Класифікація помилок

З. Партико

(загальна класифікація)

- Інформаційні (відсутність новизни, неврахування фонових знань реципієнта, згадування про очевидне)

-Мадальні й фактичні (відношення матеріалу до дійсності)

-Темпоральні (часові ) -Локальні(географічні) -Ситуативні(відхиленням ситуації, зазначеної в повідомленні, від ситуації у світі)

-Семіотичні(неправильне вживання знаків, слововживання)

-Тезаурусні, -Сприйняттєві, -Атенційні(порушення в повідомленні контактної функції мови й переключення реципієнтами уваги на інші об'єкти)

- Копіювальні помилки (спотворення)

Капелюшний

 -Макроструктурні й мікроструктурні помилки.( лексична тавтологія в рубрикації в межах сторінки чи розвороту; повторення структури речень, ритмомелодики заголовків і підзаголовків у межах сторінки чи розвороту; невідповідність одного з текстів концепції сторінки чи номера; неврахування різниці між усним і писемним мовленням.) - Психологічні помилки(недостатня уважність до "дрібниць", що призводить до неточностей в ефірі, до помилок у газеті, і помилки занадто великої активності автора (багатослівність тощо), і помилки втомленості автора (повтори та ін.), і власне помилки під час перекладу) - Логічні помилки. (ненавмисні, навмисниі(журналістські матеріали, спрямовані на дискредитацію певної особи, що будуються на хибних тезах чи висновки в яких суперечать законам логіки). - фактичні, -орфографічні, -орфоепічні помилки, -помилки при інтерв'юванні, - пунктуаційні

Тимошик

-Логічні (сплутування часових і видових понять, неправдивість обґрунтування мотивації дії, наявність у реченні понять, які взаємно виключають одне одного) -Фактичні помилки (історичного характеру, географічного, друкарського, цифрового) -Помилки правопису, -Орфографічні, -Пунктуаційні, -Граматична неузгодженість слів, -Стилістичні

Різун

-Помилки, пов’язані з забезпеченням системно-структурної організації твору (порушення у роботі логіко-психологічного механізму породження змісту твору) -Помилки, пов’язані з діяльністю автора, в системі якої породжується твір (зумовлені порушеннями у сфері забезпечення функціонування твору)

Аналіз тематичної структури матеріалу

Мета тематичного аналізу: висновок про досконалість тематичної організації твору

Предмет тематичного аналізу: реальна тематична організація твору

Структура тематичного аналізу:

• Моделювання тематичної системи й структури твору

• Фіксація порущень тематичної системи й структури твору

• Визначення причин, що порушують тематичну систему й структуру твору.

Методи тематичного аналізу:

1.Метод фразового членування твору: Основною одиницею визначення теми є фраза (мовні структури, які забезпечують повну або можливу предикацію змісту(ствердження або заперечення існування факту). Предикативні структури мають підметово-присудкову групу: прості речення, головні речення складних речень, частини сурядних речень, частини безсполучникових речень). Під час аналізу виділяють:

-предикативні фрази (предикація) -напівпредикативні фрази (потенційна предикація) - потенційно можуть бути предикативними і формують окрему тему

-Латентні предикативні структури(латентна предикація) – приховані від ока, є носіями потенційних тем (теоретично можливі від кожної морфеми, слова, словосполучення) на основі латентної предикації утворюються асоціативні теми.

2. Метод пофразового визначення тематичної системи твору. Другий етап після фразового членування твору. Редактор намагається об’єднати кожну наступну фразу з попередніми тематично. Редактор завжди виділяє першу (початкову) тему твору. Всі інші теми є похідними. Відповідно початкова тема є вихідною темою. Кожна наступна тема може бути вихідною. Похідні теми поділяються на: категоріально-поняттєві (мікротема і підтема) та побічно-асоціативні(на основі яких формуються тематичні відхилення, тобто відхилення від основної теми). Тематичні відхилення :контрольовані, неконтрольовані і експліцитні (явні), неекспліцитні. Наявність побічних тем у структурі твору робить твір тематично ноднорідним.

3. Метод тематичного прогнозування (антиципації) Використовується паралельно з методом пофразового визначення тематичної структури. Дозволяє від кожної фрази спрогнозувати подальше логічне розгортання теми. Зіставляючи реальний зміст наступних фраз зі спрогнозованим змістовим фоном, редактор робить висновок про їхній збіг чи їхнє розходження.

4. Метод рубрикації Складання плану твору з метою групування фраз у тематичні фрагменти.

- Змістове групування матеріалу

- Виділення змістових опорних пунктів (теза, формулювання теми, ім’я, термін, яскрава цифра тощо) - Пошук підпорядкованості, зв’язку, співвідношення виділених змістових груп. (Здійснюється в межах чітко визначеного теми-поняття

5. Метод моделювання тематичної структури Полягає в способі екстериорізації тематичної структури твору. Екстеоризація – перехід внутрішнього в зовнішнє.  У процесі Ексткоризації виникають нові матеріальні й ідеальні об'єкти

Аналіз актуальності теми (метод якісної оцінки + метод прогнозування читацької реакції)

Мета аналізу актуальності теми: зафіксувати у матеріалі реально або потенційно актуальну тему

Предмет аналізу: мікротеми в системі факторів мовлення автора

Структура аналізу:

• Інтерпретація факторів написання матеріалу, зокрема комунікативної мети

• Аналіз мікротеми в системі інтерпретованих факторів

• Визначення причин, що послаблюють актуальність теми або роблять усі мікротеми неактуальними.

Аналіз розкриття теми(фактологічний аналіз + композиційно-архітектонічний аналіз

Мета аналізу: правильно визначити фактологічну систему твору (вона відносна, неоднозначна)

Предмет аналізу: Системно-структурна поняттєва організація, що включає визначення поняттєвої повноти, обсягу теми, зв’язків між поняттями, що становлять основу теми.

Для визначення системно-структурної поняттєвої організації теми обирають логіко-психологічний аспект(авторську логіку), зумовлений комунікативно-мовленнєвими факторами (мотиваційно-цільова, смислова сфера автора, соціальна ситуація).

Структура аналізу розкриття теми:

• Окреслити фактологічну систему матеріалу, встановлюючи логічні зв’язки між фактами і аналізуючи логіку цих зв’язків, а саме:

А) чи не порушуються логічні зв’язки між тезою і її аргументами

Б) чи випливає логічно висновок з фактів

В) чи задовільна композиція й архітектоніка подання фактів

- Дати оцінку фактичному матеріалові:

А) з погляду його достатності для розкриття теми

Б) з погляду його якості.