128. Мета і функції юридичної відповідальності.

Мета юридичної відповідальності – безперешкодне здійснення суб’єктивних прав та досягнення юридично значущого результату правомірною поведінкою суб’єктів суспільних відносин. Мета юридичної відповідальності виражається у таких завданнях:• запобігання правопорушення і підтримання правопорядку;• притягнення правопорушників до відповідальності; • відновлення порушених прав; • виховання в особи настанов на правомірну поведінку та підвищення правової свідомості суспільства; • виправлення й перевиховання правопорушників. Мету юридичної відповідальності визначають її функції. Функції юридичної відповідальності – основні напрями юридичного впливу на правопорушника та інших осіб з метою охорони й захисту правопорядку та виховання суб’єктів права,котрі вчинили або можуть вчинити правопорушення. Основні функції юридичної відповідальності: • охоронна(запобіжна)-полягає у попередженні правопорушень їх профілактиці; • захисна(відновлювальна)- полягає у відновленні незаконно порушених суб’єктивних прав,примусовій реалізації невиконаних юридичних обов’язків. Особливо виявляється у цивільно-правовій відповідальності(відновлення майнового права,відшкодування моральної шкоди); • каральна(репресивна)- виражається у встановленні певних обмежень прав правопорушника,позбавленні його певних благ(матеріальних,нематеріальних) як кари за вчинення неправомірних соціально шкідливих діянь,що є водночас захистом від таких діянь особи і суспільства; • виховна – полягає:а)у вихованні громадян в дусі поваги до закону;б)у виправленні й ресоціалізації засуджених;в)в інформуванні громадян про виявлені,припинені,розкриті правопорушення задля того,щоб вони усвідомлено вели себе правомірно.

129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.

Правова законність і правовий порядок співвідносяться як засіб установлення правового порядку(правова законність) і впорядкована дійсність,наслідок дії правової законності(правовий порядок).Правова законність-галузь сущого і належного,тобто є правом,що реалізується;це принцип,метод діяльності,режим правових дій і відносин;засіб встановлення правопорядку;визначає рівень правопорядку. Правовий порядок – галузь сущого,тобто втілене в життя право; правова законність у дії,реалізована правова законність,результат принципу,методу діяльності,режиму правових дій і відносин;фактична упорядкованість суспільних відносин,що виступає як найважливіша основа для підтримання законності;залежить від зміцнення правозаконності . Законність невіддільна від правопорядку. В будь-якому суспільстві суспільні відносини повинні бути відповідним чином упорядковані. Цьому допомагають різноманітні звичаї, традиції, соціальні норми — як моральні, так і правові. За їх допомогою забезпечується певний суспільний порядок. Тому не всі, а тільки частина суспільних відносин потребує впорядкування та врегулювання за допомогою правових норм. Інакше кажучи, правопорядок є складовою суспільного порядку і являє собою зафіксовані правовими нормами суспільні відносини. Через різноманітні суспільні відносини реалізуються відповідні права та обов’язки, що складають зміст правових норм, які, в свою чергу, юридично виражені в законах та інших нормативно-правових актах. Підвищення якості нормативно-правових актів, чітке та неухильне їх дотримання сприяє зміцненню законності та правопорядку в державі. Однак, навіть за наявності законів, норми яких спрямовані на закріплення правопорядку, складно домогтися чіткого дотримання законності та правопорядку, якщо не буде сформована висока правосвідомість громадян держави. Правосвідомість — це система поглядів, ідей, уявлень людей, які лежать в основі їх ставлення до закону та права. Вона залежить в основному від рівня правової культури та правового виховання. Саме тому головною метою держави є підвищення правової культури громадян, виховання і закріплення у них належного ставлення до права та закону, а відповідно й удосконалення їх правосвідомості. Законність є ніщо інше, як сфера вільного волевиявлення суб'єктів, в якій вони здійснюють будь-які дії, не заборонені правовими нормами. А правопорядок у свою чергу є результат дії законності, реалізованої свободи учасників правовідносин. Щоб у нашому суспільстві нормально існували законність і правопорядок потрібно щоб в діяльності держави здійснювався принцип поділу влади й, у суспільному житті реально втілювалася справедливість, гуманізм, рівність усіх перед законом, щоб інтереси суб'єктів права знаходилися під надійною охороною держави. І може бути саме головне, щоб держава відповідала перед своїми громадянами за порушення їх законних інтересів, а громадяни, в свою чергу, несли б відповідальність перед державою за скоєні правопорушення. Всі ці фактори і утворюють правову основу реальної демократії, концентрують у собі всі позитивні властивості правового регулювання суспільних відносин, які так необхідні нашому суспільству сьогодні.