- •Розділ 1. Підприємство і фактор ризику Лекція 1. Поняття та сутність ризику, його місце у загальній системі менеджменту підприємства
- •Еволюція науки про ризик і її сучасний стан. Місце курсу „Управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності” в навчальних планах по підготовці фахівців з менеджменту
- •Ризик в умовах централізованого та ринкового управління економікою, наслідки ігнорування ризиків
- •Загальний огляд понять ризику та особливості їх формування
- •Зовнішні та внутрішні чинники ризику
- •Чинники ризику прямої дії
- •Чинники ризику непрямої дії
- •Лекція 2. Класифікація та характеристика ризиків, притаманних діяльності сучасних організацій
- •Підходи до класифікації ризиків організацій
- •Базова класифікація ризиків підприємств
- •Загальна характеристика ризиків підприємства (економічних ризиків)
- •А) Ризик непотрібності виробленої продукції
- •Б) Ризик посилення конкуренції
- •В) Ризик виникнення непередбачених витрат і зниження доходів
- •Загальна характеристика управлінських (організаційних) ризиків підприємства
- •Розділ 2. Ризик в зовнішньоекономічній діяльності підприємства Лекція 3. Класифікація та причини виникнення ризиків зовнішньоекономічної діяльності
- •Проблеми виникнення ризиків зовнішньоекономічнї діяльності підприємства
- •Джерела та причини виникнення ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.
- •3. Класифікаційна структура ризиків при проведенні зовнішньоекономічних операцій
- •Лекція 4. Характеристика основних видів ризиків зовнішньоекономічної діяльності
- •Країнові ризики
- •Ризики вибору та надійності партнера
- •Маркетингові ризики (інформаційні, інноваційні, галузеві)
- •Інформаційний ризик
- •Галузевий ризик
- •Інноваційний ризик
- •Комерційні ризики в зовнішньоекономічній діяльності
- •Ризики пов’язані з процесом митного оформлення
- •Помилки умов зовнішньоекономічного контракту які призводять до появи ризиків.
- •Предмет контракту
- •Умова кількості товару
- •Умова якості товару
- •Упакування і маркірування товару
- •Умова ціни товару
- •Базисні умови постачання
- •Валютні і фінансові умови платежів
- •Умови визначення форс-мажорних обставин
- •Припинення контракту внаслідок порушення його умов і відповідальність. Відшкодування збитків, неустойки і штрафи
- •Арбітраж
- •Розділ 3. Процес та система управління ризиком і особливості їх прояву в управлінні ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства Лекція 5. Загальні підходи до процесу управління ризиком
- •Підходи до управління ризиком
- •Процес управління ризиком та характеристика його основних етапів
- •Основні правила управління ризиком та особливості їх застосування в практичній діяльності підприємства
- •Відповідальність вищого керівництва організації
- •Наявність загальної політичної лінії і інфраструктури ризик-менеджменту
- •Інтеграція ризик-менеджменту
- •Відповідальність бізнес-підрозділів
- •Оцінка/ранжування ризику
- •Незалежна експертиза
- •Планування для непередбачених ситуацій
- •Лекція 6-7. Ризик-менеджмент як система управління ризиком і особливості її застосування в процесі управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності
- •Ризик-менеджмент як система: суб’єкт і об’єкт, функції ризик-менеджменту
- •Організація ризик-менеджменту, основні правила ризик-менеджменту та умови їх реалізації
- •Основні правила ризик-менеджменту:
- •Зміст поняття “стратегія ризик - менеджменту”, основні правила стратегії ризик-менеджменту
- •Основні правила стратегії ризик-менеджменту
- •Тактика ризик-менеджменту
- •Розділ 4. Методичний інструментарій аналізу та оцінки ризику підприємства Лекція 8-9. Загальні підходи до аналізу та оцінки ризику підприємства ризику
- •Структура процесу аналізу ризику
- •Якісна та кількісна оцінка ризику
- •Види можливих втрат підприємства та їх оцінка
- •4. Зони ризику
- •Умови вибору та характеристика методів кількісної оцінки та аналізу ризику
- •Особливості аналізу та оцінка ризиків на етапі проведення переговорів щодо укладання контрактові на здійснення зовнішньоекономічної операції
- •Особливості страхування ризиків зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Характеристика програмних можливостей щодо аналізу та розрахунку ризиків зовнішньоекономічних операцій
- •Перелік літератури основна
Арбітраж
У контракті повинний бути встановлений порядок вирішення непорозумінь які можуть виникнути між сторонами і не можуть бути урегульовані звичайними шляхом Сторони завжди повинні прагнути до мирного вирішення суперечок, однак при не досягненні мирного рішення вони прибігають до арбітражу або суду. Спірні рішення можуть розглядатися в порядку третейського суду або арбітражу. Чинні багатобічні конвенції з питань арбітражу (Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 м і Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р.), безперечно поширюється на більшість видів контрактних відносин. Місцем вирішення суперечок може бути обрана третя країна по розсуду сторін контракту (Швеція-Стокгольм, Франція-Париж, Швейцарія-Цюріх) або місце розташування відповідача або прецеденту.
Хотілося б відзначити, що значно знизити ризик по невиконанню зобов'язань за контрактом партнером допомагає знання міжнародного приватного права. Для успішного проведення зовнішньоекономічної діяльності необхідне знання основних конвенцій і законів, що регулюють міжнародну торгівлю і питання міжнародного арбітражу
Найважливішим міжнародним документом виступає Віденська конвенція ООН 1980 р. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, що набрала сили 1 січня 1988 р.
У 1974 р. на конференції в Нью-Йорку була прийнята Конвенція про задавнення позову в міжнародній купівлі-продажу товарів. У 1980р. конвенція була доповнена протоколом, який вніс у неї виправлення і зміни відповідно до Віденської конвенції 1980 р. І конвенція 1974 р., і додатковий протокол до неї вступили в силу із серпня 1988 р.
На конференції в Гамбурзі в 1978 р. була прийнята Гамбургом конвенція ООН про морське перевезення вантажів, що одержала назву "Гамбурзькі правила", набрала сили з 1 листопада 1992 м (80% усіх зовнішньоторговельних вантажів перевозяться морськими повідомленнями. Через деякі спірні моменти великі розвинені країни не оформили своєї участі в ній, тому Гамбурзькі правила набрали сили за рахунок ратифікаций країн, що розвиваються.
Під егідою ООН була розроблена і прийнята в 1958 р. Нью-Йоркська конвенція Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень. Величезне значення цієї конвенції виразилося в тім, що на сьогоднішній день її учасниками стали понад 100 держав, таким чином, можна сказати, що вже склалася універсальна багатобічна система взаємного визнання і виконання арбітражних рішень, винесених на території іншої держави.
Для українських підприємців доцільніше як арбітражний суд вибирати Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України в місті Києві. Найбільш розповсюдженими помилками при визначенні умов арбітражу є неправильна або неповна назва арбітражного суду й адреси його місця перебування, що буде розглядати справу і неправильна вказівка застосовуваного права при розгляді справ (наприклад, у контракті вказують, що позов розглядає Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України в місті Києві . застосовується право Бразилії). Дані помилки призводять до того, що в першому випадку відповідач відмовляється розглядати справу, мотивуючи помилку в назві, як відсутність даного судового органа, а в другому випадку ускладнення в розгляді справи збільшення витрат і тимчасові затримки можуть привести до її закриття. Ступінь можливість виникнення подібних ризиків у практиці дуже велика. Своєчасне звертання в арбітражний суд сприяє запобіганню збитків.