- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
92. Правові відносини :поняття та сутність.
Нормативно-правові акти регулюють (охороняють) правові відносини, які постійно виникають, змінюються чи припиняються.
Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Основні ознаки правовідносин:
а) вони виникають на основі норм права;
б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки;
в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільностей;
г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Структура правовідносин - це основні елементи правовідносин (суб'єкти) і доцільний спосіб зв'язку між ними на підставі суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів.
Групувати правовідносини можна за такими підставами:
залежно від кількості суб'єктів (прості та складні);
за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові та ін.);
за дією в часі (довго- й короткотривалі);
за методом правового регулювання (договірні та керівні);
за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні та активні);
залежно від функціонального призначення (регулятивні та охоронні).
Правовідносини мають складну будову і охоплюють: 1) суб'єктів; 2) об'єкти; 3) зміст правовідносин. Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин е юридичні факти.
Суб'єктами правовідносин уважають тих учасників, які е носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єкти правовідносин можна поділити на:
а) фізичних і юридичних осіб;
б) державні та громадські організації;
в) різні спільності (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.);
г) громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти право-суб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав та обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
93. Зміст правовідносин.
Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Виходячи з того, що правовідносини є поєднанням фактичних суспільних відносин і юридичних норм (які надають фактичним суспільним відносинам правової форми) розрізняють фактичний і юридичний зміст правовідносин.
Фактичний зміст правових відносин — це фактичні економічні, політичні, культурні, управлінські, сімейні та інші відносини, які отримали через опосередкування правовими нормами свою юридичну форму. Вони зберегли свій фактичний зміст, але завдяки правовим нормам набули нових якостей.
Юридичний зміст правових відносин — це взаємозв’язок зафіксованих в нормах права суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників правовідносин. Кожному суб’єктивному праву, зафіксованому в нормі права, відповідає (кореспондує) певний юридичний обов’язок, і навпаки.