§ 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення

Поглиблення досліджень загальномовної та ареальної фразео­логії, розширення сфер використання фразеології (укладання слов­ників, вивчення фразеології з погляду генези, стильове та функціо­нальне розшарування, лінгвогеографія (фразеогеографія), типоло-

157

Розділ9

гічне висвітлення фразеологічних сходжень і розходжень) потребу, ють групового аналізу фразеологізмів, близьких за значенням, внут­рішнім мотивуванням, синтаксичною структурою, і з необхідністю приводять до системного аналізу фразеосемантичних мікрострук­тур на основі моделей, схем, еталонів, полів, окремих сегментів, груп, рядів тощо. Фактично загальноприйнятою є теза про принци­пову можливість моделювання фразеологізмів. Під структурно-се­мантичною (структурною, фразеологічною, семантично-фразеоло­гічною) моделлю звичайно розуміють "тип синтаксичних конструк­цій, за яким утворюється ряд стійких сполучень"; "структурно-се­мантичний інваріант стійких сполучень, який схематично відбиває відносну стабільність їх форми й семантики" [179: 51—53].

Моделювання як структурно-семантичний чинник і як спосіб вивчення фразеологічного складу літературної мови чи діалектів успішно застосовують М. Толстой, В. Мокієнко, О. Бірих та ін. Ана­ліз суперечності "модельованість — немодельованість" звичайно спрямований на "встановлення оптимального фразеологічного ін­варіанта при історичному дослідженні фразеології" (В. Мокієнко). Здійснюючи семантичну й ареальну характеристику російської діа­лектної фразеології, Л. Івашко, наприклад, часто використовує якраз семантичні й структурно-семантичні моделі систематизації діалектного фразеологічного матеріалу [100]. В останні роки часто вдаються до моделювання й українські фразеологи. Наприклад, А. Івченко на матеріалі української народної фразеології визначив і проаналізував 71 модель [102]. Так само переважно методом струк­турно-семантичного моделювання здійснила аналіз гуцульської фразеології й М. Олійник. Усього в її дисертаційній роботі розгля­нуто 157 моделей, більшість з яких має наддіалектний характер. Ці­каво, що авторка вирізняє й типово гуцульські моделі: "[білий] + + як + молочний продукт = дуже гарний": йек п Чна на молоц 'й< пор. літ. кров з молоком; "мати їжу (молокопродукти) + в + голові = дуже дурний": мати самок 'иш 'у (кисле молоко) у голов 7. Активне функ­ціонування таких моделей М. Олійник пояснює основними видами діяльності гуцулів, зокрема відгінним пастухуванням, "спрямова­ним переважно на виробництво молокопродуктів" [200: 174]. Лево­ву частку дослідження фразеології західноподільських говірок Н. Коваленко подала саме методом структурно-семантичного й се­мантичного моделювання. На рівні ССМ вона виділила 138 моде-

158

формування української фразеології

лей, а на рівні семантичних — 17 [113]. Активно розробляється ідеографічний аспект з використанням моделей у східноукраїнській фразеології (східнослобожанські й східностепові говірки). В. Ужчен-ко виокремив і проаналізував 258 структурно-семантичних і моти­ваційних моделей [300], Р. Міняйло — 44 структурно-семантичні й 4 мотиваційні моделі [172]. Моделювання зоофразеологізмів схід-нослобожанських і східностепових говірок (28 моделей) здійснив Д. Ужченко [306], виділивши серед них 15 активних.

Структурно-семантичне моделювання полягає в зіставленні лі­тературного звороту з його численними варіантами в різних мовах і діалектах. Демонстрація характеру образного представлення, ети­мологічний аналіз ФО повинні спиратися на системні відношення, здійснюватися з найширшим використанням фразеологічних моде­лей. Скажімо, літ. об 'ївся (об 'їлася) блекоти, пор.: " — Чи ви блеко­ти об'їлисяі Чи хто підмінив вас?" (А. Шиян); "[Світлана:] Тату! ...Я ...за нього заміж вийду! [Кряж:] Ти що, блекоти наїлась!" (М. Зарудний), об'ївся (наївся) чемериці [317: 567], об'ївся дурману "знавіснів" [254,1:457; 22: \26], маку наївся [254, II: 399]. Структур­но-семантичні моделі "наївся (об'ївся, напився, обпився) + отруйної (наркотичної) рослини = хто-н. дивно поводить себе; нерозумний; божевільний" можуть бути доповнені українськими діалектними та іншомовними ФО: обьився блекоту "знавіснів, здурів, отруївся" [22: 57]; сет. наївся (об'ївся) бузини "збожеволів; чинить необдума­но" [302: 33]; [як] білини наївся (об'ївся) (м. Шахтарськ Донецької обл.; с. Підгорівка Старобільського р-ну); [як] лободи поїв (наївся) (м. Дебальцеве Донецької обл.; смт. Марківка Марківського р-ну Луганської обл.); лемк. мадретулі наївся, надратулю выпив (з'їв), паїв ша омьілки, шалены грибы поїв "божевільний" [36: 80; 88; 95; 43] (мадрегуля, надретуля — беладона; омылкы — ріжки маткові). Можливі авторські: "І чого б то, міркую, так нашому Невечері казитися? Може, мухоморів смажених об 'ївся, може, блекоти ва­реної за обидві щоки напхав?" (Є. Гуцало); вехи наївся [337: 74] {веха — цикута); рос. белены объелся, будто белены объелся [316: 293]; біл. блёкату наесціся\ біл. (грод.) шаленцу наесціся [70: 205]; пол. bredzi (plecie), jakby siq blekotu objadl [349,1: 104].

У фразеології широко використовують не тільки поняття "струк­турно-семантична модель", а й "мотиваційна модель", причому ча­сто без дефініції. Різниця між цими поняттями — насамперед у їх

159

Розділд

семантичному обсязі. Мотиваційні, або семантичні, моделі об'єдну­ють різноструктурні ФО з подібною мотивацією їх семантики та близькою образністю. Малий зріст людини, наприклад, схематично можна передати по-різному. Мотиваційна модель — "може дістати тільки певної частини тіла людини чи тварини" — включає принаймні дві структурно-семантичні моделі: 1) "представлення зросту людини порівняно з людьми звичайного (нормального) зросту" і 2) "представлення зросту людини порівняно з висотою тварини". Перша ССМ гумористично подає зріст людини за до­помогою дієслівних ФО: у потилицю дихати (кому) "бути малим на зріст" (с. Золоте Первомайського р-ну Луганської обл.); дихати в пуп (кому) "мати малий зріст", пор.: "Чого ти ходиш за мною? Ти ж мені дихаєш у пуп\" (с. Петровське Краснолуцького р-ну Луганської обл.). Друга ССМ літотно порівнює зріст низької людини з висотою переважно маленької тварини (звичайно, з нижньою її частиною), що також іронічно чи гумористично конотує подібні вислови. При цьому, як правило, утворюються ад'єктивні чи адвербіальні ФО: запоріз. свині по петельку "дуже малий" [322: 50]; донец. свині по хвіст; "Виросла свині по хвіст" (м. Сніжне Донецької обл.); луг. свині по цицьки; біл. (грод.) свінні па калена, (кавалер) свінні па каунер [70: 169]; донец. їжаку по вуха; луг. коту по вуха (с. Комі-сарівка Краснодонського р-ну Луганської обл.), коню по коліна; пор. ще запоріз. котові під п 'яту [322: 71]; біл. кату па пяту [146, І: 498; 143: 189]; біл. (грод.) кату па калена, як станеш на палена кату па калена, кату па каунер [70: 100, 252]; лемк. жабі по коліна, жабі по пупок "дуже маленький на зріст" [36: 55]; біл. жабе па калёна "дуже низького зросту" [146,1: 477]; донец. мурав ^Ую по шию (м. Сніжне); біл. (грод.) мурашцы па калена [70: 115]; луг. гусаку по коліна (с. Вівчарове Троїцького р-ну Луганської обл.); біл. (грод.) пеуню да костак [70: 154]; особливо з образним конкретизатором горобець: луг. горобцю по кісточки [302: 59], горобцю під хвіст (с. Комісарівка Краснодонського р-ну); біл. (грод.) гараб'ю па ка­лена [277: 584], вераб^ую па калена, жарт.-ірон. "малий, невисокий, низькорослий"; як стане (станеш) на палена то (дык) вераб 'ю па калена [70: 36, 252]. Другу ССМ можна "розкласти" за образними конкретизаторами на низку інших ССМ — зокрема, за назвами: а) тварин (свиня, їжак, кіт, кінь); б) земноводних (жаба); в) птахів (гусак, півень, горобець); г) комах (мурашка). Таким чином, уже

160

Нормування української фразеології

структурно-семантична модель має певний ступінь узагальнення. Мотиваційна модель, у свою чергу, абстрагуючись від структурно-семантичних моделей, вирізняється ще більшим ступенем узагаль­нення.

У двокомпонентних (переважно) симетрично організованих ФО типу котові під п 'яту, жабі по коліна, горобцю по кісточки лексеми-компоненти кіт, жаба, горобець конкретизують образну підоснову ФО певної моделі, тому їх називають "лексичними варіантами" (О. Бірих), а коректніше — "образними конкретизаторами" (А. Ів-ченко, В. Ужченко, Д. Ужченко, Р. Міняйло). Образні конкретизато-ри (ОК) становлять "образно-смисловий центр ФО". Компоненти п 'ята, коліно, кісточки визначають умови функціонування образних конкретизаторів, тому їх можна кваліфікувати як "образні визнач­ники" (ОВ). Поняття "образний визначник" вперше введено нами у науковий обіг у статті "Структурно-семантичне моделювання фра­зеологізмів східнослобожанських і степових говірок Донбасу" [293: 34—39]. У ССМ "личити + як + свійській тварині + елемент людського одягу = абсолютно не личити": як свині в коралях, пасує як на свиню вінець, пасує як свині дзеркало (коромисло, бантик), личить як свині зонтик, пасує як кобилі шляпа, личити як свині намисто, іде як свині сережка, іде як козі в сарафані та ін. лексеми-компоненти свиня, кобила, коза—образні конкретизатори; лексеми-компоненти коралі, вінець, дзеркало, коромисло, бантик, шляпа, намисто, сережка, сарафан — образні визначники. Активно ви­користовувати термін "образний визначник" почав у дисертації "Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному ви­світленні" (2000) Д. Ужченко. Там образним визначником названий "нефаунонімний член дихотомічної опозиції в компаративних зоо-фразеологізмах, який визначає параметри силового поля фауноніма-конкретизатора". Ширше (і для нефаунонімних фразеологізмів) образний визначник — це семантично залежний член дихотомічної опозиції, який прояснює умови функціонування образного конкре-тизатора [172: 135]. При цьому в одному поняттєвому полі (напри­клад "хто-н. товстий") можуть зустрітися такі основні конфігурації: 1) один образний конкретизатор (ОК) + один образний визначник (ОВ): заплив як баран лоєм; 2) один ОК + декілька ОВ: як бочка з дустом, як бочка з солідолом, як бочка з пивом; мішок з комбікормом, мішок з салом, мішок з соломою; 3) декілька ОК + один ОВ: /

бт-254 161

Розділ9

машиною не об'їдеш (кого), / трактором не об'їдеш (кого); 4) де-кілька OK + нуль OB: як бузівок, як тумба, як корова, як бомбовоз.

Структурно-семантичне моделювання ефективно й активно ви­користовується при зіставно-історичному аналізі фразеосемантич-них полів (наприклад "багатство", "бідність"), семантичних груп ("дуже багатий", "жити багато"; "дуже бідний", "жити бідно"). Се­ред численних уявлень, зокрема, семантичної групи "жити багато, забезпечено" зустрічаються ФО, які мотивуються образами масла {жити як вареник у маслі), указують на життя людини з високим соціальним становищем {жити як пан), на розмах життя й повний достаток {жити на широку ногу, немає тільки пташиного молока), на споживання страв {не життя, а малина), які обумовлені христи­янськими образами {жити яку раю, яку Бога за пазухою).

У цій семантичній групі активно виявляє себе структурно-се­мантична модель "жити + як + тварина + у місці, де багато харчів = = жити забезпечено, заможно": живе як бобер у салі [262:34]; эюити як риба у воді, буков, жити як горобчик на коловатници [11: 12] {коловатниця — гілляста конопляна стеблина, багата на сім'я); жити як кіт у маслі (Лисичанськ), ссл. жити як кіт у сметані (с. Макіївка Кремінського р-ну Луганської обл.); лемк. жьіти як рыба в добрій калубані [36: 112], жьіти як свіня в жьіті [36: 118], жьіти як свіня в ріпі [36: 119]; живе як черв 'як у яблуці, сидить як черв 'яку сливі "добре, заможно живе" [335: 161]; рос. как корова на отаве [16: 39], жить как мыши в крупе; чес. zije si jako vlk v ovcine (як вовк у вівчарні), jako prase v zite (як порося в yKm\),jako svine па krmniku (як свиня у хлівцю, WM\),jako mys v otrubach (як миша у висівках), jako dudek v kobylinci (як одуд у кінському гної), jako mlynarskd kurapfi kosi (О. Бірих) [пор. терн, голоден як мельникова курка на коші "зовсім неголодний, ситий", 335: 79]; англ. to take to something like a duck to water, досл. "прив'язатися до чого-н. як качка до води" [81:124]; нім. wie Mause in der Speckseite leben, досл. "жити як миша в салі" [194, II: 48], wie dem Vogel im Hanfsamen, досл. "як птах у насінні конопель" [194, II: 289], fuhlt sich wie ein Fish im Was-ser, досл. "почуватися як риба у воді" [194,1: 213], wie die Made im Speck leben, досл. "жити як черв'ячок у салі"; фр. vivre comme un coq en pate, досл. "жити як півень у мармеладі", comme un poisson dans І'еаи, досл. "як риба у воді"; ісп. comopez en el agua, досл. "як риба у воді" [81: 124, 136].

162

Формування української фразеології

Семантична група "жити бідно, злиденно" звичайно репрезен­тується такими семантичними рядами, як "жити напівголодним" (перебиватися з хліба на воду), "терпіти горе, страждання" {жити як собака, битися як риба об лід), "не мати грошей на прожиття" (ні копійки нема за душею, нема мідної копійки, ні шеляга за душею, ні зламаного гроша), "скорочувати витрати на прожиття" (підтягува­ти пасок, підтягувати ремінці, затягувати очкурі, стягувати по­яски), "жебракувати" (ходити попідвіконню, дражнити собак, піти з торбами, простягати руку, тинятися попідтинню, ходити попід тинами), пор. також "жити іменем Христа" (ради Христа, жити іменем Христа, простягати руку Христа ради, ради самого Хрис-та-спаса).