- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
Громадянське суспільство є системою взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян, їх об»єднань, що добровільно сформувалися і перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім втручанням держави ,призначеної створювати умови для реалізації належних їм прав і свобод. Сьогодні громадянське суспільство співвідноситься з поняттям правової держави як умова її побудови. Ознаки громадянського суспільства: - визнання окремої особи своїм головним суб»єктом, а її прав, свобод, честі і гідності – вищими соціальними цінностями; - самореалізація права вільних рівноправних громадян через сім»ю, церкву, різні об»єднання; - добровільне формування громадських об»єднань на засадах самоорганізації і самоврядування; - взаємодія громадських об»єднань як вільних і рівноправних партнерів, що перебувають у відносинах конкуренції і солідарності; - задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини завдяки громадській співпраці поза безпосереднім втручанням держави; - діяльність окремих осіб та їх об»єднань у межах різних соціальних норм та принципів: моральних, релігійних, звичаєвих, правових; - виступає носієм принципу верховенства права; - забезпечує самоорганізацію населення в народ.
37. Ознаки правової держави.
Правову державу можна охарактеризувати за допомогою таких ознак: - наявність сформованого громадянського суспільства, тому що виникнення та еволюція правової держави зумовлена саме потребами громадянського суспільства; - наявність демократії, що виражається передусім у широкому використанні форм народного представництва і безпосередньої демократії; - визнання природних, невід»ємних прав і свобод людини вищою соціальною цінністю; - обмеження державної влади правом, правова захищеність індивідуальної і суспільної сфер життя людини від надмірної регламентації з боку держави; - взаємна відповідальність держави і особи; - дієвість принципу конституційності, що виражається у визнанні найвищої юридичної сили Конституції щодо законодавчих та інших правових актів; - чітке закріплення норм права у відповідних юридичних джерелах; - дієвість принципу поділу влади; - всебічна реалізація принципу справедливого суду; - дотримання принципу правової законності і забезпечення правового порядку.
38. Загальна характеристика правового статусу особи.
Особа – це людина як суб»єкт відносин і свідомої діяльності, яка розвинулася в суспільстві, пройшла етепи соціалізації в усіх аспектах та набула здатності чинити свідому, волоьову діяльність. Правовий статус особи – це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов»язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб»єкт права координує свою поведінку в суспільстві. Виділяється декілька видів правового статусу особи: - загальний,статус особи як громадянина держави, закріплений у конституції і конституційних законах; - спеціальний, статус особи як представника тієї чи іншої соціальної групи, відокремленої за певними юридично значущими ознаками, який наділений відповідно до законів спеціальними, додатковими, правами і обов»язками; - індивідуальний, статус особи як індивіда, який визначає персоніфіковані права і обов»язки в їх конкретних, природних здібностях і особливостях. Правовий статус особи включає в себе: статусні правові норми і правові відносини; суб»активні права, свободи і юридичні обов»язки; громадянство; правові принципи і юридичні гарантії; законні інтереси; правосуб»єктність; юридичну відповідальність.