
- •§ 1. Ознаки фразеологізму
- •§ 2. Обсяг фразеології
- •§ 3. Олександр Потебня — предтеча української фразеології
- •§ 4. Вибірковість фразеології
- •§ 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів
- •§ 6. Фразеологічне значення
- •§ 7. Творення слів на базі фразеологізмів
- •§ 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів
- •§ 9. Багатозначність фразеологізмів
- •§ 10. Синонімія у фразеології
- •§ 11. Фразеологічні варіанти
- •§ 12. Антонімія фразеологічних одиниць
- •281. Ляпати язиком // тримати язик на защіпці розголошувати щось, не розголошувати чогось,
- •336. Наче на світ народився // як у воді намочений
- •§ 13. Семантична класифікація
- •§ 14. Генетична класифікація
- •§ 15. Функціональна класифікація
- •§ 16. Фразеологізми
- •§ 17. Творення фразеологізмів
- •§ 18. Творення фразем на базі сполучень слів
- •§ 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
- •§ 20. Творення фразем на базі народних оповідань
- •§ 21. Творення фразеологізмів на базі прислів'їв та приказок
- •§ 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
- •§ 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення
- •§ 24. Метафоризація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- •§ 25. Метонімізація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- •§ 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів
- •§ 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсали
- •§ 2& Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
- •§ 29. Історичні зміни у фразеології
- •§ 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
- •Їх уживаності;
- •Експресивно-стилістичного забарвлення;
- •Закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.
- •§ 32. Активні і пасивні фразеологізми
- •§ 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів
- •§ 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів
- •§ 35. Стилістичні функції фразеологізмів
- •§ 36. Ареальні фразеологізми української мови
- •§ 37. Фразеологізми професійного мовлення і жаргонів
- •§ 38. Духовний код національної культури
- •§ 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів
- •§ 40. Слово-концепт як фразеотворчий чинник
- •§ 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології
- •§ 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
- •§ 43. Українська зоофразеологія
- •§ 44 Звичаї, обряди, вірування
- •§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
- •§ 46. Становлення української фразеологічної етимології
- •§ 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
- •§ 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів
- •§ 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
- •§ 50. Збір і систематизація фразеологізмів
- •7690. Через лад (надто, через міру). Пир., л.
- •7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
- •§ 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
- •1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
- •2. Перекладні фразеологічні словники
- •§ 52. Фразеологічні словники говірок
- •§ 53. Інші види фразеологічних словників
- •Яворнщький д.І. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, 1920. — 411 с
- •Яким м, Зубрицька м. З діалектології Бойківщини: іменникова словозміна, іменникова фразеологія. — Дрогобич: Коло, 2002. — 148 с
- •Янкоускі ф.М. Беларуская фразеалогія. — Мінск: Нар. Асве-та, 1981. —79 с.
- •Zaoralek j. Lidova гбепі. — Praha: Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie Ved, 1963. — 779 s.
- •6Vww в кочергах, 175 бу/ww в старій скрині, 175 буяш яя божій (останній) до-
- •399 Зложити голову, 175 змінити ковбасу на сало, 109,424
- •169 Пити шоломом з Дону, 348 питома вага, 28, 350 пиши пропало, 122,414 півтора людського, 228, 260 підаршин ставати, 181, 340 під віконню собак дратовати,
- •01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28
§ 17. Творення фразеологізмів
на базі вільних синтаксичних конструкцій
Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недокона-ному виді {втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному {заорати носом, уложити в землю (кого)). Крім них, структурною основою можуть бути дієслівно-займенникові {брати своє, чия візьме), дієслівно-прикметникові, власне, дієслова, поєднані із субстантивованими прикметниками {загнати на слизьке, насти задніх). Прототипами ФО виступають також дієслівно-прислівникові {ставати дибки, ходити навшпиньки (перед ким, коло кого)), дієслівно-дієслівні словосполучення {давати знати). Продуктивний розряд прикметниково-іменникових ФО {тяжкий хліб, золотий фонд (чого), повна хата (кого, чого)), іменниково-іменникових {хід конем, царство тіней)у іменниково-займенникових {своїм ходом), числівниково-іменникових {шосте чуття), займенниково-займенникових {сам собою), займенниково-прислівникових {хто куди) та ін. У різних поєднаннях функціонують багатослівні (три і більше) фразеологічні структури: вхопити шилом патоки, вхопити в обидві жмені, гріти зуби на сонці.
Певна частина фразеологізмів утворена на базі різного типу речень: ціни кусаються, кури засміють (кого), язик розв 'язується (в кого, кому, чий), серце співає (чиє, у кого), щоб тобі дихати не далої ("Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд", Марко Вовчок).
138
Птруктурно-екстралінгвістична підоснова фразеологізмів
§ 18. Творення фразем на базі сполучень слів
Дериваційною базою ФО можуть бути поєднання слів різних службових частин мови (особливо прийменників та часток) зі словами повнозначних частин мови: без упину (без спину); в дошку адуже сильно"; для форми, для годиться; до упаду, до голови "цілком, повністю, без залишку"; з хвостиком, з ґедзиком "неврівнова-жений"; між: ділом "принагідно"; на умі (у кого що, кому що,) на харчах (чиїх); під чаркою, під диктовку (чию); по хвилині (по хвилі), по етапу; у формі (якій), у хвості (чого); через голову (кого, чию); не указ (для кого, кому), не штука; ні цурочки, ні гич; хоч умри, хоч хто. Дехто називає їх "мінімальними фразеологізмами", "мінімальними фразеологічними конструкціями" (П. Білоусенко), "міні-ідіо-мами" (Н. Зубець), "мінімальними фразеологічними одиницями" (Ю. Божко).
Буває, що до складу ФО входять декілька службових слів (/ не думати, ні на гран (чого), хоч під греблю, на греця (кому, що), не з добра). Низка ФО утворилася поєднанням слів лише службових частин мови: за і проти, ні гу-гу (кому, про що), ні чичирк. Уживання багатьох з них є однією з національно-специфічних рис української мови. Іншою мовою вони часто не перекладаються: укр. без по-спіху — рос. не спеша, з принуки — по принуждению, на виплат — в рассрочку. Серед них виділяються сполуки із соматизмом на зразок під боком, на носі, на волосок, з головою, по вуха, до п 'ят, до колін, по пояс та ін., які відбивають давній спосіб вимірювати реальність частинами тіла: " — Та де ж глибоко, коли тут по кісточки? — Далі буде глибше" (Остап Вишня); "Снігу насипало в коліно, вітри ревли понад Львовом" (І. Франко); "Народ убожів і дичавіла земля. Тільки хопта буяла й бур'ян виростав у хлопа" (Б. Лепкий); "Уже перед світом на волосину зімкнула очі" (Панас Мирний). Те саме в паре-міях, народних піснях: колісник по коліна в трісках, по шию в бор-гах; правди на ніготь, а прибавиться на лікоть; ой дай коню вівса по самії перса.
Цікавий з цього погляду вираз до зубів, який звузив лексемний набір оточення практично до слів озброєний, озброївшись, озброїтися: "Коні під ними [чеченцями], як змії... А самі люті, озброєні до
139
Розділ^
зубів" (А. Головко). Деякі дослідники вважають, що він запозичений з французької або німецької мови. І тут мова йде про прозору метафору, оскільки зуби — найприродніша зброя і завжди "під рукою". Проте вираз добре вписується в модель типу до колін, до п 'яток, до вух, до шиї.