114. Функції тлумачення норм права

Функції тлумачення норм права

Тлумачення як специфічна юридична діяльність має важливе значення для правового регулювання, є необхідною умовою існування і розвитку права. Воно виконує певні функції .

До функцій теорій тлумачення в більшій мірі відносяться: описова, класифікаційна, пояснювальна, передбачувальна, ретросказальна і нормативна. Однак на тій підставі, що теорії тлумачення притаманна велика кількість функцій, навряд чи доцільно й обґрунтовано поділяти самі теорії на різні види відповідно до їх функцій.

Пояснення тлумачення є найбільш важливою функцією теорії тлумачення. Воно передбачає насамперед розкриття сутності процесу тлумачення: «розкриття сутності об'єкту, що пояснюється може бути здійснено лише через пізнання її відносин і зв'язків з іншими сутностями або її внутрішніх відносин та зв'язків» .

Ретросказальна функція теорії тлумачення виявляється в поясненні й описі того, як тлумачення здійснювалося в минулому, які фактори впливали на підхід до тлумачення в теорії та практиці тлумачення.

Передбачувальна функція теорії тлумачення полягає в передбаченні того, як тлумачення буде здійснюватися у майбутньому. На основі пізнання практики тлумачення можна передбачити майбутнє тлумачення. Однак слід підкреслити, що на основі практики тлумачення не можна заглядати далеко в майбутнє. Це може бути пророцтво лише «на сьогоднішній день».

У нормативній функції теорії тлумачення виявляється творчо активний характер наукового пізнання, безпосередньо пов'язаний з практикою. На основі знань закономірностей процесу тлумачення, що випливають із законів логіки, діалектики та особливостей самого об'єкта тлумачення, теорія тлумачення покликана сформулювати певні правила, які здатні раціоналізувати процес тлумачення конкретних інтерпретаторів.

Види функцій тлумачення права:

1. Пізнавальна (інформаційна) – пізнання інтерпретатором сутності норми права;

2. Конкретизуюча – уточнення норми права з урахуванням конкретної справи, певних обставин;

3. Регулятивна – виконання офіційним актом тлумачення разом з нормою регулятивних функцій;

4. Контролююча – виявлення недоліків норми права і доведення до відома відповідних правотворчих органів про необхідність її удосконалення;

5. Забезпечуюча – стримування від довільного застосування нормативних приписів, забезпечення єдності законності і безперервності правового регулювання, ефективності правозастосовної практики .

115. Офіційне тлумачення норм права та його види.

За суб'єктами і юридичними наслідками розрізняють:

Офіційне тлумачення

— роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Наприклад, правом офіційного тлумачення Конституції України наділений лише Конституційний Суд України. Його тлумачення є загальнообов'язковим, легальним (узаконеним).

Офіційним тлумаченням займається вузьке специфічне коло учасників

Офіційне тлумачення (за сферою дії)
нормативне		казуальне (індивідуальне)
- офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необмежену кількість випадків, перед-бачени-х нормою, що тлумачиться		- (казус — випадок) — офіційне роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі правозасто-сування ставиться за мету роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу
Нормативне
автентичне		легальне (делеговане)
зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи. Наприклад, закони, як правило, роз'ясняються парламентом. Однак Верховна Рада України не має права на офіційне тлумачення нею же ухвалених законів. Відповідно до ст.  147 Конституції України, офіційне тлумачення Конституції України та законів України дає Конституційний Суд України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим роз'ясняє порядок застосування нормативно- правових актів, нею виданих		- загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але уповноважений законом або за дорученням тлумачити її постійно чи одноразово. Право на таке тлумачення мають Конституційний Суд, Верховний Суд, Вищий арбітражний суд України (наприклад, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 6 серпня 1997 р. № 02-5/276 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про підприємництво»). Таке тлумачення є обов'язковим для суб'єктів, які підпадають під юрисдикцію органу, що дає тлумачення
Казуальне (індивідуальне)
судове	адміністративне
- здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах	- здійснюється міністерствами, відомствами, Місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу