- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
Державний апарат – це система державних органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, виконуються функції держави. Він є важливим елементом будь-якої держави. Принципи організації і діяльності державного апарату – це загальноприйняті норми та ідеї найвищого авторитету, на основі яких відбувається організація і функціонування державних органів. До них належать: - принцип гуманізму; - принцип законності: діяльність в межах і в порядку, встановлених законодавством; - принцип розподілу влади: не допущення концентрації влади в руках одного органу, запобігання встановленню недемократичного режиму; - принцип професіоналізму; - принцип рівного доступу до державної служби; - принцип гласності та врахування громадської думки: відкритість і своєчасна інформованість громадськості про свою діяльність, звірення діяльності державного апарату з оцінкою громадськості; - принцип поєднання колегіальності і єдиноначальності: колегіальне обговорення проектів рішень і єдиноначальність керівника органу в прийнятті рішень та його персональна відповідальність за них; - принцип ієрархічності: обов»язковість рішень центральних органів виконавчої влади на всіх сходинках згори донизу; - принцип змінюваності: виборність вищих органів державної влади і їх призначуваності.
Державний апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом. Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів, яка відповідає міжнародним стандартам.
32. Значення держави в політичній системі суспільства.
Будь-яка система суспільства є цілісною і впорядкованою взаємодією елементів. Роль політики в житті суспільства є дуже важливою, так як політика є мистецтвом управління самим суспільством. Політична система суспільства є механізмом формування влади в суспільстві. Поняття політична система використовується для характеристики відносин між державою і суспільством та різними суб»єктаим недержавного рівня. Політична система суспільства –це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб»єктів, структур і відносин,що відображає інтереси всіх соціальних і політичних сил суспільства, що функціонують з метою завоювання,утримання або участі у політичній владі. Держава входить у політичну систему суспільства не як сукупність розрізнених органів, а як цілісний інститут управління, що проводить загальнонаціональні перетворення. Програми таких перетворень пропонують конкуруючі партії. Будучи результатом розвитку додержавного суспільства, держава є рушійною силою формування його політичної системи. Вона є головним засобом досягнення цілей, що стоять перед суспільством, концентрує в собі різноманітні політичні інтереси, надає стійкості політичній системі за допомогою упорядкування її діяльності. Стійкість політичної системи визначається тривалістю її функціонування, а ефективність – легітимністю політичної влади.
33. Політична система суспільства та її елементи.
Політична система суспільства – це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб»єктів, структур і відносин, що відображає інтереси всіх соціальних і політичних сил суспільства, що функціонують з метою завоювання, утримання або участі в політичній владі. Це механізм організації і функціонування політичної влади. Політична система суспільства включає в себе елементи суспільства. 1) Інституційний – включає в себе всі ті суб»єкти,за допомогою яких функціонує держава. До них входять: держава в особі системи її органів та власне політичні об»єднання, що мають зв»язок з політикою або створені для здійснення такого зв»язку (політичні партії, політичні рухи, групи політичного тиску та ін.); усі суб»єкти політичної свідомості: як політичні, так і неполітичні об»єднання (громадські організації і об»єднання, трудові колективи та ін.). Відмінність політичних і неполітичних об»єднань визначається метою їх створення. Статути політичних громадських об»єднань вказують на таку основну мету, як участь у політичному житті суспільства. У статуті неполітичних об»єднань політичні цілі не ставляться. 2) Нормативний – визначає, яким чином політична система суспільства може здійснювати регулятивний вплив на діяльність громадян. Включає в себе систему соціально-політичних і правових норм і принципів, що регулюють політичне життя суспільства і процес здійснення політичної влади. 3) Функціональний – складає основу політичного режиму, який існує в державі. Включає в себе політичні відносини, політичний процес, політичний режим, що визначає ступінь участі суб»єктів політичної системи у формуванні і функціонуванні політичної влади. 4) Ідеологічний – визначає можливість громадянина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки. Включає політичну ідеологію, політичну свідомість, політичну культуру і погляди. 5) Комунікативний – визначає зв»язки всіх елементів суспільства, а також між партіями, суспільством і державою.