§ 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів

Творення фразеологізмів можна пов'язувати з імплікацією/екс­плікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація — її експресивність [178: 111]. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО важливіш (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова птах є значення "людина, яка займає високе становище в суспіль­стві й має владу, вагу, великий вплив". До розгорнутих сполук фра­зеологічного "пташиного" гнізда належать також вирази стріляний птах, стріляна птиця "досвідчена, бувала людина, яка багато чо­гось бачила, зазнала": ранній птах, рання птиця (пташка); "Нема в мене чоловіка... І не було!.. Я — дівчина... Вільна птаха" (І. Рябо-кляч); "Така "перелітна птаха", якою я була і мусила бути по умо­вах нашої сцени, могла заробляти тільки "перельотами" (Леся Українка). Особливо уживані іменникові фразеологізми — двослів­ні чи багатослівні (три і більше): знатна птиця, невелика птиця, божа пташка, дрібна пташка, птах (птиця) високого польоту, од­ного гніздечка птиці — "Зараз було видно, що се не нашого пера пташка" (П. Куліш).

Нерідко зустрічаються або метонімічні назви реалій — солом ^Уя-на голова, набитий гаманець, латана свитина, пор. зафіксовані в академічному словнику ФО дірява голова, бідна голова, гаряча го­лова, голова з вухами, капустяна голова, повна голова, пуста голова [262], або метафоричні — велике цабе, невелике цабе. Фразеотворчі імена типу Альоша (символ дурнуватої, пришелепуватої, недалекої людини) Є. Отін відносить до сучасних інтерлінгвальних конота-

140

Структурно-екстралінгвістична підоснова фразеологізмів

тивних антропонімів "з обмеженим діапазоном позалітературного вживання" [204: 39]. Такі ж імена (форми імен) й Альоха, Альошка, Ванька, Ваня, Васьок, Вася, Федя. Справді, академічні словники фразеологізмів моделі типу "Вася + локально-означальний орієн­тир" звичайно не фіксують. Проте в говірках, наприклад східносло-божанських та східностепових, вони уживаються з різними поши­рювачами: Альоша з мильного заводу, Альоха з водокачки, Ванька шарапівський, Ваня з терикона, Васьок хутірський, Вася сватівсь-кий, Федя з Балабуївки. Т. Грица фіксує на Запоріжчині ФО Ванька з пилорами, Васька Бочанський. Н. Вархол та А. Івченко записали почуте від лемків Андрій з Писаной "дуже дурний". Один і той са­мий онім поширюється, розгортається у ФО за допомогою різних нарощених означень: Альоха запальонний, Альоха припечений, Альо­ха припудрений та ін. [300: 169]. Так утворюються й ад'єктивні ФО. Прикметник гарячий стосовно особи реалізує звичайно переносне значення. Компоненти-поширювачі розгортають його у фразеоло­гізм: гарячий на руку "сповнений завзяття, енергії; запальний", га­рячий серцем "запальний, пристрасний". Порівняймо ще розгортан­ня прикметника гострий: "Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни..." (Я. Баш); "Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди" (К. Гордієнко). Додамо також гострий на слова, гострий на мову.

Можливе поширення й прямих назв реалій: дівоча пам 'ять, ко­роткий розум. М. Демський виділяє ще конструкції з парною будо­вою: ні грач ні помагач, ні риба ні м 'ясо, у вогонь і воду "скрізь"; тавтологічні вислови: марнота марнот, йолоп з йолопів, тину тин "по сусідству"; фраземи — власне парафрази: піти з димом, держа­ти язик на защіпці; фраземи-табу: в чотири ока (говорити) "наодин­ці"; той, що в смолі купається; той, що в болоті сидить "чорт"; фраземи-евфемізми: вічний сон "смерть", хмільна вода "горілка"; фраземи-дисфемізми: Євин накоренок "жіноцтво", залити баньки "впитися" [74: 26—34]. Відомі фраземи-парафрази, що виникають на основі "розщеплення" дієслова: хапати дрижаки "дрижати", ло­вити спотикачів "спотикатися".

141

Розділ 8