§ 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів

Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО п 'ята колона, входити в плоть і [в] кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразео­логізми ні в казці сказать ні пером описать, стрільці-молодці влас­тиві фольклорному мовленню, напхати пельку — просторічному. Усі названі групи протиставляються розмовним фразеологізмам, яких абсолютна більшість (відбивати охоту, хоч лопатою горни, не з дурного десятка). По-друге, стилістично забарвленими назива­ються і ФО, які перебувають за межами літературної норми, напри­клад просторічні, жаргонні. Останні особливо помітно активізува­лися в кінці XX ст.: молодіжне іронічне дуля з рота "висунутий язик", жаргонізоване розмовне упасти з дуба на кактус "стати дур­нуватим", кримінальне лягти (залягти) на дно "припинити злочин­ну діяльність", бізнесове, кримінальне чорний нал "надприбутки, що не контролюються державою" (наї — гроші готівкою), жаргоні­зоване іронічне в голові міні-бікіні "хтось дурнуватий".

Стилістичне забарвлення ФО найтісніше пов'язане з їх експре­сивністю, емоційністю та оцінністю. Через те, що емоційність та оцінність ФО, як правило, суміщаються з їх експресивністю (багато лінгвістів експресивність вважають навіть категоріальною ознакою фразеологізмів), виправданий і сам термін, винесений у заголовок цього параграфа.

Експресивне (лат. виразне, випукле) забарвлення пов'язане з виражальними особливостями фразеологічної одиниці. Експресив­ність детермінована насамперед "інтенсифікованою напругою" се­мантики ФО, показником якої в дефініції виступають семи типу дуже, надзвичайно, зовсім, повністю: (білий) як сніг "дуже, надзви­чайно (білий)", і в ложці води не спіймаєш "дуже хитрий", як на кі­лочках "дуже занепокоєний", (не знати) ні сном ні духом "зовсім (не знати)", (розсердити) до кінця "зовсім, повністю (розсердити)". Не-мотивованість ФО, незрозумілість окремих компонентів — теж

244

Птилістика і конотація українських фразеологізмів

джерело експресивності (залити сала за шкуру, не до Петра, а до Різдва, ні пуху ні пера). Звичайно їх семантика "злита" з художньо-поетичною, "опрацьованою" узусом формою. Часто це римовані компоненти ФО (було та загуло, з пучок та з ручок, міняти шило на мотовило); ФО із синонімічними компонентами (з вогню та в полум я, всякий і кожний)', з паронімічними компонентами (з скри-пом-рипом, тринди-ринди коржі з маком); ФО з компонентами при-кладкового характеру (ділити хліб-сіль пополам, різати правду-ма-тінку); з антонімічними компонентами (робити добру міну при не­добрій грі, за і проти). Експресивне забарвлення ФО завдячує й компонентам-тавтологізмам (без роду й прароду, мішок мішком); усталеним сполукам з нереальним образом (душа в п 'ятки втекла, проспати царство небесне, ходити по лезу ножа); каламбурам (без ножа різати, без ночі не тутешній). Експресивні фразеологізми характеризують або стан мовця, або його ставлення до висловлю­ваного.

Емоційність пов'язана з функцією передавання настрою, по­чуттів, емоцій, переживань (радість, ненависть, гордість, захоплен­ня, тривога, відраза, переживання, хвилювання, співчуття тощо). Сюди належать, зокрема, ФО з компонентами-концептами широко­го емоційно-смислового діапазону душа і серце, а також контраст­ного чорт: душа болить, аж душа радіє, серце тенькає, серце сти­скається, чорт візьми, грубо чорт (дідько, нечистий) несе (кого). До них належать практично всі вигукові фразеологізми, які нерідко нерозчленовано виражають почуття людини: отака (от така) ло­вись!, оце так штука (штуковина)! "уживаються для вираження здивування, захоплення або радості", хай йому чорт (сім чортів, гаспид), чорт (біс) його візьми, ще (іще) б "тільки так, а не інакше". Виразно емоційні фразеологічні суміщені омоніми (Л. Ройзензон, І. Абрамець), тобто вислови, які поєднують словесні засоби переда­чі душевного стану, дії з назвою міміки чи жестів. Звичайно вони включають соматизми: надувати губи "гніваючись, надавати облич­чю незадоволеного вигляду" (дефініція навіть включає обидва пла­ни — семантичний і жестовий), наморщити лоба, повернутися спи­ною (до кого), тупотіти ногами (на кого).

Оцінність передбачає насамперед схвальну / несхвальну харак­теристику предмета, пор. битий вовк "досвідчений моряк" — вовк в овечій шкурі "лицемірна людина, що приховує злі наміри". До

245

Розділим

схвальних віднесемо ФО гостріш на язик, золоті руки, золота голо-ва, голова на плечах (у кого), розумна (твереза, мудра) голова. І на­впаки, фразеологізми голова з вухами, капустяна (куряча) голова, порожня (пуста) голова становлять корпус несхвальних висловів. Експресивно-оцінні вислови досить чітко поділяються на фразеоло­гізми зі стилістично підвищеним, урочистим звучанням (з відкри­тим забралом, альфа і омега, кинути рукавичку, підняти рукавич­ку) і стилістично зниженим (молоти язиком, теленькати язиком). Високе звучання мають урочисті фразеологізми: нести (класти, ки­дати) на вівтар (чого), приносити (складати) на вівтар (на олтар) (чого, чий, що), відходити у вічність, відходити у небуття "поми­рати", голову схилити (перед чим) "віддавати шану чому", а також поетичні, народно-поетичні, пісенні: живуща і цілюща вода, випи­вати очі, на ясні зорі, на тихі води "в Україну; додому, в рідні краї". Знижений стилістичний план властивий іронічним фразеологізмам: святий та божий, велике цабе, відкривати Америку, зневажливим: дерти горло (горлянку), зіграти в ящик, (знати) як облупленого, ду-теля з 'їсти, фамільярним: дзвонити зубами, дивитися в зуби (кому), заорати носом, грубим: давати зуботичину (кому), гнати у три вирви (кого), вульгарним: якого дідька "чому, з якої причини", / чорт лизне (кого) "хто-небудь пропаде або помре", лайливим: щоб так по правді дихав "уживається для вираження незадоволення". Оцінка пов'язана також із жартом: макітра зварила (в кого), макіт­ра розуму (в кого), в голові подлубати тощо. Образні вирази, якими і є фразеологізми, приховують у собі об'ємну згорнуту інформацію, яка є "специфічним способом відображення й оцінювання осіб, предметів, явищ і ознак, ситуацій, різних стосунків" [128: 230].