- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
34. Орган держави: поняття та види.
Державні органи – це структурно відокремлені колективи державних службовців, які відповідно до посади наділені юридично визначеною державно-владною компетенцією та необхідними засобами для виконання управлінських функцій і завдань держави. Поняття «державного органу» можна визначити за ознаками, які йому притаманні. Отже, державний орган: - є первинним елементом державного апарату і створюється для здійснення функцій і завдань держави; - є структурно відокремленими колективами державних службовців; - мають державно-владні повноваження, що дає їм змогу виконувати юридично обов»язкові дії; - є внутрішньо організованими колективами службовців: обсяг повноважень і порядок їх використання встановлюється законами; - взаємодіють між собою у процесі реалізації своїх повноважень; - мають необхідну матеріальну базу – казенне майно, що перебуває в їх оперативному управлінні; - мають організаційні структури, територіальні масштаби діяльності і службову дисципліну. Види органів державної влади бувають: - за черговістю їх утворення: первинні (утворюються в результаті народного голосування: ВРУ, Президент), вторинні (утворюються первинними органами, похідні від них і підзвітні їм); - за способом утворення: виборні, призначувані, успадковані; - за часом функціонування повноважень: постійні (без обмеженого строку дії), тимчасові (для досягнення короткострокових цілей); - за територіальною сферою діяльності: загальні (поширення влади на всю територію країни), регіональні (поширення влади на територію регіонів); - за обсягом компетенції: загальної компетенції, спеціальної компетенції; - за формою здійснення компетенції: колегіальні, єдиноначальні; - за функціональним призначенням: законодавчі, виконавчі, судові.
35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
Термін «соціальна держава» означає те, що держава здійснює одну зі своїх основних функцій – соціальну, тобто бере на себе турботу про матеріальний добробут громадян, особливо тих, хто має потребу в соціальному захисті; регулює економіку з обов»язковим врахуванням екологічних вимог; забезпечує захист економічних і соціальних прав людини. Соціальною вважають державу, яка не лише розробляє програми допомого матеріально незабезпеченим громадянам, але й бере на себе відповідальність за підтримку стабільного економічного становища громадян, збереження в суспільстві соціального миру. Соціальна держава ґрунтується на розвиненому громадянському суспільстві і ефективній правовій системі та здатна відповідно до принципів верховенства права і соціальної справедливості забезпечити усім громадянам гідний рівень життя, гарантувати соціальну стабільність, соціальну безпеку і соціальну допомогу ,громадянський мир і злагоду в суспільстві. Є певні ознаки, які визначають державу як соціальну. Отже, соціальна держава: - ґрунтується на громадянському суспільстві; - передбачає стабільну збалансовану економічну основу; - має юридичну основу – цивілізоване соціальне законодавство; - гарантує поєднання державної турботи про соціальну захищеність основних прав громадян і соціальної активності самих громадян; - гарантує соціальну безпеку громадян, які самостійно забезпечують необхідний рівень матеріального добробуту для себе; - надає соціальну допомогу громадянам, які неспроможні нести відповідальність за свій добробут; - проводить соціальну політику, спрямовану на зміцнення соціальної стабільності і злагоди в суспільстві.
Правова держава ґрунтується на розвиненому громадянському суспільстві, в якій юридично визнаються і рівно гарантуються усі природні права і свободи людини, реалізація яких збалансована з їх обов»язками та правами інших людей. Утвердження верховенства права можливе в результаті втілення таких вимог: - сформованість громадянського суспільства; - реальність народного суверенітету, наявність демократії; - реальність основоположних прав і свобод людини; - обмеження державної влади правом; - взаємна відповідальність держави і особи; - дієвість принципу верховенства Конституції; - чітке закріплення норм права у відповідних юридичних джерелах; - дієвість принципу поділу державної влади; - реалізація принципу справедливого суду; - додержання принципу правової законності і забезпечення правового порядку. Верховенство права і правова держава гарантують ефективність дії правової систеим.