- •1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2.Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка і економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •10. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без державних дій: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •11. Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •12. Валовий національний продукт та його форми.
- •13. Номінальний і реальний валовий національний продукт. Дефлятор внп.
- •15. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •17. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •16. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •18. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •14. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •19. Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •20.Рівновага на ринку позичкових коштівта формування ставки відсотку.
- •25. Споживання, заощадження та інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
- •23. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •22. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •24. Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція, фактори, що її визначають.
- •37. Рівноважна модель «ін’єкції-вилучення» та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.
- •28. Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.
- •29. Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція».
- •30. Використання моделі ad-as для обґрунтування стабілізаційної політики держави.
- •31. Порівняльна характеристика неокласичної та кейнсіанської моделей макроекономіки
- •32. Принципи кейнсіанського моделювання економіки.
- •33. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •34. Кейнсіанська модель «витрати-випуск» (кейнсіанський хрест).
- •35. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •36. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •38. Мультиплікатор автономних видатків
- •39. Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •40. Рецесійний та інфляційний розриви в макроекономіці
- •41. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
- •43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •44. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •45. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •49. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •51. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •52. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •53. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •50. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •54. Модель подвійної рівноваги „is - lm”.
- •55. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •56. Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •57. Графічна модель переходу від моделі „is - lm” до моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •58.Використання моделі „is - lm” в економічній політиці.
- •60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •59. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
- •63. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.
- •64. Закон Оукена.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •65. Державне регулювання рівня безробіття.
- •66. Політика зайнятості в Україні.
- •67. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •68. Види інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •73. Шляхи подолання стагфляції.
- •74. Зміст та чинники економічного зростання.
- •75. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
Під фіскальною політикою розуміють сукупність фінансових заходів держави щодо регулювання бюджетних доходів і витрат з метою цілеспрямованого впливу на соціально–економічний розвиток країни. Існують 2 види фіскальної політики: дискреційна та автоматична (політика вмонтованої стабільності).
Функції фіскальної політики:
Вплив на соціально–економічний розвиток країни.
Перерозподіл НД
Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.
Основні інструменти фіскальної політики:
маніпулювання державними видатками
ставка оподатковування
Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки, наближення фактичного обсягу НД до безінфляційного. Цій меті підпорядковується і державний бюджет. регулюючи структуру і співвідношення між окремими частинами державного бюджету, фіскальна політика впливає одночасно на економічний розвиток і стан державного бюджету.
У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неоднакові бюджетні наслідки. Так, під час падіння виробництва ефективною (доцільною) слід вважати стимулюючу (експансіоністську) політику, яка має збільшувати державні закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одночасно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення.
Припустимо, що навпаки, в економіці спостерігається інфляційне зростання, викликане надмірним попитом. За цих умов ефективною (доцільною) слід вважати стримуючу (рестриктивну) політику, яка повинна зменшувати державні закупки і підвищувати чисті податки, або застосовувати зазначені заходи одночасно. Неминучим результатом такої політики буде скорочення бюджетного дефіциту або виникнення бюджету з профіцитом.
Ефективною може бути лише зважена фіскальна політика, згідно з якою держава повинна постійно коригувати свої витрати у рахуванням змін в отриманні доходів, а до державних позичок вдаватися лише за умов, якщо вони здатні в перспективі створювати джерела для їх повернення.
Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет. Між фіскальною політикою і держбюджетом існує пряма і зворотна залежність. З одного боку, державний бюджет визначає можливість фіскальної політики; з іншого боку – фіскальна політика впливає на стан держбюджету. Роль держбюджету у фіскальній політиці визначається не лише його величиною. Важливе значення має також його структура та співвідношення між державними заходами і видатками.
До фіскальної політики відносять тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.
43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
Фіскальна політика - це сукупність фінансових заходів держави щодо регулювання бюджетних доходів і витрат з метою цілеспрямованого впливу на соціально–економічний розвиток країни.
Дискреційна фінансова політика – це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію. Дискреційна фінансова політика застосовує два інструменти:
державні закупки, які є інструментом прямої дії. Збільшуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП;
чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Змінюючи чисті податки на такій основі, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.
Основні засоби дискреційної фіскальної політики:
Зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов’язаних з витратами.
Зміна програм "трансфертного типу" (перерозподільчих)
Циклічні зміни рівня податкових ставок.
Недискреційна (автоматична) фіскальна політика пояснює, що певна стабілізація економіки може бути досягнута і без значного впливу держави, за рахунок внутрішніх можливостей економіки, властивій й автоматичній, або «вмонтованій», стабільності. В якості «вмонтованого» стабілізатора виступає податкова система. Податки представляють собою втрату потенціальної купівельної спроможності, так званий витік з економіки.