3. Інтеграція ризик-менеджменту

Для усвідомлення і управління ризиками в їх взаємосв,язку ідентифікація і оцінка різних ризиків повинна проводитися комплексно. Аналіз ризиків здійснюється на достатньо високому рівні, щоб оцінити ризики організації в цілому. Це дає впевненість в тому, що ризик-менеджмент охоплює організацію цілком, а взаємозв,язок між різними видами ризиків і їх спільний вплив на компанію усвідомлюється і враховується при прийнятті всих стратегічних та тактичних рішень.

4. Відповідальність бізнес-підрозділів

Бізнес-підрозділи повинні відповідати за управління ризиками, які пов,язані з їх безпосередньою діяльністью, в межах, визначених відповідно до загальноорганізаційної політики ризик-менеджменту. Вони також несуть відповідальність за будь-які результати прийняття тих або інших рішень, розробляючи відповідні інструменти управління ризиками. Такий підхід примушує осіб, які приймають рішення, повністю усвідомлювати пов’язані з цими рішеннями ризики і коригувати розрахунок очікуваних прибутків з урахуванням ризиків.

5. Оцінка/ранжування ризику

Повинна проводитися періодична оцінка ризиків якісними, а де це можливо, і кількісними методами. Використовуючи просту мову, вона дає керівництву уявлення про кількість і природу ризиків, що виникають і дозволяє приймати рішення і розподіляти ресурси на основі найбільш повної і всебічної інформації. Управління ризиками таким чином стає кваліфікованим і ефективним.

6. Незалежна експертиза

Методи і результати оцінки ризиків повинні бути перевірені за допомогою незалежних експертів, які володіють достатніми ресурсами, кваліфікацією і досвідом, щоб визначити ефективність механізмів оцінки і управління ризиками і дати необхідні рекомендації. Це забезпечує об,єктивний підхід до оцінки і моніторингу ризиків.

7. Планування для непередбачених ситуацій

Повинні бути розроблені адекватні інструменти і політика управління ризиками в нестандартних і кризових ситуаціях. Це дозволяє компанії ефективно і своєчасно реагувати на непередбачений вплив негативних факторів.

Вище розглянуті правила управління ризиками покладені в основу створення відповідної системи управління ризиками на підприємстві – ризик-менеджменту.

Лекція 6-7. Ризик-менеджмент як система управління ризиком і особливості її застосування в процесі управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності

1. Ризик-менеджмент як система: суб’єкт і об’єкт, функції ризик-менеджменту

2. Організація ризик-менеджменту, основні правила ризик-менеджменту та умови їх реалізації

3. Зміст поняття “стратегія ризик - менеджменту”, основні правила стратегії ризик-менеджменту

4. Тактика ризик-менеджменту

1. Ризик-менеджмент як система: суб’єкт і об’єкт, функції ризик-менеджменту

Одним з правил управління ризиками вказано на необхідність створення спеціального механізму управління ризиками - ризик-менеджменту та його інфраструктури. Разом це представляє з себе систему управління ризиками. Існують різні методи впливу на ступінь та розмір ризику. Найчастіше, такий вплив здійснюється за допомогою особливої стратегії та відповідних прийомів фінансового менеджменту. У сукупності стратегія та прийоми утворюють своєрідний механізм управління ризиком – ризик-менеджмент.

В основі ризик-менеджменту покладено організацію робіт по зниженню ступеню ризику, мистецтво одержання та збільшення доходу у невизначеній господарській ситуації.

Таким чином, ризик-менеджмент – поняття дуже широке, яке охоплює різні проблеми пов,язані практично з усіма напрямами і аспектами управління. Головні задачі менеджера в даній галузі загальновідомі: знайти область підвищеного ризику, оцінити ступінь ризику, розробити і прийняти заходи, які попереджають ризик, у випадку збитків, прийняти міри до оптимального їх покриття, аналізу і попередження ризику.

Ризик-менеджмент – являє собою систему управління ризиком і економічними, а найчастіше фінансовими, відносинами, які виникають в процесі цього управління, це система оцінки ризику, управління ризиком і фінансовими відносинами, які виникають в процесі бізнесу.

Ризик-менеджмент як система управління складається з двох підсистем: керуючої (суб,єкта) та керованої (об,єкта). Схематично це відображено на рисунку 5.

Рис.5. Структурна схема ризик-менеджменту

Кінцева мета ризик-менеджменту полягає в одержанні найбільшого прибутку при оптимальному, прийнятному для підприємця співвідношенні прибутку та ризику.

Суб’єкт управління в ризик-менеджменті – це спеціальна група людей об,єднана у відділ або окремі функціональні виконавці (фінансовий менеджер, менеджер по ризиках, спеціаліст по страхуванню, аквізитор, актуарій, андеррайтер і інші), які через різні заходи та методи управлінського впливу здійснюють цілеспрямоване функціонування об’єкту управління.

Розрізняють два типи функцій ризик-менеджменту – функції об’єкта управління та функції суб’єкта управління (Рис.6.).

Рис.6.Функції ризик-менеджменту

Характеристика загальних функцій суб’єкту управління представлена у таблиці 4.

Функція суб’єкту управління ризик-менеджменту “організація” передбачає визначення органу управління ризиком на господарюючому суб’єкті.

Органами управління ризиком можуть бути: фінансовий менеджер, менеджер по ризику або відповідний апарат управління – відділи, сектори, які є структурними підрозділами фінансової служби господарюючого об’єкту.

Таблиця 4. Характеристика функцій суб’єкту управління в ризик-менеджменті

№№	Функція	Характеристика
1.	Прогнозування	Розробка на перспективу змін фінансового стану об’єкту у цілому та його різних частин. Це передбачення певної події
2.	Організація	Об’єднання людей, які спільно реалізують програму ризикового вкладення капіталу на ґрунті певних правил та процедур, до яких належить: створення органів управління, побудова структури апарату управління, встановлення взаємозв’язків між управлінськими підрозділами, розробка норм, нормативів, методик і т.ін.
3.	Регулюван-ня	Вплив на об’єкт управління через який досягається стан стабільності цього об’єкта у випадку відхилення від заданих параметрів. Охоплює як правило поточні заходи по усуненню відхилень що виникли.
4.	Координат-ція	Забезпечує єдність відносин об’єкту управління, суб’єкту управління, апарату управління та окремого працівника.
5.	Стимулю-вання	Мотивування фінансових менеджерів та інших спеціалістів, які зацікавлені у результатах своєї праці
6.	Контроль	Перевірка організації роботи по зниженню ступеня ризику та аналіз результатів заходів по зниженню ступеню ризику