- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
15. Функції держави.
Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.
Функції держави — головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність.
Основні функції держави: політична, соціальна, міжнародна та економічна функції.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини; формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо.
Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегічних параметрах, налагоджувати нормальні взаємини з іншими країнами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій.
Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства. На думку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.
16. Класифікація функцій держави.
Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.
Функції держави – це роль, яку вона виконує щодо суспільства, це основні напрями її діяльності. У функціях держави виражається її сутність та призначення.
Функції держави можна поділити на такі групи:
Основні функції – найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період (функції оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.)
Неосновні функції – напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя (управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, правосуддя і юридичні функції, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації)
Внутрішні функції – такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства (функції регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки, охорону правопорядку та ін.)
Зовнішні функції – основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому (організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо
Постійні функції – напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними
Тимчасові функції – напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства (функції стабілізації економіки у перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені у Закарпатті).
Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; охорона і відновлення здоров’я; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо.
Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об’єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень.
Політичні функції: створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань («демократизаторська» функція); забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та всіх інших націй, що проживають на території держави; охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку.