6. Технологічні особливості спеціальних способів друку

Друк — спосіб перенесення зображень та тексту зі спеціальних друкарських форм на будь-яку поверхню. Здійснюється при контакті друкарської форми з задруковуваною поверхнею за рахунок перенесення барвника (фарби) з першої на другу. Застосовується як для тиражування, так і для отримання одиничних художніх творів.

До спеціальних видів друку належать:

• Флексографічний – різновид високого способу друку з застосуванням високо еластичних форм (використовуються фрагментарні еластичні (гнучкі) гумові або фото полімерні друкарські форми) і низьков’язких фарб. Це прямий спосіб друку (тобто задрук. матеріал контактує безпосередньо з друкарською формою, закріпленою на формному циліндрі). Особливості: використання друк. форми як декелю (декель – пристрій для притискання друк. форми до задруковуваного матеріалу); відмова від складної системи 10-20 розкочувальних валиків; завдяки використ. високоеласт. форм можна друкувати на різних матеріалах (папір, картон, синтетичні плівки, металізований папір, фольга, комбіновані матеріали); можливість друку на тонкому папері завдяки слабкому просвічуванню відбитків. Винахідником флексографії вважається Карл Хольвего, власник німецької машинобудівної фірми «До. унд А. Хольвег ГМБХ» 1907 р.

Друкарська форма: флексографічна формна пластина є еластичною. Зображення на друк. формі дзеркальне. Існує 2 типи матеріалів для виготовл. флексограф. форм – гумовий і фотополімерний (у США – гумовий більше). Гумові друк. форми можуть бути отримані способом пресування і гравіювання. Характ. Риса флексографічних форм – їх тиражестійкість – вона перевищує монометалеві офсетні форми і складає від одного до мільйона відбитків. Недоліки: нерівномірність тиснення на плашці або окремому елементі, відбувається деформація окремих друкуючих елементів або друк. форми за відсутності приправки.

Сфера застосування: промислова поліграфія (етикетки та упаковки)

• Тамподрук – це глибокий непрямий друк, різновид офсетного друку, при якому зображення (логотип) переноситься з друкарської форми (кліше) на виріб з допомогою силіконового тампона. Можливий друк в один, два, три кольори. Більш економний спосіб друку на кераміці, але забезпечує меншу, ніж деколь, механічну міцність при друці на кружках, попільничках, тарілках. Ідеально підходить для нанесення на складні поверхні. Це можуть бути ручки, запальнички, сувенірна продукція. Дозволяє наносити зображення практично на будь-який вид поверхні (в тому числі на гладкі, рельєфні поверхні та такі, що погано вбирають фарбу) — пластик, скло, дерево, метал. Дана технологія передбачає виготовлення кліше, її доцільно застосовувати при тиражах більше 50 примірників.

Сучасну технологію тамподруку винайшов нім. Інженер Уілфрід Філіпп, який у 1965 р застосував гумовий тампон, а потім селіконовий.

Сфера застосування: рекламно-сувенірна продукція, автомобільна промисловість, медицина, харчова промисловість (друк на цукерках).

• Трафаретний друк (шовкографія) - це друк через форму, яка виконана на спеціальній сітці. Відбиток створюється в результаті продавлювання фарби крізь друкувальні елементи форми на задруковуваний матеріал у процесі руху ракеля по формі. Процес одержання зображення на відбитку способом трафаретного друку являє собою послідовне відливання під тиском фарбових елементів зображення на поверхні задруковуваного матеріалу по ходу ракеля, що складається з чотирьох стадій: утворення відливної форми; заповнення її фарбою; видобування форми (ниток сітки) з відлитих на задруковуваному матеріалі фарбових елементів зображення; закріплення фарбового зображення до повного його затвердіння.

Переваги трафаретного друку:

Висока покривна здатність. Оскільки фарба потрапляє на матеріал не з валів а з плоских форм, а сама сітка має певну товщину, то шар фарби на матеріалі виявляється надзвичайно товстим. Це дозволяє друкувати будь-які зображення, в тому числі на прозорих плівках без появи ефекту «прозорого малюнка».

Рельєф фарби. Багато робіт із застосуванням трафаретного друку відрізняються недосяжною для решти видів друку властивістю — високим фарбовим шаром, який можна відчути буквально на дотик. Шар фарби може досягати 0,5 мм.

Спеціальні види фарби. Для трафаретного друку є величезна кількість спеціальних видів фарби: флуоресцентні, які світяться у певному спектрі, ароматизовані, термофарби

Найпоширеніші способи використання: візитівки, друк на самоклеючих матеріалах, на тканинах з невеликою площею задруковування.

• Цифровий друк — повністю керований комп'ютером спосіб перенесення зображення на задруковуваннй матеріал без застосування формних процесів. До різновидів цифрового друку відносять: електрографічний, іонографічний, магнітографічний, струменевий та термографічний.

Історія: цифровий офсетний друк зявився у 1992 р. з появою машин фірм Гейдельберг і ПресТек.

Переваги цифрового друку

Високий рівень оперативності — друк виконується в максимально короткий термін (від 1 години), тому у випадку термінових замовлень він незамінний;

Висока якість при невеликих тиражах (до 300 копій з одного оригінала); Висока рентабельність; Цифровий друк дозволяє персоніфікувати дані і виводити нумерацію.

Цифровий друк вважають одним із найперспективніших. Його частка у виготовленні поліграфічної продукції до 2015 за різними оцінками складатиме до 20 %. Саме на базі цифрового методу друку розвивається широкоформатний друк, основні складові продукції якого це плакати і постери на вулицях, в вітринах магазинів, та на виставокових стендах.

6. Технологічні особливості основних способів друку

Нам часто доводиться чути про високий та глибокий способи друку, але мало де пояснюються основні відмінності між цими поліграфічними поняттями.

• Високий друк – це один із найбільш відомих способів друку з металевих форм, який надзвичайно рідко використовується у наш час (цей спосіб був винайдений Йоганном Гутенбергом). Характеризується цей спосіб тим, що елементи, які формують відбиток, знаходяться вище, ніж пробільні елементи. Цей спосіб інколи використовують для видання з великим тиражем, що містять суто текст. Спосіб був поширений у поліграфії до появи нових способів. Високим способом свого часу друкувалася величезна кількість видань – книг, журналів, бланків, ілюстрацій тощо. Універсальність цього способу друку є його сильною стороною, проте друкарські форми виготовити надзвичайно складно, а при чисельному тиражуванні необхідне повторне виготовлення цих форм.

• Глибокий друк – це один із основних способів друку, що був винайдений у кінці минулого століття чеським художником Карелом Кличем. Його основними ознаками є те, що елементи, які дають відбиток, заглиблені до пробільних елементів. Сучасний промисловий спосіб глибокого друкуназивається ракельний глибокий друк (ракель – це сталевий ніж, яким перед друкуванням зчищають фарбу з поверхні друкарської форми). Цей спосіб чудово підходить для відтворення фотографій, однак текст виходить не надто чітким.

• Плоский друк – один з видів друку, особливість якого в тому, що друковані елементи в формі для друку знаходяться на одній поверхні з елементами, що не друкуються. Існують такі способи плоского друку: літографія, фототипія, офсетний друк.

• Літографічний спосіб – вже давно застарілий вид плоского друку. Друкарська форма для літографії виготовлялася або з літографського каменю, або на металевій пластинці. Фототипія дозволяє відтворювати зoбраження з різноманітними відтінками (з перехoдом від більш блідих відтінків до яскравих кольорів). Друкарська фoрма для фототипії виготовляється на скляній пластині, що вкрита світлочутливими елементами.

• Офсетний друк є одним з різновидів та способів друку. Він поєднує продуктивність та відмінну якість товару. Процес друку відбувається на спеціально виготовлених та підготовлених формах, котрі розташовані в друкарському апараті. Формою друкуючого елементу є хімічно оброблена ділянка поверхні пластин, цей спосіб вважається найяскравішим і точним. При виготовлені паперової продукції можливо використовувати не лише основні кольори, а також додаткову палітру. До того, ж чим більша кількість замовленого тиражу, тим менше часу на це затрачується. Клієнт може отримати своє замовлення в максимально короткий термін.

• Цифровий друк. Основна перевага такого методу полягає в можливості попереднього перегляду замовленого проекту. В разі, якщо клієнту не подобаються певні деталі та елементи, їх можна вчасно змінювати та редагувати, наприклад: змінити надпис чи шрифт тексту або поміняти чи доповнити зображення. Даний вид друку є найвигідним у випадку маленького тиражу. Немає затрат пов’язаних з до печатною підготовкою, що суттєво заощаджує ваш час та кошти. Якість зображення на будь-якому паперовому носії не поступається офсетному друку. Ви можете замовляти друкування буклетів, брошур, листівок тощо. Даний вид друку відноситься до оперативного способу – ваше замовлення може бути виконане протягом години.

12. Поліграфічні прийоми оздоблення друкованої продукції

Декоративне оздоблення – це процес нанесення спеціальних покриттів або образотворчих елементів з метою надання певних експлуатаційних властивостей продукції та поліпшення її зовнішнього вигляду.

Існує низка оздоблювальних технологій:

Лакування – процес оздоблення, який полягає у покритті поверхні лаком. У поліграфії використовують 4 основні типи лаків:

• дисперсійні лаки на водній основі (водорозчинні лаки). Переваги: відсутність запаху, швидке утворення плівки, неможливість пожовтіння, висока гладкість поверхні. Досягається: захист від стирання, стійкість до стирання у вологому стані, високий глянець, здатність до фіксування металевих фарб;

• УФ-затверджувальні лаки (затвердження відбувається під дією ультрафіолетового випромінювання). Бувають: радикальні – затвердіння завершується, коли оброблений матеріал виходить із зони сушки; катіонні – повне висихання завершується після фази остаточного затвердіння, що може тривати від декількох годин до днів;

• спиртові лаки (затвердіння відбувається під дією випаровування). Переваги: термостійкість і стійкість до впливу хімікатів;

• лаки на олійній основі. Функції: підвищення глянцю друкарської фарби, підвищення стійкості матеріалу до стирання.

Залежно від площі відбитка, на яку наносять лак, лакування може бути:

• загальним, коли покривають усю поверхню відбитка;

• неповним, коли покривають тільки окремі фрагменти.

Ламінування – термічний процес нанесення на поверхню відбитка прозорої полімерної плівки. Плівкове покриття підвищує водостійкість, механічну міцність продукції, збільшує термін її використання, поліпшує зовнішній вигляд, надає блиску, робить її яскравішою.

Ламінування виконує чотири основні задачі:

• ламінування (виконує захисну функцію від зовнішніх впливів);

• інкапсулювання (двобічне закатування зображення в плівку, з запаюванням країв);

• монтування (накатка зображень на жорсткі основи-планшети, наприклад, реклама на підлозі);

• термопрес (перенесення фарбників зі спеціального трансферного паперу на основну поверхню).

Існує два типи ламінування:

• гаряче ламінування з використанням плівок з клеєною основою, що активізуються температурою, рекомендується для паперу з матовою і напівматовою поверхнею. Основна проблема: утворення бульбашок і складок на поверхні ламіната, а також відслоювання плівки;

• холодне ламінування (активізується тиском, рекомендується для глянцевого паперу, синтетичних матеріалів).

Тиснення – створення плоского чи рельєфного зображення на чистому або задрукованому папері, картоні, полімерній плівці шляхом їхньої деформації.

Основні види тиснення:

• блінтові (плоске, сліпе) – виконують за допомогою плоского штампу без фарби чи фольги. Його можна здійснити без попереднього нагрівання штампу (холодне тиснення) чи нагрітим (гаряче).

• конгревне (випукле) – здійснюється шляхом стискування матеріалу між нагрітим штампом та матрицею.

• тиснення фольгою – виконується гарячим штампом і може забезпечити потрібний конгрев ний рельєф зображення та одночасне нанесення фольги на ошляхетнюваний матеріал.

Фігурна висічка – витинання друкованих виробів за допомогою гострого штампу.

Аплікація –спосіб декоративного оздоблення продукції за допомогою накладних елементів з різних матеріалів. Використовують рідко, в основному для сувенірної продукції. Існують такі види:

• флок-аплікація – випуклий на дотик матеріал, попередньо вирізаний із зображення. З клейкою основою, яка під впливом температури і тиску прикріплюється до тканини.

• Флокс-аплікація – рівний клейончастий матеріал, попередньо вирізаний за зображенням на клейкій основі.

• Сублімаційні фарби – спеціальні фарби, попередньо нанесені на спеціальний папір, під впливм температури і тиску переносяться з паперу на поверхню предмета.

Декалькоманія – спосіб поліграфічного виготовлення та використання перевідних зображень, декоративних малюнків, маркувань, індексації, нумерації тощо, призначених для перенесення на папір чи інший матеріал.

Металізація – нанесення на продукцію тонких металевих покриттів.

Бронзування – нанесення на свіжонадрукований відбиток тонкого шару бронзової або алюмінієвої пудри для надання зображенню вигляду золотого або срібного покриття.