2)Мінімізація комерційних ризиків

Важливим напрямком діяльності підприємця виступає вибір методів зниження ризику. Дії по зниженню комерційного ризику, як правило, проводяться в двох напрямках:

1)уникнення появи можливих ризиків;

2)зменшення впливу ризику на результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Перший напрям полягає в намаганні уникнути будь-якого ризику, що виникає в господарській діяльності. Рішення про відмову від ризику може бути прийняте як на попередній стадії, так і пізніше, шляхом відмови від якогось виду діяльності, в якому

підприємство бере участь.

Для визначення міри ризику використовують два основних методи: статистичний і експертний. Воснові статистичного методу лежать прийоми математичної статистики (рахунок варіації, дисперсії і аріації, дисперсії і стандартного відхилення за показниками фінансово-господарської діяльності підприємства). Як показники фінансово-господарської діяльності використовують відношення прибутку до витрат або до інвестицій (показники рентабельності).

З метою зниження комерційних ризиків слід створювати спільні підприємства із зарубіжними фірмами, об”єднуватися з потужними і передовими вітчизняними компаніями, домагатися державної підтримки, перетворюватись на філію крупних вітчизняних підприємств та ін.

Другий напрям:

Для зниження, а відтак і унеможливлення профільно-технологічних ризиків необхідно:

здійснювати диверсифікацію виробництва шляхом розширення нових технологій і видів продукції;

проводити диверсифікацію постачання;

постійно збирати економічну інформацію про можливих постачальників, зокрема про освоєння нових технологій;

встановлювати некомерційні зв”язки із реальними та потенційними постачальниками, розширювати та підтримувати особисті контакти з ними;

купувати акції підприємств-постачальників;

створювати страхові резерви основних комплектуючих виробів;

З метою усунення постачальницько-збутових ризиків необхідно:

здійснювати диверсифікацію постачання;

розширювати склад постачальників;

створювати фінансові резерви;

залучати традиційних постачальників до діяльності підприємств або компанії шляхом укладання договорів участі в прибутках або придбанні частини акцій;

створювати страхові запаси найважливіших матеріалів;

зазделегідь планувати і розробляти способи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників;

створювати регіональні системи страхування господарсько-комерційних операцій і розробляти низку засобів перестрахування;

залучати банки, страхові компанії в якості гаранта цих операцій;

розвивати заставні операції;

диверсифікувати виробництво;

активно використовувати всі види і форми маркетингу;

поліпшувати якість продукції;

розробляти довготермінову стратегію виробництва та маркетингових досліджень;

освоювати гнучкі технології виробництва, що допускають швидку переорієнтацію на випуск інших видів продукції;

прогнозувати динаміку цін та вдосконалювати цінову політику;

отримувати часткову або повну передоплату;

систематично інформувати громадськість про підприємства, що традиційно порушують умови договорів;

створювати і підтримувати системи контролю за виконанням договорів на рівні місцевих органів;

створювати системну базу даних про реальних і потенційних споживачів продукції, про продукцію, яка виробляється на цих

цихпідприємствах-споживачах та її споживачів, а також про постачальників необхідних матеріалів і обладнання та ін.

З метою зниження виробничого ризику необхідно розробити стратегію, техніко-технологічного розвитку і безпеки підприємства, постійно вдосконалювати технологічну базу, технологічну культуру та культуру праці, проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, створювати венчурні підприємства та ін. Одним з найважливіших видів комерційних ризиків є кредитні.

Білет8