63.Міжнародні валютні ринки, їх функції та види.

Валютний ринок — це особливий ринок, на якому здійснюються валютні угоди, тобто обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни за певним номінальним валютним курсом. Національні валютні ринки обслу­говують рух грошових потоків всередині країни. Вони інтегровані в світовий валютний ринок.

Н а світовому валютному ринку здійснюються ва­лютні операції і розрахунки, пов'язані з міжнародним рухом товарів, послуг і капіталів. Світовий валютний ринок функціонує цілодобово з понеділка до п'ятниці й об'єднує національні валютні ринки за допомогою сучасних засобів комунікації (телефон, телеграф, ком­п'ютерні мережі).

Функції валютного ринку такі.

1. Забезпечення валютно-кредитного і розрахунко­вого обслуговування експортно-імпортних операцій.

2. Хеджування, тобто страхування валютних ри­зиків. При цьому економічні агенти прагнуть уникну­ти валютного ризику, що виникає внаслідок коливань валютного курсу, прагнуть позбутися чистих зобов'я­зань в чистій валюті.

Якщо, наприклад, експортер із Франції отримує ва­лютну виручку в 100 дол. США і бажає позбутися від невизначеності в оцінці її майбутньої вартості, він може їх терміново поміняти на євро й інвестувати у Франції під процент, незалежно від строку, на який йому бу­дуть необхідні ці гроші.

3. Валютний ринок дає змогу здійснювати валютні спекуляції.

Загальне правило для спекулятивних операцій таке: в іноземній валюті їх прибутковість залежить від того, наскільки падіння ціни валюти перевищить падіння процентних ставок за депозитами в національній і іно­земній валюті.

На будь-якому валютному ринку перетинаються ін­тереси багатьох суб'єктів. Щодо юридичних осіб учасни­ки валютного ринку мають такий склад:

центральні (національні) банки;

валютні біржі;

брокерські агенції;

міжнародні корпорації;

комерційні банки.

Головні учасники — комерційні банки, які викону­ють такі операції:

а) диверсифікують свої портфелі за рахунок інозем­них активів;

здійснюють валютні угоди від імені фірм, що вихо­дять на зовнішні ринки як експортери й імпортери.

Розрахунково-валютні операції за експорт та ім­порт є основою визначення вартості національної ва­люти.

За послугами до банківських і небанківських інсти­туцій звертаються так звані фізичні особи:

і -

туристи;

особи, що отримують перекази з-за кордону;

приватні інвестори — вкладники капіталів у іно­земну економіку.

Операції з валютою здійснюються на ринках, що класифікуються за такими критеріями.

1. За суб'єктами, що оперують валютою, розрізня­ють такі валютні ринки:

а) міжбанківський (прямий і брокерський); тут здійс­нюється приблизно 80 % усіх валютних операцій і формується валютний курс;

б) клієнтський;

в) біржовий.

За характером валютних операцій (обсягом) існу­ють такі ринки:

а) глобальний;

б) регіональний;

в) внутрішній.

Особливе місце тут займають європейські ринки валюти, де товаром є долар за межами США.

Залежно від обмежень валютні ринки бувають:

а) вільні;

б) невільні.

За видами валют, що використовуються, слід роз­різняти ринок:

а) з одним режимом валютного курсу;

б) з двома режимами валютного курсу.

Ринок валюти за обсягами переважає всі інші на порядок. Обслуговування експорту та імпорту стано­вить незначну частку. Слід мати на увазі, що більшість операцій з валютою мають спекулятивний характер.