Базисні умови постачання

Доставка товару з однієї країни в іншу зв'язана з витратами, ризиком і здійсненням ряду технічних і адміністративних операцій; усі ці питання торгові партнери вирішують і погоджують у контракті посредсгвом «базисних умов». Під базисними умовами розуміється встановлення в контракті чітких обов'язків партнерів, що зводять до мінімуму непорозуміння і суперечки, щодо наступних трьох аспектів угоди:

1. Хто з них і в якій частині шляху проходження товару здійснює його доставку (і несе відповідні витрати) від місця виготовлення до місця призначення.

2. У який момент транспортування товару ризик його випадкової загибелі переходить від продавця (експортера) до покупця (імпортеру).

3. Хто здійснює митне оформлення проходження товар, через границю. Мається на увазі митна процедура при переході товару через границю в експортованій і імпортованій країні, також сплата митних пошлин, якщо ними обкладається даний товар.

Таким чином, базисні умови визначають обсяг необхідних від партнера послуг по доставці товару і суми транспортних митних витрат , що не може не враховуватися в ціні товару. Ці питання сторони в праві вирішувати за своїм розсудом, але на практиці вони завжди користаються відповідними міжнародними правилами, що пропонують на вибір ряд найбільш розповсюджених варіантів розподілу функцій і витрат гранично чітко формулюють обов'язку сторін. Ці правила викладені в «Міжнародних комерційних умовах» — «Інкотермс-90» (МТП №460). У цьому документі міститься 13 таких умов, призначених для усіх видів транспорту і спеціально для морських перевезень, за допомогою яких транспортується понад 3/4 зовнішньоторговельні вантажі.

Вибираючи ту чи іншу форму постачання необхідно грамотно прораховувати співвідношення витрат на транспортування, собівартість продукції в результаті проведення операції і тісно погоджувати з іншими умовами контракту, особливо з умовою платежів за товар. Для того, щоб найбільш ефективно здійснити зовнішньоекономічну операцію з урахуванням цих умов необхідно виробити схему її проведення і чітко визначити динаміку руху всіх складових угоди з урахуванням многих ризиків і невизначеностей. Це є одним з основних етапів успішного проведення операції і враховується на етапі підготовки комерційної пропозиції.

Найбільш розповсюджена помилка, що зустрічається при визначенні цього пункту контракту та, що підприємці допускають неточність у розподілі переходу ризиків при транспортуванні товару. Тому необхідно точно дотримувати всі правила згідно «Інкотермс-90», де також визначені моменти передачі ризиків при транспортуванні.

Ступінь можливості виникнення ризиків, зв'язаних з умовами постачання досить висока, і може зазнавати великих збитків тому що може спричинити виникнення й інші групи ризиків.

Валютні і фінансові умови платежів

Валютні і фінансові умови є важливою і невід'ємною частиною контрактів і мають на меті забезпечити своєчасність і високу ефективність проведених ними експортно-імпортних операцій. Від належного визначення цих умов у контракті залежить надійність і якнайшвидше здійснення розрахунків, можливість уникнути фінансових утрат, пов'язаних з ризиками коливання валютних курсів, процентних банківських ставок, інфляції і ліквідності вкладених матеріальних коштів, а також з особливостями оподатковування при проведенні ЗЕД. Особливо велике значення валютно-фінансових умов в угодах, пов'язаних з наданням довгострокових кредитів (лізингові операції), що пов,язано з непередбачуваністю валютних курсів і може привести до великих втрат.

Під валютними умовами розуміється :валюта і спосіб визначення ціни; валюта платежу; встановлення курсу перерахування, коли ціни і валюта платежу не збігаються; різного роду захисні застереження, що попереджають втрати в зв'язку зі зміною валютного курсу або падінням купівельної спроможності валют, що використовуються у розрахунках.

Фінансові умови розрахунків передбачають: види або умови розрахунків; форми розрахунків; захисні заходи, що забезпечують надійність і своєчасність здійснення платежів; засоби платежу, що застосовуютьсяі в розрахунках.

На вибір конкретних валютно-фінансових умов розрахунку, впливає ряд факторів різного характеру Вони залежать від стану світової валютної системи, положення експортерів і імпортерів на даному ринку, умови реалізації даної група товарів на світовому ринку, фінансового положення і ділової. активності фірми-контрагента, довірчих відносин, що склалися, перспектив розвитку ділових контактів з даною фірмою, і інші.

Щоб уникнути можливих ризиків втрат необхідно дуже серйозно поставитися до підготовки валютно-фінансових умов, щоб забезпечити найбільш вигідні для себе умови.

Валютний ризик має два основних аспекти: ризик вибору валюти (наприклад, якщо одна з обраних для фінансових операцій видів твердих валют починає утрачати свою реальну вартість у зв'язку з посиленням інфляційних процесів у своїй країні) і ризик коливання курсу валюти, що породжує фінансові втрати при експортно-імпортних операціях (при зниженні курсу валюти ці втрати несуть експортери, а при його підвищенні - імпортери продукції). Щоб уникнути подібних втрат є необхідність у контракті застосовувати захисні застереження, що передбачають перерахування суми платежу в певній валюті при зміні її курсу щодо іншої. Коли експортними угодами вітчизняних організацій не передбачено надання кредиту (відстрочок платежу), а отримана валюта відразу ж використовується на придбання потрібного товару, включення в контракти будь-яких захисних заходів є недоцільним.

У практиці застосовуються наступні види застережень: валютне застереження; мультивалютне застереження; товарообмінні (бартерні) угоди.

Валютний ризик тісно пов'язаний із відсотковим ризиком. Вони мають багато загального: обоє включають елементи ціни і вартості, а отже майбутніх доходів або збитків. Відсотковий ризик - це можливість втрати в результаті непередбачених, несприятливих змін ставок і значного зменшення маржі, зведення її до нуля. Фактори "ціни" обох ризиків ідентичні - це попит та пропозиція на іноземну валюту, що сильно залежать від внутрішньої і зовнішньої грошової політики.

В умовах високих темпів інфляції виділяється самостійний вид фінансових ризиків — інфляційний. Цей ризик характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі грошових активів), а також очікуваних доходів і прибутку підприємства в зв'язку з ростом інфляції. Тому що цей вид ризику в сучасних умовах носить постійний характер, супроводжує практично усі фінансові операції підприємства, у фінансовому менеджменті йому приділяється особлива увага.

Найважливішим моментом завершення зовнішньоекономічної угоди є оптимальний вибір форми платежу за контрактом. Можливість застосування тих чи інших видів і форм міжнародних розрахунків може визначатися в міждержавних договорах, а також передбачатися в міжбанківські угоди вітчизняних банків з іноземними.