64. Закон Оукена.

Співвідношення між зміною циклічного безробіття і обсягом виробництва ВНП визначається за допомогою закону Оукена. Закон Оукена формулюється таким чином:

Перевищення фактичного рівня безробіття над природним на 1% призводить до втрат ВНП порівняно з його потенційним обсягом на 2,5% (2-3%).

Економічні розрахунки згідно із законом Оукена здійснюються за формулою:

Y – Y*

────── = - β * (U – U*),

Y*

де Y – фактичний обсяг виробництва ВНП; Y* - потенційний обсяг виробництва ВНП; β – емпіричний коефіцієнт еластичності (чутливості) зміни ВНП до динаміки циклічного безробіття; U – фактичний рівень безробіття, частки одиниці; U*– природний рівень безробіття, частки одиниці.

69. Шляхи подолання інфляції.

Основні шляхи подолання інфляції:- обмеження емісії грошей - адміністративні методи обмеження темпів зростання цін (сповільнення зростання зарплати, фіксовані ціни, адміністративне регулювання на валютному ринку) - приборкання інфляційних очікувань- стабілізація валютного курсу- реструктуризація національної економіки- всебічне стимулювання ринкових відносин як необхідних умов макроекономічної стабілізації та швидкого економічного зростання. Стагфляція - це ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на тлі загального спаду виробництва.

65. Державне регулювання рівня безробіття.

Ринкова система не може вважатися саморегулюючою і потребує планомірного і цілеспрямованого державного регулювання. Державне регулювання рівня безробіття здійснюється за 3 основними принципами:

- Працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і перепідготовки кадрів (біржі праці)

- Стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових відносин

- Соціальний захист потерпілих від безробіття людей (система допомог)

Методи державного забезпечення зайнятості

Прямі методи:

1. Законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили (трудове законодавство).

2. Стимулювання створення нових робочих місць та пропозиції робочої сили.

3. Заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах.

Непрямі методи:

1. Державна фінансова політика (асигнування та субсидії).

2. Монетарна політика (регулювання грошового обігу).

3. Фіскальна політика (зміна податкових ставок).

4. Виплати різних допомог пo безробіттю та ін.

66. Політика зайнятості в Україні.

Зайнятість – це певна сукупність соціально-економічних відносин між людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими місцями., формування, розподілу та перерозподілу трудових ресурсів з метою його участі в суспільно-корисній праці і забезпечення розширеного, нормального відтворення робочої сили.

Розрізняють 2 основні види зайнятості:

Повна зайнятість – використання всіх наявних ресурсів для виробництва товарів і послуг, включаючи й такий ресурс як робоча сила.

Неповна зайнятість – неспроможність національної економіки внаслідок певних обставин досягти належного обсягу виробництва товарів і послуг.

Показник неповної зайнятості є однією з головних причин нестабільності економічного розвитку в Україні. На сучасному етапі за ринкових умов в Україні спостерігається зростання показника безробіття. Це означає, що в країні наявна неповна зайнятість.

Методи державного забезпечення зайнятості

Прямі методи:

1. Законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили (трудове законодавство).

2. Стимулювання створення нових робочих місць та пропозиції робочої сили.

3. Заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах.

Непрямі методи:

1. Державна фінансова політика (асигнування та субсидії).

2. Монетарна політика (регулювання грошового обігу).

3. Фіскальна політика (зміна податкових ставок).

4. Виплати різних допомог пo безробіттю та ін.