13.Моделі міжнародної економіки факторного впливу з боку попиту

Для моделей міжнародної економіки факторного впливу з боку попиту вихідним є положення, що умо­ви виробництва ідентичні, тобто крива трансформації спільна для обох країн, а смаки й уподобання людей, а отже, попит, різні. Крім того, різниця в попиті зале­жить тільки від таких факторів, як добробут, заборго­ваність, очікування споживачів, рівень податків для домогосподарств, процентні ставки, сподівані прибут­ки від інвестицій, податки з підприємств, зміни в дер­жавних витратах, трансферти, зміни у витратах на чистий обсяг експорту, національний дохід у країні, валютні курси тощо. Смаки, уподобання людей графіч­но відображаються кривими байдужості (рис. 2.4).

З метою моделювання міжнародної економіки звер­немось до смаків і уподобань в попиті цілих країн. Криві байдужості, які показують різні комбінації двох товарів, що приносять однакове задоволення по­треб суспільства або країни — називаються суспільни­ми кривими байдужості. Вони мають такі властивості

а) випуклість відносно початку координат;

б) не перетинаються;

в) більш високі суспільні криві байдужості показу­ють більш високий ступінь задоволення.

Це, звичайно, є значним спрощенням, тому що сма­ки людей в цілому суспільстві агрегувати в єдиний імпе­ратив неможливо. Але для нашого випадку ця умовність допустима. Найважливішою характеристикою суспіль­них кривих байдужості є їх нахил. Абсолютне значення нахилу в різних точках кривої байдужості виражає нор­му заміщення благ.

На кривій байдужості ии відповідно двох благ х і у, переходячи від точки А до точки С, ми скорочуємо споживання товару у в обмін на збільшення споживан­ня товару х. Звідси можемо вивести граничну норму заміщення благ:

Тобто, гранична норма заміщення благ показує ту кількість, на яку одне із благ має бути зменшене (збіль­шене) для того, щоб повністю компенсувати спожива­чу зменшення (збільшення) іншого блага на одну гра­ничну одиницю.

Її абсолютне значення також можна трактувати як відносну ціну блага, і саме це дає можливість встанови­ти зв'язок між кривою байдужості і кривою попиту.

Геометрично МРSxу в будь-якій точці кривої байду­жості є взятий зі знаком мінус тангенс кута, який вини­кає при перетині дотичної в цій точці з віссю абсцис. У деяких точках, нехай це будуть точки D і Е, дотична буде паралельна осям ординат і абсцис. Саме в цих точках заміщення одного буде паралельна осям ординат і абсцис. Саме в цих точках заміщення одного товару іншим втрачає будь- який сенс. Тому відрізок ИЕ називається зоною заміни двох благ. Для кожної з двох країн, якщо в них спожи­ваються одні й ті самі два блага, і смаки варіюються в межах зони заміни двох благ, є можливість налагоди­ти взаємний обмін благами, спираючись на розбіжність в смаках, саме в цих межах.

В иходячи з викладеного принципу, побудуємо мо­дель, яка відтворює міжнародну економіку факторно­го впливу з боку попиту (рис. 2.5).

Однакові умови виробництва у "Вітчизні" та країні "Закордон" графічно відображаються однією кривою трансформації виробничих потужностей ТТ. Оскільки умови попиту в кожній країні різні, то для кожної з них існує своя особлива крива байдужості ии. За відсут­ності обміну економіка будь-якої країни перебуває в стані рівноваги, коли вона досягає найвищої кривої бай­дужості за даної кривої трансформації. Це трапляєть­ся в точці дотику кривої байдужості до лінії трансфор­мації. Однаковий нахил двох кривих у точці дотику дає рівновагу внутрішньої відносної ціни в кожній країні і відтворює їх порівняльну перевагу.

Економіка "Вітчизни" за автаркії буде рівноважною в точці А, де дотикаються криві ии і ТТ. Відносна ціна товару х при цьому буде дорівнювати

Економіка "Закордону" за автаркії буде рівноваж­ною в точці дотику кривих и1и1 і ТТ А]^ Відносна ціна товару х в цій точці буде дорівнювати

Отже, Px/Py < Px*/Py* , а це означає, що "Вітчизна" має

відносну перевагу у виробництві блага х. "Закордон", відповідно, буде мати аналогічний стан з благом у. На­явні умови для міжнародного обміну. Коли він вини­кає, "Вітчизна", що спеціалізується на продукуванні блага х, розширює його випуск. Вітчизняна економіка зміщується вниз по кривій трансформації. Водночас, "Закордон" розширює випуск спеціалізованого блага у, і його економіка зміщується вгору по кривій трансфор­мації. Економіки обох країн спеціалізуються доти, доки відносна ціна на благо х не стане однаковою в обох краї­нах. Для нашого випадку це трапиться в точці В, у якій співвідношення Px/Py = 1,0. Така ж ситуація складається і з благом у в точці В1, співвідношення Py/Px= 1,0.

Вступивши в міжнародні відносини, країни обміню­ють блага своєї спеціалізації на іноземні блага у спів­відношенні 5х = 5у. При цьому кожна з них досягає пев­ного рівня споживання. "Вітчизна" досягає споживання в точці Е на своїй кривій байдужості иУ . Це буде вищий рівень добробуту, оскільки вітчизняні громадяни тепер споживають на одиницю більше кожного із благ.

Країна "Закордон" теж збільшує рівень свого добро­буту, досягнувши споживання в точці Е' на кривій бай­дужості U1*,U1* яке зросло теж на одиницю кожного з благ.