- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
148. Правова система: поняття та ознаки.
Правова система – це зумовлений об’єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс взаємозалежних і погоджених правових засобів,які призначені для регулювання суспільних відносин або виникають внаслідок такого регулювання,що постійно відтворюються і використовуються людьми та їх організаціями як суб’єктами права для досягнення приватних і публічних цілей,забезпечення правопорядку. Ознаки правової системи: 1)є різновидом соціальної системи;2)формується і функціонує в територіальних межах держави,тому таку правову систему називають національною;3)детермінована унікальними історичними і географічними факторами розвитку суспільства,відображає національний менталітет,стан економічного розвитку і своєрідність державної форми,особливого державного режиму,ступінь спадкоємності і запозичення у праві,що зумовило її неповторність і відносну стійкість у часі;4)тісно взаємодіє з економічно,політичною,ідеологічною,моральною та іншими соціальними підсистемами;5)має в межах країни цілісність,єдність,суверенність,що задається безперервним розвитком суспільства,у процесі якого воно відмежовує себе від інших суспільств шляхом формування культурних норм і цінностей,в тому числі правових;6)має власну структурну упорядкованість-є цілісною системою взаємозалежних,погоджених і тісно взаємодіючих спеціальних та загальних правових засобів,правових явищ і процесів;7)є динамічною системою-її формування відбувається повсякчас,оскільки окремі елементи або застарівають і потребують оновлення,або змінюють свій характер і внутрішні зв’язки;8)має кінцеву мету-досягнення суб’єктами права приватних і публічних цілей,установлення злагоди і підтримання правового порядку в суспільстві.
149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
Романо - германський тип правової системи —це сукупність національних правових систем держав, що мають загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права і його пристосування (разом із канонічними і місцевими нормами-звичаями) до нових національних умов. Його характерними рисами є домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права, поділ системи права на дві підсистеми - публічну і приватну, диференціація і кодифікація галузей права. Романо- германський тип правових систем виник у континентальній Європі внаслідок загальності розвитку суспільства і держав під впливом римського соціального і правового порядку;поширився на Центральні і Пд. Америку,значну частину Африки,країни Близького Сходу,Японію,Південну Корею,Таїланд,Індонезію. Він розвинувся на основі рецепції давньоримського цивільного права,його ідей,принципів та інститутів. Істотний внесок у становлення права континентальної Європи здійснило канонічне середньовічне право завдяки величезному впливу католицької церкви і найширшої юрисдикції церковних судів(особливо в Іспанії). Завдяки канонічному праву були створені нові юридичні конструкції,наприклад,інститут вини. Основним джерелом права є нормативно-правовий акт. Нормативно-правові акти є супідрядними один одному за юридичною силою. Поширеною є кодифікація нормативно-правових актів,що дає підставу називати правові системи цієї сім’ї кодифікованими. Право має систему з чіткою структурою: публічне і приватне,їх галузі,підгалузі,норми права. Публічне і приватне право в країнах романо-германської сім’ї містить майже ті самі основні галузі:конституційне,адміністративне,міжнародне,публічне,кримінальне,цивільне,кримінально-процесуальне і т.д. Існує дуалізм права-наявність цивільного і торговельного права як відносно самостійних галузей за своєю природою,розвитком і практичною реалізацією. Матеріальне право домінує над процесуальним правом,на відміну від англо-американського права,де переважає процесуальне право. Досконалою є юридична техніка,уніфікована термінологія,запозичена переважно з римського права. Майже в кожній країні континентального права Європи діють суди: 1)загальної юрисдикції(цивільні,кримінальні);2)спеціальної юрисдикції(адміністративні,трудові,податкові тощо). За наявності загальних ознак правові системи романо-германського типу (сім’ї) правових систем мають особливості. Нині ті з них,що становлять правову систему ЄС,перебувають під прямим впливом нової правової галузі-європейського права.