26. Державні закупівлі.

Державні закупівлі є одним з інструментів фіскальної політики держави.

Державні закупівлі – закупка державою готової продукції за встановленою ціною у певному обсязі у національних або іноземних виробників, коштами державного бюджету.

Державні закупівлі грають помітну роль в економічній політиці держави. Вони виконують ряд важливих функцій:

1. Встановлення рівноваги на товарному ринку – державні закупівлі запобігають утворенню кризи недовиробництва, або інфляційному розриву МА, за кейнсіанським трактуванням.

2. Соціально-економічна функція – полягає в створенні умов для найбідніших споживачів щодо придбання товарів найширшого вжитку та життєво необхідних за прийнятними цінами.

3. Протекціоністська – державні закупівлі у вітчизняних виробників стимулюють національне виробництво.

27. Сукупна пропозиція, фактори, що її визначають.

Сукупна пропозиція (AS) – графічна модель, що показує наявність реального обсягу національного виробництва, який підприємства здатні і готові постачати на ринок при кожному можливому рівні цін.

AS визначається як сума пропозицій на окремі групи товарів на всіх ринках країни.

Вивчаючи сукупну пропозицію, неокласики виходили з таких положень:

- обсяг випуску ВНП залежить від кількості факторів виробництва і технології та не залежить від рівня цін;

- зміни у факторах виробництва і технології відбуваються дуже повільно;

- економіка функціонує в умовах повної зайнятості ресурсів, тому обсяг ВНП = потенційному ВНП;

- сукупна пропозиція розглядається в довгостроковому періоді.

AS визначають наступні фактори:

1. зміни цін на ресурси;

2. кількість та якість ресурсів, їх ефективний розподіл;

3. зміни в продуктивності виробництва під впливом інновацій та вдосконалення технології;

4. економічні очікування підприємців

37. Рівноважна модель «ін’єкції-вилучення» та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.

Фіскальна політика держави – особливий вид стабілізаційної політики, який полягає у свідомому маніпулюванні державним бюджетом в цілому, державними витратами і податками в цілях зміни реального обсягу виробництва, зайнятості, контролю над інфляцією, стимулювання економічного росту.

Основними елементами фіскальної політики є доходи та видатки державного бюджету.

Модель “Вилучення-ін’єкції” дає можливість представити загальні витрати як безпосередній фактор, який визначає рівні виробництва, зайнятості та доходу.

За допомогою цієї моделі досягається рівноважний обсяг ВНП – це такий ВНП, який забезпечується в умовах коли плани домогосподарств, стосовно заощаджень, збігаються з планами підприємств, стосовно інвестицій. Встановлюється рівновага між заощадженнями і запланованими інвестиціями, тобто S = In.

Обсяг заощаджень залежить, згідно моделі, від обсягів виробництва Унд. Планові інвестиції є прерогативою держави і складають постійну суму Іп. Рівність обсягів заощадження і планових інвестицій і повинна досягти держава завдяки фіскальній політиці

28. Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.

В довгостроковому періоді криву сукупної пропозиції розглядають неокласики:

Обсяг виробництва дорівнює потенційному. Крива AS не залежить від рівня цін, на неї впливають: зміни цін на ресурси; кількість та якість ресурсів, їх ефективний розподіл; зміни в продуктивності виробництва під впливом інновацій та вдосконалення технології; економічні очікування підприємців.

В короткостроковому періоді криву сукупної пропозиції розглядають кейнсіанці:

За кейнсіанським трактуванням, сукупна пропозиція залежить передусім від рівня цін, тобто тієї ціни, що споживачі згодні заплатити за надані товари (послуги).