3. Зміст поняття “стратегія ризик - менеджменту”, основні правила стратегії ризик-менеджменту

Поняття “стратегія” походить від грецького strategia = stratos -вісько + ago – веду і являє собою мистецтво планування, керівництва яке ґрунтується на вірних та далекоглядних прогнозах.

Стратегія ризик-менеджменту – це мистецтво управління ризиком у невизначеній господарській ситуації, яке ґрунтується на прогнозуванні ризику та використанні прийомів його зниження.

Економічний ризик підприємства обумовлений активністю фірми — чим вона більша, тим більшою є можливість віникнення тих або інших проблем. Можна віділити три стратегії поведінки підприємства, з точки зору їх потенційної ризикованості.

Консервативна стратегія передбачає збереження того, що вже створено, відмову від розширення бізнесу, якої б то не було експансії на ринку.

Помірно-агресивна стратегія — то або інше поєднання збереження з прагненням до захоплення часток ринку, збільшенню прибутку і т.ін. При цьому використовуються законні способи боротьби з конкурентами.

Агресивна стратегія — концентрація на захопленні часток ринку, швидкому рості активів і капіталу, в тому числі з використанням напівзаконних способів.

Кожній з вищеперерахованих стратегій характерні певні ризики, якими необхідно управляти.

Виділяють декілька варіантів стратегій підприємства – стратегій ризик-менеджменту і декілька їх класифікаційних ознак.

Перша ознака - відповідно до загальної стратегії підприємницької поведінки підприємства:

- перший варіант – стратегія уникнення ризику. Фактично ця стратегія передбачає стагнацію бізнесу, тому, що в такому випадку проблематичним стає можливість одержання прибутку, в чому і полягає сутність економічної діяльності підприємства.

- другий варіант - стратегія прийняття ризику. Ця стратегія передбачає те, що підприємство свідомо йде на ризик і займається бізнесом до тих пір, поки збитки від наслідків які наступили після ризиків не призведуть до невідновних втрат. Даний варіант також не є оптимальним через те, що можливий кінцевий результат – від,ємний прибуток - не співпадає з метою бізнесу. Очевидно, що основні прорахунки в даному випадку - відсутність відповідного аналізу стану ринку і його динаміки, факторів ризику і гнучкого реагіування на умови, що змінилися. Стратегія прийняття ризику використовується досить часто.

- третий варіант – стратегія управління ризиком, тобто його виявлення і оцінка, а також розробка і впровадження заходів щодо його мінімізації. Це найменш рідко (у свідомому вигляді, т.т. з фіксацією робіт і їх етапів щодо оцінки мождивих ризиків, розробки відповідних планів і дій і т.ін.) стратегія поведінки в бізнесі, що застосовуєма сьогоднішнім українским підприємцем.

Друга ознака - з точки зору методу розробки стратегій управління ризиками:

індуктивна — збір, систематизація і узагальнення фактів і на підставі цього прийняття рішень;

дедуктивна — висунення гіпотез, які потім співставляються з фактами і розробляються заходи щодо претворенню в практику висунутої гіпотези;

позитивна — коли вивчається те, що існує, вивчається попередній досвід і досвід інших і виходячи з цього обирається оптимальний варіант рішень;

нормативна — відображає суб,єктивні уявлення щодо того, що повинно бути і обирається варіант рішення у відповідності з чітко встановленими правилами і нормами.

інтуїтивна – стратегія, яка побудована на “відчутті” підприємцем ризику, на його здатності безпосередньо, раптово, без логічного обдумування та усвідомлення знаходити вірне вирішення проблеми

інсайтна - стратегія, яка побудована на “відчутті” підприємцем ризику, на його здатності безпосередньо, раптово але усвідомлено знаходити вірне вирішення проблеми