людства. Проте це не означає, що правовій охороні не підлягає авторство на відкриття, його авторський і державний пріоритет, назва відкриття та інші майнові і особисті немайнові права. Права суб'єктів на наукове відкриття щодо результатів їхньої наукової творчості виникають лише на підставі державної реєстрації. Остання визнає заявлений результат об'єктом правової охорони і стверджує цей юридичний факт виданням охоронного документа — диплома. Саме охоронний документ визнає за заявником пріоритет заявленій пропозиції, авторство особи, що її розробила, і право власності на об'єкт правової охорони. Права, визначені охоронним документом, виникають у його власника саме від дати публікації про видачу охоронного документа. Видається, що автору чи авторам відкриття мають належати певні майнові права за умови, що вони визначені чинним законодавством тієї чи іншої держави. Автор відкриття може мати право на заохочувальну премію, на додаткову житлову площу та інші пільги. Але автор відкриття не повинен мати права на винагороду за використання його відкриття. Держава може встановлювати й інші права і пільги для авторів відкриттів за заслуги в розвитку науки. 2. Саме відкриття не може бути об'єктом будь-якого виключного права будь-яких осіб чи держав. Проте права на пріоритет відкриття, право авторства, назви тощо, безперечно, підлягають правовій охороні, як і будь-яке інше право. Цей висновок ґрунтується на міжнародному визнанні відкриттів. Відповідно до Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ст. 2 Визначення, п. VIII), наукові відкриття включено до об'єктів інтелектуальної власності.

Стаття 459. Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього

Published by Jurist on Пт, 12/05/2008 - 10:30

1. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. 2. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. 3. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

1. Винахід — результат інтелектуальної діяльності людини, технологічне вирішення в будь-якій галузі суспільної діяльності. Винахід має бути придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, відомого у світі. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Загальнодоступними вважаються відомості, з якими будь-яка особа може ознайомитись. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна). Пропозиція втрачає новизну, якщо відомості про її сутність розголошені до її заявки і це дає можливість її використання будь-якими особами. Винятком із цього правила буде розкриття інформації про винахід винахідником чи особою, яка одержала цю інформацію від винахідника, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки або до дати її пріоритету. Винахідницький рівень винахід має, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. Як бачимо, рівень техніки є критерієм як для встановлення новизни, так і для встановлення винахідницького рівня. Але це не означає збіг цих понять. При перевірці новизни винаходу його порівнюють з існуючими аналогами окремо. При встановленні винахідницького рівня перевіряються окремі риси винаходу і можливо застосування інформації про рішення, які мають риси винаходу. Іншими словами, винахідницький рівень має тільки те рішення, яке має риси, не відомі з рівня техніки. Винахідницьким рівнем володіють пропозиції, які створюють нові види обладнання, машин, виробів або відкривають нові напрями у виробництві, медицині, нові галузі техніки. Придатність до промислового використання винаходу визначається по можливості використання його в промисловості або іншій сфері діяльності. Термін "промислова придатність" не дуже вдалий, тому що використання винаходу може мати місце не тільки в промисловості, айв інших галузях суспільної діяльності людини. При встановленні промислової придатності винаходу перевіряється наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу та опис засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу. 2. До об'єктів винаходу належать продукти або процеси. Продуктом може бути пристрій або речовина. Пристроєм є конструкція чи виріб. Пристрій можна визначити як систему розташованих у просторі елементів, які взаємодіють між собою. Пристрій характеризують такі ознаки, як наявність конструктивного елемента (елементів), наявність зв'язків між елементами, взаємне розташування елементів, форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому, форма виконання зв'язків між елементами, параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок, матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи) або пристрій у цілому, середовище, що виконує функцію елемента, та інші характеристики. Речовина — матеріальне утворення, яке є сукупністю взаємопов'язаних елементів. До речовин належать індивідуальні хімічні сполуки, композиції хімічних сполук (сплави, суміші) та продукти ядерних перетворень (ізотопи). Процес — дії над матеріальними об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів, виконані у певній послідовності та з додержанням певних правил. Це можуть бути процеси по виготовленню продуктів, процеси, спрямовані на зміну стану продукту (обробка), процеси по визначенню стану продукту (вимір, діагностика). 3. Відповідно до цієї статті, не можуть одержати правову охорону відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; компонування інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо. Не придатні для набуття права інтелектуальної власності винаходи, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.