§ 10. Синонімія у фразеології

Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних

94

_СиСтдмнівщношення у фразеології

лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення.

Проблема синонімії у фразеології пов'язана перш за все з від­сутністю єдиного погляду на це явище. В. Телія, наприклад, суть фразеологічної синонімії вбачає в здатності фразеологізмів з одна­ковим категоріальним граматичним значенням і різним лексичним складом компонентів до взаємозамінювання без порушення будови конструкції [280: 77]. Л. Скрипник синонімічними вважає ФО з різ­ною внутрішньою формою і лексичним складом на позначення од­ного й того самого поняття, що, відтіняючи різні його сторони, ма­ють однотипне категоріальне значення і однакову семантичну спо­лучуваність зі словами оточення [246: 212]. В. Жуков під фразео­логічними синонімами розуміє ФО з максимально близьким зна­ченням, що співвідносяться з однією частиною мови, мають пере­важно подібну лексико-фразеологічну сполучуваність, але відрізня­ються відтінками значення, стилістичним забарвленням, а іноді тим і іншим одночасно [94: 178]. Ю. Степанов уважає синонімічними близькі за значенням ФО, в основі яких лежать різні образи і які не допускають заміни компонентів. Таке розмаїття визначень не ви­падкове: зважаючи на подібність фразеологічної синонімії лексич­ній та складнішу будову фразем, їх надслівний характер, дослідни­ки вдаються до аналізу як ступеня семантичної близькості ФО, так і їх граматичної будови, компонентного складу, семантико-синтак-сичної сполучуваності.

Фразеологічна синонімія значною мірою подібна до лексичної. Фразеосиноніми мають близьке значення, хоч і різні семантичні відтінки. Так, поняття "мовчати" передається синонімами [і] рота не розкривати, справляти мовчанку "мовчати, нічого не говорити", не випускати пари з вуст "затято мовчати, нічого не говорити, не розголошувати", як води в рот набрати "втратити здатність або ба­жання говорити; мовчати"; грати у мовчанку "ухилятися від роз-^м°ви, виступу; відмовчуватися, не розмовляти", прикусити язика ^ утриматися від висловлювань; замовкнути", проковтнути язика ^зробитися мовчазним, замовкнути", держати язик за зубами мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватися від вислов­лювання"; ні гу-гу "нічого не говорити, мовчати". У синонімічний Ряд поєднуються ФО, однакові й різні за граматичною структурою, ^пРоте всі вони співвідносяться з однією частиною мови, з одним і

95

Розділу

тим самим членом речення, з тим самим поняттям, що і слово-до-мінанта. Наприклад, поняття "рано" розкривається адвербіальни­ми ФО, які реалізують обставину часу: "Та врода, як саронська рожа, — розквітне на зорі..." (Леся Українка); "На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати" (Панас Мирний); "Ще чорти навкулачки не б 'ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку" (М. Стельмах); "На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу" (І. Франко). Такі самі і фразео­логізми ще й на зорю не займалося, тільки почало на світ благо­словлятися, чуть зоря тощо.

Фразеологізми наливатися фарбою і наливатися кров'ю об'єд­нуються загальним значенням "червоніти". Проте їх різнить семан­тичний нюанс. Перша ФО, власне, означає "червоніти від сорому, збудження": "Я думала, ти хотів мені щось сказати... — І скажу, — наливається фарбою Омелько" (І. Цюпа), а друга — "червоніти від злості, напруження": "Стадницький налився кров То, та сказати ні­чого не міг" (М. Стельмах). З першим виразом — наливатися фар­бою — ФО пекти раків за основним значенням максимально збли­жується "причиною" ("від сорому"), проте має і такий семантичний відтінок, як "ніяковіти": "Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди й очі діти" (О. Копиленко). Високий ступінь вияву озна­ки передають синоніми пашіти вогнем, як буряк (почервоніти) "бути дуже розгарячілим, рум'яним через сильне збудження", чого не скажеш про синонім займатися рум 'янцем.

Фразеологізми-синоніми об'єднані спільним (близьким) значен­ням, однак у їх основі лежать різні образи, що відчутно спричинює їх відмінність у відтінках значення. Різницю в образах, що лягли в основу внутрішньої форми, виразно демонструють ФО, які розкри­вають поняття "дуже далеко". Одні з них пов'язані з найвіддалені-шою частиною світу чи землі — на краю світу, на краю землі [бути, перебувати]; інші — з віддаленими місцями, пов'язаними з місце­перебуванням чорта — у чорта в зубах "у віддаленому або якому-небудь невідомому, небезпечному місці". Вислів куди і ворон кіс­ток не заносить І. Франко пов'язує з часами, коли забитих шмату­вали ворони й заносили їхні кістки в найвіддаленіші місця. Конкре­тика різних образів виявляється і в таких виразах, як де Макар те­лят не пас, де козам роги правлять, де і перець не росте "дуже да­леко, там, де важкі умови, де перебувають не з власного бажання".

96

г.истемні відношення у фразеології

Побутова ситуація лежить в основі внутрішньої форми ФО за сім верст киселю їсти "іти дуже далеко, витрачаючи багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення".

Такі самі й синонімічні ряди: підливати олії у вогонь, підклада­ти вогню, піддавати жару у вогонь, до гарячого ще приском сипну-ти, іскру у порох укинути ("підсилювати суперечку"); (допастися) як Мартин до мила, як віл до браги, як муха до меду ("жадібно"); золоті руки, мастак на всякі штуки, майстер на всі руки, і швець, і жнець, і на (в) дуду грець ("людина, яка все вміє робити"). Поняття "молодий" (який не має життєвого досвіду) вербалізується ФО з об­разом малої дитини, яка ще не відірвалася від материних грудей {молоко материне на губах не обсохло) чи з кількістю спожитого за свій невеликий вік (мало каші з 'їв, мало ще пасок з Те), а також фло­ристичними (молодий та зелений) чи фаунонімними образами (го­робеня жовтодзьобе, курча жовтороте).

Фразеологічні синоніми можуть відрізнятися стилістичним за­барвленням, стильовою належністю, частотою і сферою викори­стання. Синонімічний ряд "голосно" (кричати) об'єднує Звороти розмовні на весь голос, не своїм голосом, фамільярні як на живіт, як на пуп, застаріле не своїм гласом. Значення "дуже давно" пред­ставлене в українській літературній мові розмовними фразеологіз­мами та їх варіантами за царя Гороха (Панька, Тимка, Хмеля), за царя Митрохи, коли людей було трохи, застарілим во дні дни, за­старілим іронічним во врем'я дно. Розмовна ФО невелика птиця "нічим не визначна особа" стилістично протиставляється іронічній ФО невелика цяця. Вираз ввести в оману — книжний, збити з пан-телику — розмовний; пиньдючити морду — вульгарний зневажли­вий, драти носа— розмовний знижений. В евфемізованому си­нонімічному ряді душа попрощалася з тілом, душа покинула (кого), душа відійшла у вічність (уроч.), відійти у царство небесне (книжн.), відійти у небуття (книжн., уроч.) фразеологізм душа переставила­ся (чия) вийшов з активного вжитку, застарів: "Як зірочка покотить­ся, то душа переставиться" (Панас Мирний). Синонімічний ряд зі значенням "нічого не робити", "ледарювати" включає загальновжи­вані, розмовні ФО байдики бити, Тав ловити, собак ганяти, гороб­цям дулі давати, ханьки м 'яти. Набагато обмеженіший у вживанні Фразеологізм баглаї бити, хоч він і фіксується в збірці "Українські приказки, прислів'я і таке інше" М. Номиса, у романі П. Куліша

⁴ 7-254 97

Розділу

"Чорна рада", у словниках М. Закревського, Ф. Піскунова та ін. [19; 18—19]. Вислови гандри бити, бабки збивати, випорожні ловити, вітер вулицями ганяти — діалектні. У свою чергу й серед діалект­них ФО спостерігається стилістичне й стильове розшарування, пев­на сфера використання. У східнослобожанських і східностепових українських говірках, наприклад, поняття "байдикувати, нічого не робити" розкривають жартівливі або іронічні фразеологізми — кле­пати вухами, мух ганяти. Вислів нішу сторожити — жартівливий, уживаний переважно в мовленні гірників або їх оточення (ніша — пустота в лаві, у породі). Метафоричне зміщення у складному гір­ничому терміні "лежачий пласт" (пласт вугілля, товщина якого не перевищує 70 см, а отже, працювати на ньому можна тільки лежа­чи) започаткувало іронічний вислів працювати на лежачому плас­ті "ледарювати, нічого не робити". В основі виразу — гра слів з переносним і прямим значенням, каламбур. Ланцюг його станов­лення можна подати приблизно так: лежачий (пласт) — лежати (пластом) —лежати (і нічого не робити). Діалектні фразеологічні одиниці собакам дулі давати, сорок ловити, по ярках собак ганя­ти — зневажливі, давити халяву — жаргонна ФО, хрущів ганяти — несхвальна. Поряд зі стилістично нейтральними фразеологізмами кинути на зуб, заморити черв 'яка "трохи вгамувати голод, переку­сити" уживаються жартівливі задушити комара й застарілі укласти в копи. Вони, хоч і мають спільне значення, не можуть виступати повноцінними взаємозамінниками: "Ви собі дома, може, хоч який сахар маєте, а нам / на зуб нічого покласти" (П. Панч); "Порфир, заморивши черв'ячка, знічев'я розглядав давні фотографії*" (О. Гон­чар); "Хлопець поспішав додому, щоб задушити в пузі комара й заспокоїти неню, коли та й досі не спить, дожидаючи сина" (О. Іль-ченко).

Фразеологічна й лексична синонімія співвідносні, проте кожна з них має і свої специфічні риси. Перша зумовлена тим, що фразеоло­гізм утворений шляхом метафоризації вільного словосполучення і його семантика визначається взаємодією значень лексем-компонен-тів, особливостями внутрішньої структури ФО; лексична ж сино­німія зумовлена значенням окремого слова. Наочно це демонстру­ють різні контексти. Використання синоніма-фразеологізму поси­лює експресивність висловлювання, проте синтаксичні зв'язки його вужчі. Семантика слова абстрактніша — отже, й ширші його син-

98

р мптемні відношення у фразеології

таксичні зв'язки, чого не допускає фразеологізм з його синтаксич­ною закріпленістю, сталістю форми, конкретністю значення. У фрагменті відомого уривку з твору О. Довженка "Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив" ("Зачарована Десна") для характеристики образу батька автор уживає прикметник гар­ніш, що (як свідчить подальший контест) включає багато лексем з різними семантичними відтінками: красивий, вродливий, ладний, добрий, достойний, а також — контекстуально — працьовитий, сильний. Відповідні фразеологізми ж, виділяючи лише окремі влас­тивості денотату, відображають конкретні риси зовнішності люди­ни й не можуть у повному обсязі виконувати роль замінників: очей не можна відвести (відірвати) (від кого, чого) "надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні" (стосується об'єктів-істот і об'єктів-неістот), хоч з лиця води напийся "дуже, надзвичайно врод­ливий" (стосується лише істот). Фольклорне ні (не) словом розказа­ти (сказати), ні (ані) пером описати (списати) (чого, кого) також означає "надзвичайно гарний, вродливий; чудовий", однак звучить дещо пафосно.

Є певні закономірності вживання синоніма-слова й синоніма-фразеологізму. Можливість чи неможливість використання того чи іншого члена лексичного синонімічного ряду, наприклад, "виявля­ти почуття гніву" — сердитися, гніватися, прогнівлятися, злитися, озлоблюватися (підсил.), озлоблятися (підсил.), злоститися (рід­ше), гнівитися (рідше), злостувати (рідше), злобувати (рідше), ґзи-тися (діал.), обурюватися, приндитися (фам.), фиркати (розм.) — "виражаючи гнів" [258, І: 608] — визначаються насамперед його семантикою і стилістичним забарвленням: "Князь теж знає ряди, він і не думає всідатися поруч з цими петухами, він стоїть, мов у молодої на оглядинах, спокійно позирає туди й сюди, він не гні­вається за неповагу, бо тут його гнів пропаде марно..." (П. Загре-бельний). При доборі ж синоніма-фразеологізму частіше зважають на семантико-синтаксичну здатність ФО поєднуватися зі словами оточення, що зумовлюється особливістю структурної організації Фраземи: впадати в гнів, скреготати зубами, рвати й метати, ки­дати вогнем-блискавицею, але важким духом дихати (на кого), вог-^Пем (пеклом, полум *ям) дихати (на кого), бісом дивитися (на кого) І ² \^: 22]. Широке наповнення фразеосинонімічних рядів не означає Довільного використання будь-якого з членів ряду. Крім структур-

99

Розділ5

ної організації синонімічних фразеологізмів, можливість адекватної заміни одного фразеологічного синоніма іншим залежить від ступе­ня їх семантичної близькості, здатності ФО мати при собі однакове лексичне оточення й уживатися хоча б в одній спільній конструкції, від характеру співвіднесеності синонімічних фразем з однією й тією самою частиною мови, від стилістичної належності синонімічних зворотів та їх емоційного забарвлення (В. Жуков).

Фразеологічна синонімія, як і лексична, виникає внаслідок не­обхідності виділити ту чи іншу рису предмета. Об'єднуючись у си­нонімічні ряди, домінантою яких, як правило, вважають лексеми, фразеологізми часом зберігають деякі особливості свого походжен­ня, відрізняються семантичними або стилістичними відтінками, по-своєму відображають окремі явища об'єктивної дійсності, що най­краще виявляється в контексті. Синонімічний ряд зі значенням "по­волі" включає ФО як мокре горить, як три дні не їв, крок за кроком, як черепаха [121: 99], однак їх семантико-синтаксичні особливості повніше розкриваються в текстових фрагментах: "Ми, їх підлеглі, все розуміючи, теж робили повільно, як мокре горить" (М. Дев'я-таєв) — "неохоче, абияк, погано робити що-н."; "А чого ти, молоди­це, насилу соваєш руками? — крикнув на Василину постригач. — Ти робиш, неначе три дні не їла" (І. Нечуй-Левицький) — "мляво робити що-н."; "Крок за кроком оглядає він [Роман] свій нелегкий життєвий шлях, докопуючись, чи скрізь там у ньому все як годить­ся" (О. Гончар) — "поступово, у певній послідовності" [305]; "Хоч би швидкості були, я б заманеврував, а то йдеш як черепаха" (Ю. Яновський) — "незграбно" [262: 763].

Фразеологізм співвідноситься зі словом, а тому можна прив'яза­ти фразеологічні синоніми до понять, виражених лексемами, до чого вдаються укладачі словників. Так, М. Коломієць та Є. Регу-шевський у "Словнику фразеологічних синонімів" (1988) виділяють ряди, співвідносні з різними частинами мови, зокрема з дієсловами: доводити справу до кінця, ставити крапку над "і, здати в архів ("за­вершувати"); з прислівниками: хоч трава не рости, хоч вовк траву їж, море по коліна (кому, для кого), як із гуски вода, не гріє і не зно­бить ("байдуже"); з іменниками: чорнильна душа, канцелярський пацюк, параграф безсловесний, кропив 'яне сім я, приказний крючок ("бюрократ"); з прикметниками: молоко не обсохло (у кого), молоко на губах (у кого), губи в молоці (в кого), з молоком на губах, мало ще

100

р_игтемн[ відношення у фразеології

каші з 'їв, молодий та зелений, горобеня жовтодзьобе, курча жов­тороте ("молодий"). Якщо критерій узагальнення семантики ФО _тут не завжди враховується (точніше, на нього зважають швидше інтуїтивно), пор. розташування фразеологічних синонімів із значен­ням "нічого" зел. не знати, не розуміти, не розбира­тися: ні аза, заст.; ні бе ні ме [ні кукуріку, зневажл.; ні бельмеса, заст.; /// бум-бум, зневажл.; ні (ані) в зуб, розм.; як баран в аптеці (в Біблії, в книзі), де на перше місце поставлений застарілий синонім ні аза [121: 84], хоч перевагу треба було б віддати синоніму ні бе німе [ні кукуріку]. Укладачі "Словаря фразеологических синонимов рус­ского языка" (1996) О. Бірих, В. Мокієнко та Л. Степанова поста­вили за мету дотримуватися відносно цілісної ієрархічної системи розташуванння ФО всередині словникової статті: від більш загаль­ного значення до більш диференційованого, характеристичного, часткового. Ряд "майстер", наприклад, має таку ієрархію: майстер своєї справи, майстер на всі руки, золоті руки (в кого), робота го­рить у руках (у кого), діло майстра боїться, маг і чарівник, і швець, і жнець, і на дуду грець, майстер-ломайстер.

Синонімізуються, власне, не ФО, а їх окремі значення, унаслі­док чого вони можуть потрапляти до різних синонімічних рядів, мати різну синтаксичну сполучуваність. ФО схиляти голову (перед ким, чим) окремими своїми значеннями входить щонайменше до трьох синонімічних рядів: 1) "підкорятися, здаватися": "Подарунок зробила [Аспазія] дорогий... Треба привітати. Отак прийти і вкло­нитися. Вклонитися? Чому вона повинна вклонятися? Ах, Чорно­та!.. Заради нього схиляти голову... Ні! Нізащо!" (Р. Чумак) — схи­ляти чоло (шию) (перед ким, чим), танцювати (скакати) під дудку (чию), пливти за течією; 2) "виявляти шанобу до кого-, чого-не-будь": "Схилімо голови перед людьми-велетами, перед справжніми людьми!" (З газети) — бити чолом, луг. діал. драстуваться за кіло-метр, ноги мити [юшку пити] "добре шанувати когось"; 3) "засму­титися": "Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках го­лосить на весь майдан, однією рукою схопивши за шию молодого чоловіка; а ось сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи °Ре... От і старі діди посхиляли голови..." (Панас Мирний) — опус-^ити вуха, як за стіну засунутися, вішати (хнюпити, опускати) юса. Фо спину гнути входить до складу синонімічних рядів з до-

101

Розділ 5

мінантами "працювати", "догоджати" і "підлещуватися"; ханьки м 'яти — 1) "говорити", 2) "ледарювати" і 3) "залицятися".

Слід також зважати на сполучуваність фразем та їх компонен­тів — як семантичну, так і синтаксичну. ФО одним духом, в один миг (мент, момент) "дуже швидко" вживаються в багатьох контек­стах і в різному оточенні: "Робітники розскочилися в один миг на обидва боки рову..." (І. Франко); "5 один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї*" (М. Коцюбинсь­кий); "Я по соломинці збирав, а ти мені... одним духом розки­дав ?"; "Павло випив пляшку одним духом і зараз же заснув"; "Одного разу за її наказом він перевіз її на другий берег Дніпра і... перехопив її одним духом"; "Кинувши до шапки руку, він на­брав повні груди сміливості і відрапортував одним духом"; "Чутка про те, що побито іскрівців..., о б л є т і л а район одним по-дихом" (Г. Тютюнник). Виступаючи з тим самим значенням, вирази [як] на крилах, з усіх ніг, на всіх парах, як на пожежу, висолопивши (виваливши) язик (язика) обмежені у вживанні й сполучаються лише з дієсловами бігти, летіти тощо. Семантика ж ФО з вітерцем по­в'язана виключно з рухом транспортних засобів і стосується дієслів їхати, катати. Легко замінюються структурно близькі фразеоло­гізми, що, крім спільного значення, співвідносяться з однією части­ною мови, мають однакове синтаксичне оточення й семантичну сполучуваність. Фразеосиноніми конем не доженеш і як чорт від кукуріку мають обмеження в семантико-синтаксичній сполучува­ності (зі словом тікати), а тому не можуть бути використані за­мість ФО як з води, як на дріжджах, що виступають з тим самим значенням "дуже швидко", але вживаються переважно зі словом рости.

Особливого чутливі до семантичних відтінків письменники, вза­галі майстри слова. Наприклад, при спільному значенні "потрапити в скрутне становище" використані авторами ФО мають і свої зна­ченнєві нюанси. Ось виділені зі словникових дефініцій ключові си­туації, вербалізовані синонімами: "Нам погано. На душі, як то ка­жуть, коти шкребуться. Отак сісти маком з тією "бомбою"? Та шє й розлити ж отого з термоса. Думка про ту шкоду не давала спокою¹ (В. Нестайко) — "незручне становище"; "Вскочили ми в халепу. ІД^е кілька днів сміятимуться, не менше. Хоч на вулицю не виходь (В. Нестайко) — "неприємна ситуація"; "Живи на здоров'я, товари-

102

_СмГтрмні_віДН0шєння у фразеології

_шу . Та більше не попадайся людоловам в лабети!.." (О. Гончар) — "залежність від когось"; "Венеру ж за душу щипало, Що з флотом поступили так; Од жалю серце замирало. Що сяде син на міль, як рак" (І- Котляревський) — "безвихідне або незручне становище" та ін. Низку ФО можна вжити стосовно дівчини, жінки у значенні "₀дружитися". Найбільш нейтральна, мабуть, вийти заміж:. Фразео­логізм зав 'язати голову містить сему певного незадоволення від за­міжжя, особливо коли воно сталося замолоду ("Уляна дуже моло­дою зав'язала голову", Грицько Григоренко; "Не зав'язуй, Тусю, собі голови...Ти вродлива. Хіба ще такого жениха знайдеш", П. Гу-ріненко). Ще сильніше підкреслюється співчуття до дівчини компо­нентом із суфіксом суб'єктивної оцінки ("Якби не Лаврін, то я б, здається, ладна й до вас вернутись. — Не можна, дочко! Зав'язала голівоньку, не розв'яжеш довіку, — сказала Балашиха", І. Нечуй-Левицький). Фразеологізми зав'язати голову, зав'язати косу — дещо застарілі, особливо другий ("Не знати, що рік Дівчатам ска­же. .. Може, не одна Косу зав 'яже...", С Руданський). На обох ФО відчутне незначне нашарування весільного обряду: на весіллі відда­ниці зав'язували хустку. М. Коломієць та Є. Регушевський фіксу­ють вислів зав 'язати косу {хустку позначають як "етнографічне") [121: 88]. Фразеологізми взяти шлюб, піти до шлюбу, стати на рушник, піти до вінця, закон узяти, уступити у закон — уживані насамперед стосовно чоловіка й жінки. До того ж закон узяти, усту­пити у закон — застарілі ("Чи до танців тут, до скоків? Аби б у за-кон уступити", Г. Квітка-Основ'яненко). Фразеологізм іти до шлю­бу протиставляється фразеологізмам-синонімам іти до вінця, ста­вати під вінець тим, що у "вінчальних" висловах помітна сема "цер­ковного шлюбу": "Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати" (Григір Тютюнник). У ви­словах закон узяти, уступити у закон прозорою є ідея "законності", °свяченості традицією ("щоб так, як велить звичай", "як у людей"), ^ПоР- прислів'я: закон прийнявши, не по-собачи жити. Нарешті, ^Звичаєві ФО стати на рушник (на рушничок, на рушники — народ­нопоетичні, національно-обрядовий компонент семантики яких найтісніше пов'язаний із символом рушник, у якому наявний лан-^{г к}У^льтурно-асоціативних зв'язків рушник — весілля — хата —

103

Розділу

сім'я — щастя: "Обізвався козак молоденький: "А я твоє відерце дістану І з тобою на рушничок стану" (Укр. нар. пісні).

Таким чином, подібно до лексичних, фразеологічні синоніми мають спільне загальне значення, відрізняючись семантичними або стилістичними (або семантичними і стилістичними одночасно) від­тінками, утворюють синонімічні ряди, співвідносні з однією части­ною мови. Специфічним же для фразеологізмів, що позначається й на синонімічних зв'язках, є метафоричний, образний характер ФО, семантика яких зумовлена не значенням окремого слова, а склад-ною взаємодією значень лексем-компонентів. Складнішою вияв­ляється й формально-синтаксична організація фразем, семантико-синтаксична сполучуваність яких спричинена як їх загальним зна­ченням, так і семантико-синтаксичними властивостями лексем-компонентів. Отже, фразеологічними синонімами будемо вважати фразеологічні одиниці зі спільним загальним значенням, які спів­відносні з однією частиною мови, але відмінні між собою образною основою, компонентним складом і семантико-стилістичними від­тінками.

Фразеологічні синоніми представлені в численних словниках — одномовних і двомовних. Синонімічні звороти, як і антонімічні (див. далі), допомагають виявити системні зв'язки реєстрового ви­слову, заглибитися в його смислову структуру, встановити внут­рішню форму виразу та за потреби замінити його близьким за зна­ченням синонімом або відтінити фразеологічним антонімом [305: 6]. Двотомний "Фразеологічний словник української мови" (1984) Г. Удовиченка вміщує синоніми й варіанти фразеологізму (без їх розрізнення) після основного, тобто найпродуктивнішого в мові: голова замакітрилась (у кого) — в голові все йшло обертом, в голо­ві замакітрилося, в голові пішло все шкереберть, голова йшла обер­том (кому), голова кругом ходить, голова макітриться, голова пішла кругом (від чого), голова пішла обертом, йде обертом голова [290,1: 143—144]. Активно розробляє фразеосиноніми академічний фразеологічний двотомник. Часом до заголовної ФО добирається доволі розгалужений ряд синономічних відповідників: Бог (Гос­подь) прийняв (прибрав) (кого) — біс узяв, витягти ноги, віддати Богу (Богові) душу, врізати дуба, дати дуба, дідько взяв; як (мов, ніби) вода вмила (змила) (кого, що) —як вітром здуло, як крізь зем­лю провалитися, як у воду впасти, як лиз злизав, як хап ухопив, як

104

_Смгтрмн|в1дношення у фразеології

_корова язиком злизала [317,1: 38, 141]. Фразеологічні синоніми фік­сує (але не більше двох) також словник В. та Д. Ужченків: хоч вов­ком вий — хоч лягай та помирай, хоч ґвалт кричи; виводити на чис­ту воду (кого, що) — виводити на чисте, виводити на сухе [305: 20, 21]. Власне, за принципом добору якнайбільшої кількості українсь­ких фразеологічних відповідників, типових синтаксичних сполук і навіть слів до російського фразеологічного звороту побудований і двомовний "Російсько-український словник сталих виразів" І. Вир-гана та М. Пилинської (за ред. М. Наконечного): ни к селу, ни к го­роду — ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні [в]пало; ні в тин, ні в ворота; [і гетъ-mo] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки [45: 549].

Осібне місце посідає "Словник фразеологічних синонімів" (1988) М. Коломійця та Є. Регушевського [121]. Це поки що найбільший спеціальний словник, який охоплює 300 синонімічних рядів з 2000 ФО, що містить короткі відомості про семантичні відтінки ФО, їх емоційно-експресивне забарвлення, стилістичне використання й особливості уживання в сучасній українській літературній мові. При цьому фразеологічні синоніми можуть утворювати цілі комп­лекси, здатні поділятися на менші групи. Наприклад, домінантою "говорити" об'єднуються 15 менших груп. Наводимо фрагменти перших чотирьох з них: 1) (усно повідомляти що-небудь) вести мову (річ), (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос та ін.; 2) (говорити невиразно, нерозбірливо, мимрити) ковта­ти (жувати) слова, (гугнявити) балакати в ніс та ін.; 3) (говорити Щось незначне, несерйозне, пусте) теревені правити (розводити, точити, гнути, плести), теревені-вені правити та ін.; 4) (говорити Щось беззмістовне) городити всячину, химині кури розводити та ін. Якщо зважити на детальну стилістичну диференціацію кожного Фразеологізму-синоніма, що здійснюється в трьох аспектах: у фун­кціонально-стилістичному, емоційно-експресивному та історико-стилістичному, узяти до уваги, що кожна ФО ілюструється вимог­ливо дібраними прикладами-реченнями переважно з художніх ^Творів кращих українських письменників, то можна говорити про словник М. Коломійця та Є. Регушевського як про помітне явище у Фразеологічній науці.

105

Розділ 5