Різун додає свої правила:

1. Не починати правку з виправлення правописних і мовних помилок.

2. Починати правку з актуалізації теми, визначивши перед цим актуальну комунікативну мету.

3. Визначити тематичний обсяг фактичного матеріалу.

4. Залишати для розкриття теми тільки якісні факти.

5. Скоригувати композицію подачі фактичного матеріалу згідно з комунікативною метою.

6. Обирати найкращі архітектонічні форми вираження теми.

7. Тільки після цього зробити правописну й мовну правку з погляду літературної мови.

Класифікації помилок

Загальна класифікація помилок З. Партика:

• інформаційні (у контекстній, реципієнтській, суспільній інформації, помилки, пов’язані з кількістю інформації в інформаційній одиниці повідомлення);

• модальні (хибне відношення до дійсності повідомлення – наприклад, коли видають наукову гіпотезу за фактичний стан речей) та фактичні – різновиди модальних: модальністю тверджень є реальність, проте ці висловлювання – хибні;

• темпоральні (відхилення часу), локальні (відхил. місця), ситуативні (відхил. ситуації); семіотичні (вживання слів у неправильному значенні; слів, що у сприйнятті реципієнта викликають інший образ, аніж у автора повідомлення);

• тезаурусні (у повідомленні вжито слова, яких немає в тезаурусах реципієнтів);

• сприйняттєві;

• атенційні (є наслідком порушення контактної функції мови й переключання уваги реципієнтів на інші об’єкти);

• копіювальні (спотворення) – виникають, коли, наприклад, авторський оригінал передруковують у ЗМІ після редагування.

• нормативні (відхилення у повідомленні від конкретних норм, встановлених суспільством, державою).

Класифікація Т. Бондаренко:

Орфографічні

• власне орфографічні помилки — неправильні варіанти написання/набору слів, що засвідчують порушення орфографічного правила і для яких альтернативно існує мовна одиниця, написання якої встановлюється орфографічною нормою;

• невласне орфографічні помилки — спотворюють значення лінгвоодиниці, але не фіксують порушення орфографічної норми.

Морфологічні

Лексичні

• семантично модифіковані лексеми — слово, що частково або повністю втратило свою концептуальність, системність, семантику і набуло властивостей, що нормативно йому не притаманні;

• плеоназми — введення у мовну тканину висловлювання зайвих, надлишкових слів, які структурно обтяжують фразу, оскільки є семантично порожніми;

• помилки, зумовлені нерозрізненням значень паронімів;

• сплутування семантики міжмовних омонімів;

• росіянізми та інтерферми (лінгвоодиниці, утворені шляхом буквального перекладу з урахуванням фонетико-вимовних норм мови, що зазнає впливу)

Синтаксичні

• ненормативне вживання прийменників у сфері синтаксичних одиниць-конструкцій;

• ненормативного узгодження присудка з підметом;

• порушення норм керування;

• анормативи, пов’язані з неправильним утворенням ряду однорідних членів речення;

• ненормативна побудова відокремлених обставин;

• порушення відповідності займенникових еквівалентів замінюваним словам;

• неправильна побудова складнопідрядного речення.

Словотвірні

Синкретичні – це такі анормативи, що відзначаються синтезом в одній ненормативній одиниці ознак порушення різних мовних норм.