44. Основні типи праворозуміння.

Праворозуміння – це судження про сутність і призначення права, що склалося в людській свідомості і відображене в його понятті. Серед сучасних типів право розуміння найпопулярнішими є такі:

Природно-правовий: за таким типом, форма буття права – суспільна свідомість, уявлення про право, важливою складовою якого є права людини. Право і закон розмежовуються, першість віддається природному праву як вираженню справедливості. Закон, що створюється державою, розглядається як форма права, яка покликана відповідати природному праву, яке є змістом закону. За цим типом, права людини мають пріоритет над інтересами держави, людина народжується з набором природних прав, які не повинні відчужуватися державою.

Нормативістський: форма буття права – норма права. Право тлумачиться як владне творіння держави, як система норм, викладених у законах та інших нормативних актах ,що виражають державну волю і відірвані від реальних суспільних відносин. Закон і право ототожнюються. Стверджується, що держава творить справедливі норми права, тому оцінювання їх виключається.

Історичний: право – це сукупність правових звичаїв, від яких і походять закони. Право вважається історичним явищем, яке розвивається не поступово, а стихійно.

Матеріалістичний: Право вважається узаконенням волі панівного класу. Воно обумовлене соціально-економічними факторами і включає в себе чіткі критерії поділу на правомірні і неправомірні дії.

Соціологічний: право є сукупністю правових відносин, що здійснюються в житті, і в процесі яких утверджуються правові норми.

45. Функції права.

Функції права – це основні напрями впливу права на суспільні відносини та поведінку особи з метою їх упорядкування, охорони і захисту. Функції права відображають соціальне призначення права в різних сферах суспільного життя; мають на меті впорядкування суспільних відносин; діють в єдиній цілісній системі.

Розрізняють загально соціальні і спеціально- юридичні функції права.

Розрізняють такі загально соціальні функції права:

Інформаційно-пізнавальна – інформування громадян, тобто доведення до їх відома напрямки регулювання суспільних відносин ,про їхні права, обов»язки та відповідальність.

Ціннісно-орієнтувальна – визначення критеріїв для правомірної і протиправної поведінки.

Ідеологічно-виховна – здійснення загально правового впливу на духовну сферу, виховання поваги до права.

Культурно-історична – відображення культурних традицій, духовних цінностей народу

Основними юридичними функціями права є: регулятивна, охоронна і захисна.

Регулятивна. Розрізняють регулятивну статичну і динамічну. Статична – впорядковує суспільні відносини фіксуванням основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб. Динамічна – забезпечує розвиток бажаних відносин, активної поведінки суб»єктів права.

Охоронна. Це функція встановлення і гарантування державою профілактичних і запобіжних заходів, порядку їх виконання, що мають на меті усунення шкідливих, небажаних для суспільства відносин, їх обмеження та охорону позитивних.

Захисна. Це функція встановлення і гарантування державою засобів юридичного впливу, пов»язаного із спричиненням шкоди суб»єктам права, посяганням на їх правовий стан.

46. Сутність загальносоціальних функцій права

Розрізняють такі загально соціальні функції права:

Інформаційно-пізнавальна – інформування громадян, тобто доведення до їх відома напрямки регулювання суспільних відносин ,про їхні права, обов»язки та відповідальність.

Ціннісно-орієнтувальна – визначення критеріїв для правомірної і протиправної поведінки.

Ідеологічно-виховна – здійснення загально правового впливу на духовну сферу, виховання поваги до права.

Культурно-історична – відображення культурних традицій, духовних цінностей народу.

47. . Сутність спеціально-юридичних функцій права

Основними юридичними функціями права є: регулятивна, охоронна і захисна.

Регулятивна. Розрізняють регулятивну статичну і динамічну. Статична – впорядковує суспільні відносини фіксуванням основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб. Динамічна – забезпечує розвиток бажаних відносин, активної поведінки суб»єктів права.

Охоронна. Це функція встановлення і гарантування державою профілактичних і запобіжних заходів, порядку їх виконання, що мають на меті усунення шкідливих, небажаних для суспільства відносин, їх обмеження та охорону позитивних.

Захисна. Це функція встановлення і гарантування державою засобів юридичного впливу, пов»язаного із спричиненням шкоди суб»єктам права, посяганням на їх правовий стан.