Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_makro.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
806.91 Кб
Скачать

47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.

Реальний попит на гроші – це потреба у певному запасі грошей. Він визначається як кількість платіжних засобів, які населення та фірми хочуть держати в ліквідній формі, тобто в формі готівки та чекових депозитів (каси).

Цінові фактори:

- рівень цін

- обсяг товарної маси

- швидкість обігу грошових одиниць

- ефект відсоткової ставки (зростання рівня цін, яке призводить до збільшення попиту на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни)

- ефект реального багатства (підвищення рівня цін, що викликає зниження реальної вартості фінансових активів із фіксованою ціною (акції, облігації, строкові депозити))

Нецінові фактори:

- зміни в державних видатках (монетарна політика НБУ)

- зміни в світовій економіці (динаміка і рівень валютного курсу національної грошової одиниці)

48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.

Пропозиція грошей - кількість грошей, яка може бути запропонована населенню і фірмам для користування у певний період часу. Особливості пропозиції грошей:

1)виготовлення грошей – це монополія держави;

2)всі країни світу мають одну офіційну валюту;

3)велика роль цін і інфляції в економіці.

4)при наявності інфляції слід розрізняти два поняття % ставки – номінальну і реальну.

Фактори, що визначають пропозицію грошей:

* грошова база

* норма обов'язкових мінімальних банківських резервів

* резерви комерційних банків

* частка готівкових грошей у загальній сумі платіжних засобів населення

* характер реальної поведінки економічних суб’єктів

* зміни в структурі ринку

49. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.

Пропозиція грошей - кількість грошей, яка може бути запропонована населенню і фірмам для користування у певний період часу.

Для виміру грошової маси використовують грошові агрегати (в порядку зменшення ліквідності).

Складові частини кожного грошового агрегату:

Агрегат М1 – „гроші для угод”. До них відносять металеві та паперові гроші, поточні рахунки в банку, акредитиви, депозити, а частка готівкових грошей в обігу складає не більше 5%, акредитивів – 15%.

Агрегат М2 – „гроші в широкому розумінні слова”. Це гроші М1, до яких додаються заощаджувальні рахунки, тимчасово вилучені з обігу та строкові депозити розміром до 0,5 млн. грн.

Агерагат М3 – великі строкові депозити (більш 0,5 млн. грн.), які є довгостроковими, додані до агрегату М2.

Поряд із агрегатами М1, М2 та М3 використовується агрегат L, який враховує в складові грошової маси різні види цінних паперів з довгостроковим (більше 18 міс.) терміном погашення. Грошові агрегати характеризують пропозицію грошей, тобто вся грошова маса, яка знаходиться в обігу, і складає грошову пропозицію.

Грошовий мультиплікатор - частина надлишкових резервів, яку система комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу. Він разом з грошовою масою впливає на грошову пропозицію. Грошова маса – сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і поточних чекових рахунків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]