§ 52. Фразеологічні словники говірок

"Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Сло­ваччини" (1990), укладений Н. Вархол та А. Івченком, включив матеріал з 58 населених пунктів, архівних матеріалів з фондів Свид-ницького музею української культури і збірника Юрія Цигри та Іллі Легдана "Народ скаже — як зав'яже" (1964). Фразеологізм тлума­читься переважно на перший іменник ФО, причому відсилання зроблені на всі іменники кожного вислову.

Автор передмови В. Мокієнко образно зазначив, що з генетич­ного погляду фразеологія лемківських говірок "уявляє з себе досить багатошаровий пиріг, замішаний, безсумнівно, на добротному сло­в'янському тісті". Значна спільнослов'янська або власне українська основа виявляється як в образному мотивуванні, так і в структурно-семантичному типі: як бы вилами по воді написане было "сумнівно, чи здійсниться", вуз без дьіииія "вільна людина" (власне, "віз без дишля"), лем вуха стырчать кому "дуже худий", як бы горох на цькіну метати "даремно, безрезультатно говорити" (пор. горохом об стінку).

Виокремимо розмаїття фразеологічних синонімів, наприклад, на позначення понять "ніколи": коли вёръба ябко зродить, коли вода догдры са оберне, коли горі Руськым вода потече, коли са вгору вода вбёрне, як вода горі потешье, як вода горі селом потече, як піде вода горі верхом (груном), як горі ярком вода піде, як ся вода горі Ґавайом оберне, коли на долоні волос выросте, як на моїй рукі вёръба выросне, як море вьісхне, як іия камінь у воді оберне; "дуже злий": едко бы выбрав кому, злый як вот, злый як польска вош, пся зарва, злый як шаркань (шарканъ — "дракон, змій"), злый як юс {юс — "нечистий дух").

Особливу увагу укладачі приділили постійним порівнянням, які засвідчують широкий діапазон культурно-національних "опор-кон-цептів" лемківських говірок: як єс тягал по бережку дерев 'яного коника "був у дитячому віці", знати як біблію "дуже добре знати", здоровый як бук "цілком здоровий", як кебы віз тягал "дуже повіль­но говорити", битый як вовк на свадьбі "сильно побитий". Досить широкі гнізда лемківських фразеологізмів групуються навколо со-

423

Розділу

матизмів — нога (дати ногам знати, стдїт як пес о п 'яту ногу, на єднуй нозі ледве стояти "дуже тісно" та ін. — усього 37 ФО); явищ природи — вітер (вітор задує та впаде "дуже слабкий, хвороб­ливий", як вітор піти "дуже швидко піти — усього 17 ФО), зооні-мів — коза (де козы кувуть "дуже далеко", правда як у козы (жабы) хвоста — усього 14 ФО).

Завершується праця "Словничком малозрозумілих слів" (валал -— село, водпуст — проща, джад — жебрак та ін.).

Зразок розміщення й розробки статей:

Рівне

Як Михайко з Рівного. Див. Михайко.

Ріг

Брати як баран на рогы. Див. Баран.

Рогы роснут кому. Дуже заклопотаний (Кур.).

Як в рогу. Дуже темно (Св.).

Диференціальний "Фразеологічний словник східнослобо-жанських і степових говірок Донбасу" (2002) постав як виправле­не й розширене видання попередніх фразеографічних зібрань: "Ма­теріалів до фразеологічного словника східнослобожанських і степо­вих говірок Донбасу" (1993) і "Фразеологічного словника східно-слобожанських і степових говірок Донбасу" (1997) В. Ужченка, "Фразеологічного словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу" (2000) В. Ужченка та Д. Ужченка і є їх своєрідним про­довженням. Видання 2002 р. охоплює вирази, пов'язані з традицій­ним побутом, різними видами господарської діяльності, звичаями, віруваннями, обрядами, науково-технічним прогресом, живим мов­ленням сіл, селищ і великих промислових міст і усього налічує 4727 реєстрових одиниць.

До реєстру словника входять вирази: 1) які не фіксуються лек-сико-фразеографічними працями літературної мови: змінити ков­басу на сало "здійснити невигідний обмін", кільце в ніздрі задівати (кому) "утихомирювати кого"; 2) відрізняються від фіксованих у нормативних працях ФО семантичною структурою чи формальни­ми ознаками, як-от: вирази з діалектними словами (земляний покли­кав (кого) "хто-небудь помер", земляний — "добрий або злий дух, що живе в землі"); вирази, які компонентним складом відрізняють­ся від нормативних (який комар укусив (кого) "про того, хто розсер­дився невідомо чого" пор. літ. яка муха вкусила (кого); білої кобили

424

Українська фразеографія

сон "нісенітниця", пор. літ. сон рябої кобили); вирази з іншою порів­няно з літературною мовою семантикою або з іншим обсягом се­мантики (бикам хвости крутити "відповідь на запитання "куди йдеш?", коли не хочуть признаватися", або "байдикувати"; пор. літ. "виконувати примітивну, часто брудну, непрестижну роботу").

Статті розробляються за алфавітом стрижневих компонентів й одночасно за стрижневим принципом: вирази вводяться й тлума­чаться на перший іменник, а в разі його відсутності — на слова ін­ших частин мови в такому порядку: прикметник, дієслово, займен­ник, числівник, прислівник. ФО, отже, групуються в окремі гнізда навколо стрижневого слова.

Структура статті включає: реєстрову одиницю (вона подається у вихідній формі); елементи граматичної та стилістичної характе­ристики; словникову дефініцію; за потреби — ілюстративну части­ну (найчастіше речення); перелік пунктів поширення ФО; історико-етимологічну довідку. Автори вдаються до порівняно нового при­йому пояснення затемнених висловів — дослівної мотивації в ін­терпретації інформаторів. Широко застосовується система позна­чок, які вказують на сферу вживання, хронологію (заст.), поширен­ня виразу (рідко; про це свідчить і кількість населених пунктів, указаних у статті); стилістичну характеристику (зневажл., лайл. і т. ін.); сферу первісного функціонування (особливо гірн.). На відмі­ну від інших, у цьому словнику часто подаються історико-етимоло-гічні довідки, які можна використати як матеріал для етимологізу­вання ареальних фразеологічних одиниць. Список населених пунк­тів доповнюється списком найактивніших інформаторів.

Зразок розміщення й розробки статей:

БОРЩ Борщ (борщі) помішати. Виявити пропажу курки, кач­ки і т. ін. Білов, Лисич, Сват, Старб. • В основі виразу — побутовий факт перевірки борщів у сусідів, яких підозрюють у крадіжці.

Борщ сімнадцятого году, ірон. Несвіжа страва. Кр, Кррч, Тор.

Гадити в борщ. Бути невдячним. Бар, Ка, Хв.

І борщ жиром запливе. Дуже довго щось робити. Лисич.

*У борщі вуха мочити. Не хотіти їсти. Луган. (Знак * указує авторство статті Д. Ужченка).

Диференціальний "Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини" (2001) В. Чабаненка уміщує близько 3000 фра­зеологічних зрощень, єдностей, сполучень та "інших фразеологізо-

425

Розділу

ваних висловів", зібраних протягом 1952—1998 pp. у Дніпропет­ровській, Запорізькій і Херсонській областях, і доповнений висло­вами з фольклорно-етнографічних та діалектологічних записів І. Манжури, Я. Новицького, Д. Яворницького, І. Бесараба, О. Кури­ло та ін. Реєстр словника становлять насамперед розмовно-про­сторічні ареальні фразеологізми, як-от: теленькать язиком "базі­кати", тіки кавкнуть "пропасти, здохнути" та ін. Особливо розга­лужені синонімічні ряди на означення понять "товстий" {пояс не сходиться, смальцю за шию налили), "байдикувати" {піти на хутір бабочок ловить, терти шандуру), а також понять "дурний", "п'яний", "збожеволіти" тощо. Значну частину реєстру складають рибальські вислови: іти кдйлом "іти косяком", цідить воду "безре­зультатно рибалити", піймать циганку "нічого не піймати". АФО подаються у вихідних формах і включають 1) реєстрову одиницю, 2) елементи граматичної характеристики (дуже рідко), 3) словнико­ву дефініцію, 4) текстові ілюстрації, 5) місце запису або джерела. Зрідка подається історико-етимологічна довідка. Розробляючи стат­ті, автор намагався зберегти діалектні фонетичні, морфологічні, словотворчі та лексичні особливості усталених висловів і текстових уривків-ілюстрацій {аж курі сміються, вола б здів (зділа), врёмня своє бере).

Завершують словник додатки, які включають "Каламбури й ні­сенітниці", "Діалогічні каламбури і дотепи", "Тости" тощо. Фразео­логічні звороти наводяться в алфавітному порядку, а це дещо утруд­нює користування словником, якщо зважати на варіантність фразео­логізмів і переважно вільний порядок компонентів¹.

Зразок розміщення й розробки статей:

аби лиш кавйчка — тільки б для звіту // Шо ти думаєш, шо йому справді ця книжка треба? Та йому вона аби лиш кавйчка. Ото й усе... (Княз.).

або дай, або вирве — про нахабну, дуже настирливу людину, що в своїх домаганнях не гребує ніякими засобами // Хіба ти не знаєш Миколи? То там такий, шо або дай, або вирве! Лучче не спорь із ним (Ол.).

Словник "Красне слово—як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних терп-

¹ Детальніше див. рецензію: [291]. 426

Українська фразеографія

торій" (2003) Г. Доброльожі містить 8 тис. порівнянь, переважно двочленної будови {пустий як бочка), однак зустрічаються й одно­членні структури (порівняльний сполучник + об'єкт порівняння), хоч можлива й експлікація образу. Тоді структура постійного порів­няння ускладнюється {палке кохання як негода: минає швидко). Зви­чайно на один суб'єкт нанизується декілька об'єктів порівняння: знає: все як старий, як облупленого, як свої старі чоботи, як свою кишеню, як свою руку. Словник побудований за ідеографічним прин­ципом. За тематикою постійні порівняння розподілені між оди­надцятьма розділами. Серед них порівняння на позначення: 1) ін­телектуальних здібностей людини {розумний: кмітлий як куниця, як сон; пильний як кіт, як око); 2) моральних якостей людини {брех­ливий: бреше як Антон на рибалці, як воду п 'є; чесний: душа мов безхмарне небо, мов пісня); 3) рис характеру людини {байдужий: говорити як воду товкти, як до пня, як до стовпа; холодний як день осінній, як жаба, як лід); 4) емоційного стану людини {веселий: ве­селий як весна, як весьолуха, як ясочка; сумний: ходить як душа без тіла, як чоловіка згубив); 5) естетичних якостей людини (чистий: прозорий як скло, як сльоза); 6) фізичних ознак людини {блідий: бі­лий як день, як із молока вилитий); 7) фортунальної сфери в житті людини {невдача: б'ється як золота рибка, як карась в очереті); 8) суспільних та родинних стосунків між людьми {бідний: голий як бич, як бідний стіл; самотній: живе як вовкулака, як кажан у дуп­лі); 9) фізіологічних потреб та властивостей людини (їсти: голод­ний як вовк, як зроду-віку не їв); 10) динамічних та статичних ознак людини (ходити: би корова по льоду, би малює; стояти: стоїть наче ноги вкопав у землю, як лома ковтнув); 11) абстрактних понять (багато: яку решеті дірок, як у рукавиці).

Перші десять розділів виразно засвідчують антропологічний ха­рактер постійних порівнянь, а всі разом — домінанту пейоративних компаративізмів. У межах розділу порівняння розміщуються за ал­фавітом. Кожне з них паспортизоване одним населеним пунктом. Нерідко в середині розділу виділені внутрішні тематично-антоніміч­ні пари: "брехливий" — "чесний", "ворожий" — "дружний". Завер­шує це зібрання "Словник незрозумілих слів" (ахламон — неохай­на людина, бабузно — стара жінка тощо).

Зразок розміщення й розробки статей:

ледачий, недбалий

427

Розділ 17

працює як ворон рахує (Жт Жт) як в павутинні та моховинні (Ан Жт) як мавпа над газетою (Кс Жт) як на дощі горить (Ан Жт) як попів наймит (Лб Жт).